Декапептил

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

ДЕКАПЕПТИЛ

(DECAPEPTYL)

Склад

діюча речовина: триптореліну ацетат;

1 шприц з 1 мл розчину містить триптореліну ацетату 100 мкг, що еквівалентно триптореліну вільної основи 95,6 мкг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота оцтова льодяна, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.

Код АТХ L02A E04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Трипторелін - це синтетичний декапептид та аналог природного гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) гіпоталамусу. Трипторелін характеризується більшою тривалістю дії, ніж природний ГнРГ, і має двофазну дію на гіпофізарному рівні. Після початкового сильного раптового підвищення концентрації лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (ефект «спалаху») концентрація ЛГ та ФСГ у крові знижується у зв'язку з десенситизацією гіпофізарних рецепторів ГнРГ з подальшим значним зниженням функції гонад. Точна тривалість дії Декапептилу не встановлена, але пригнічення функції гіпофізу триває не менше 6 днів після останнього введення препарату. Після припинення введення Декапептилу слід очікувати подальшого зниження рівнів ЛГ в крові; при цьому рівні ЛГ повертаються до початкових значень приблизно через 2 тижні.

Пригнічення функції гіпофізу за допомогою Декапептилу може попередити підвищення рівня ЛГ і, таким чином, передчасну овуляцію та (або) лютеїнізацію фолікулів. Лікування за допомогою агоніста ГнРГ дозволяє знизити частоту скасування циклів і підвищити частоту настання вагітності у циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні дані вказують на те, що після підшкірного введення Декапептилу системна біодоступність триптореліну становить близько 100 %. Період напіввиведення триптореліну становить приблизно 3-5 годин, що свідчить про те, що трипторелін буде виведено з організму протягом 24 годин, і, відповідно, він буде відсутній у кровообігу на момент переносу ембріонів. Метаболізм з утворенням більш простих пептидів та амінокислот в основному відбувається у печінці та нирках. Трипторелін головним чином виводиться з сечею.

Клінічні дослідження свідчать про те, що ризик накопичення триптореліну у пацієнтів із серйозними порушеннями функції печінки чи нирок є незначним (період напіввиведення у таких пацієнтів становить приблизно 8 годин).

Клінічні характеристики

Показання

- Попередження передчасного підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) у жінок, яким проводять контрольовану гіперстимуляцію яєчників у рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Протипоказання

Застосування Декапептилу протипоказане у наступних випадках:

- підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини;

- підвищена чутливість до гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) або будь-якого іншого аналогу ГнРГ;

- період вагітності або годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Необхідно дуже обережно застосовувати трипторелін разом із засобами, що впливають на гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів; при цьому рекомендується контролювати гормональний стан пацієнта.

Не можна виключати імовірність взаємодій із поширеними лікарськими засобами, включаючи препарати, що вивільняють гістамін.

Особливості застосування

Зменшення мінеральної щільності кісток

Застосування агоністів ГнРГ може призводити до зменшення мінеральної щільності кісток у середньому на 1 % щомісяця протягом 6 місяців лікування. Кожне зменшення мінеральної щільності кісткової тканини на 10 % пов'язане з підвищенням ризику виникнення перелому у 2-3 рази. З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу (наприклад хронічне зловживання алкоголем, паління, тривала терапія препаратами, що знижують мінеральну щільність кісток, такими як протисудомні засоби або кортикостероїди, остеопороз у сімейному анамнезі, порушення харчування, нервова анорексія).

За наявними на даний момент даними, у більшості жінок після відміни лікування кісткова маса відновлюється.

Оскільки зменшення мінеральної щільності кісток у пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу може бути більш небезпечним, рішення про терапію триптореліном слід зважено приймати у кожному окремому випадку і терапію слід розпочинати лише у тому разі, якщо за результатами ретельної оцінки визначено, що користь від лікування переважає ризики. При цьому слід застосовувати додаткові заходи протидії зменшенню мінеральної щільності кісток.

Перед призначенням триптореліну слід підтвердити відсутність вагітності у пацієнтки.

У рідкісних випадках терапія агоністами ГнРГ може виявити наявність раніше не діагностованої гонадотропної аденоми гіпофіза. У таких пацієнтів може розвиватися гіпофізарна апоплексія, що характеризується раптовим головним болем, блюванням, порушенням зору та офтальмоплегією.

У пацієнтів, які отримують терапію агоністами ГнРГ, такими як трипторелін, спостерігається підвищений ризик розвитку депресивних станів (які можуть бути доволі тяжкими). Пацієнтів необхідно проінформувати про це і призначати належне лікування у разі виникнення відповідних симптомів.

Надходили повідомлення про зміни настрою, включно з депресією. Під час лікування слід уважно стежити за пацієнтами з депресією в анамнезі.

Стимуляцію яєчників необхідно здійснювати під ретельним медичним наглядом.

У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки кінцевий період напіввиведення триптореліну становить 7-8 годин порівняно з 3-5 годинами у здорових пацієнтів. Незважаючи на таку більш тривалу дію, очікується, що трипторелін буде виведений з кровообігу до моменту переносу ембріонів.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування жінок з ознаками і симптомами активних алергічних станів або відомою схильністю до алергічних реакцій в анамнезі. Не рекомендується застосовувати Декапептил для лікування жінок із важкими алергічними станами в анамнезі. Жінок репродуктивного віку необхідно ретельно обстежити до початку лікування, щоб виключити можливість вагітності.

Застосування ДРТ пов'язане з підвищеним ризиком розвитку багатоплідної вагітності, загибелі плода у період вагітності, позаматкової вагітності і вроджених вад розвитку. Ці ризики зберігаються у разі застосування Декапептилу як допоміжної терапії під час контрольованої гіперстимуляції яєчників. Застосування Декапептилу під час контрольованої гіперстимуляції яєчників може підвищити ризик розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) та кіст яєчників.

Стимуляція фолікулів, спричинена застосуванням аналогів ГнРГ та гонадотропінів, може помітно посилюватися у невеликої кількості схильних до цього пацієнток, особливо при наявності синдрому полікістозних яєчників.

Подібно до інших аналогів ГнРГ, повідомлялося про випадки розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) у зв'язку з застосуванням триптореліну у поєднанні з гонадотропінами.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

СГСЯ - це медичне явище, що відрізняється від неускладненого збільшення розміру яєчників. СГСЯ - це синдром, що проявляється у різних ступенях тяжкості.

СГСЯ включає значне збільшення розміру яєчників, високі рівні статевих стероїдів у сироватці крові, а також підвищення судинної проникності, що може призвести до накопичення рідини у черевній, плевральній та, у рідкісних випадках, перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГСЯ може спостерігатися наступна симптоматика: абдомінальний біль, здуття живота, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, диспное, олігурія та шлунково-кишкові прояви, включаючи нудоту, блювання і діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, порушення балансу електролітів, асцит, гемоперитонеум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий легеневий дистрес-синдром і тромбоемболічні явища.

Надмірна реакція яєчників на лікування гонадотропінами рідко спричиняє розвиток СГСЯ, крім випадків, коли для стимуляції овуляції застосовують людський хоріонічний гонадотропін (лХГ). Відповідно, у випадках розвитку СГСЯ доцільно відмінити введення лХГ і порадити пацієнтці утримуватись від статевих контактів або використовувати бар'єрні методи контрацепції упродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (від 24 годин до кількох днів) і стати серйозним медичним ускладненням; відповідно, за станом пацієнток слід спостерігати впродовж не менше 2 тижнів після введення лХГ.

СГСЯ може набувати більш тяжкої і більш тривалої форми у разі настання вагітності. Найчастіше СГСЯ спостерігається після припинення гормонального лікування та досягає максимальної тяжкості приблизно через 7-10 днів після лікування. Зазвичай СГСЯ проходить самостійно з настанням менструації.

Якщо спостерігається СГСЯ у тяжкій формі, лікування гонадотропінами необхідно припинити (якщо воно ще триває), пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати спеціальну терапію СГСЯ, що включає спокій, внутрішньовенні вливання розчинів електролітів або колоїдів і гепарину.

Цей синдром частіше спостерігається у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників. Ризик розвитку СГСЯ може бути вищим у разі застосування агоністів ГнРГ у поєднанні з гонадотропінами порівняно із застосуванням тільки гонадотропінів.

Кісти яєчників

На початковому етапі лікування агоністами ГнРГ можуть утворюватися кісти яєчників. Зазвичай вони безсимптомні і нефункціональні.

Декапептил містить натрій у кількості менше 1 ммоль (23 мг) натрію на максимальну дозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Декапептил не показаний для застосування у період вагітності. До початку лікування необхідно підтвердити відсутність вагітності. Під час лікування слід застосовувати негормональні методи контрацепції до відновлення менструацій. У разі настання вагітності під час лікування терапію триптореліном необхідно припинити.

Немає клінічних даних, які вказували б на причинно-наслідковий зв'язок між введенням триптореліну та будь-якими подальшими аномаліями розвитку овоцитів, вагітності чи плода у разі застосування триптореліну для лікування безпліддя.

Дуже обмежені дані щодо застосування триптореліну у період вагітності не вказують на підвищений ризик вроджених вад розвитку. Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність. Зважаючи на фармакологічну дію препарату, не можна виключити несприятливий вплив препарату на вагітність і плід.

Період годування груддю.

Декапептил не показаний для застосування у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводили. Препарат не впливає або незначною мірою впливає на здатність пацієнта керувати транспортними засобами та роботу з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікування Декапептилом слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя у жінок. Декапептил призначений для підшкірного введення 1 раз на добу в нижню частину черевної стінки. Після першої ін'єкції рекомендується наглядати за пацієнтками упродовж 30 хвилин для виявлення симптомів можливої алергічної/псевдоалергічної реакції на ін'єкцію. При цьому необхідно забезпечити наявність належних умов і засобів для вірогідного лікування таких реакцій. Подальші ін'єкції пацієнти можуть проводити самостійно за умови отримання відповідних інструкцій лікаря про ознаки і симптоми, що можуть свідчити про реакцію підвищеної чутливості, про наслідки такої реакції та необхідність негайного медичного втручання. Для профілактики ліподистрофії слід постійно змінювати місце введення препарату.

Лікування можна розпочинати на початку фолікулярної фази (2-й чи 3-й день менструального циклу) або в середині лютеїнової фази (21-й - 23-й день менструального циклу або за 5-7 днів до очікуваного початку менструації). Контрольовану гіперстимуляцію яєчників гонадотропінами слід розпочинати приблизно через 2-4 тижні після початку лікування Декапептилом. Необхідно контролювати реакцію яєчників методами, що включають або тільки УЗД яєчників, або, бажано, УЗД яєчників у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу, і у разі необхідності коригувати дозу гонадотропінів. Після того як відповідна кількість фолікулів досягне належного розміру, лікування Декапептилом і гонадотропінами припинити та одноразово ввести ін'єкцію людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Якщо через 4 тижні не підтверджена ефективність методу (що визначається або тільки підтвердженням під час УЗД відшарування ендометрія, або, бажано, методом УЗД у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу), слід розглянути питання про припинення лікування Декапептилом. Загальна тривалість лікування зазвичай становить від 4 до 7 тижнів. При застосуванні Декапептилу слід забезпечувати підтримку лютеїнової фази згідно з затвердженими схемами лікування.

Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки не потребують коригування дози.

Діти. Не застосовувати дітям.

Передозування

Передозування може спричинити триваліший період дії препарату. У випадку передозування слід (тимчасово) припинити лікування Декапептилом.

Не повідомлялося про жодні небажані реакції внаслідок передозування.

Побічні реакції

Нижчевказані побічні реакції, про які часто (≥ 2 %) повідомлялося під час лікування пацієнтів Декапептилом у ході клінічних досліджень як до застосування гонадотропінів, так і паралельно з ними. Найбільш поширеними побічними реакціями є головний біль (27 %), вагінальні кровотечі/кровомазання (24 %), абдомінальний біль (15 %), запалення у місці ін'єкції (12 %) та нудота (10 %).

Можуть спостерігатися припливи різної інтенсивності, від легких до сильних, а також гіпергідроз, що зазвичай не потребують припинення лікування.

На початку лікування Декапептилом застосування препарату у поєднанні з гонадотропінами може призвести до розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. При цьому може спостерігатися збільшення розміру яєчників, диспное, тазовий та (або) абдомінальний біль. На початку лікування Декапептилом можуть мати місце генітальні кровотечі, включаючи менорагію і метрорагію.

Повідомлялося про часті випадки (1 %) виникнення кіст яєчників на початковому етапі лікування Декапептилом.

Під час лікування триптореліном певні небажані реакції вказували на загальну картину гіпоестрогенних станів, пов'язаних із гіпофізарно-оваріальною блокадою, таких як порушення сну, головний біль, зміни настрою, вульвовагінальна сухість, диспареунія та зниження лібідо.

Під час лікування Декапептилом може спостерігатися біль у молочних залозах, м'язові спазми, артралгія, збільшення маси тіла, нудота, абдомінальний біль, абдомінальний дискомфорт, астенія і випадки розпливчастості зору та порушення зору.

Повідомлялося про поодинокі випадки локалізованих або генералізованих алергічних реакцій після ін'єкції Декапептилу.

Побічні реакції розподілені за частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), частота невідома.

Інфекції та інвазії: часто - інфекція верхніх дихальних шляхів, фарингіт.

З боку імунної системи: частота невідома - реакції гіперчутливості.

З боку психіки: нечасто - зміни настрою, депресія; частота невідома - порушення сну, зниження лібідо.

З боку нервової системи: дуже часто - головний біль; часто - запаморочення.

З боку органів зору: частота невідома - порушення зору, нечіткість зору.

З боку судинної системи: часто - припливи.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома - диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - абдомінальний біль, нудота; часто - здуття живота, блювання; частота невідома - абдомінальний дискомфорт.

З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома - гіпергідроз, свербіж, висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - біль у спині; частота невідома - м'язові спазми, артралгія.

Вагітність, післяпологові і перинатальні стани: часто - викидень.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто - вагінальна кровотеча; часто - тазовий біль, синдром гіперстимуляції яєчників, дисменорея, кіста яєчника; частота невідома - збільшення розміру яєчників, менорагія, метрорагія, вульвовагінальна сухість, диспареунія, біль у молочних залозах.

Загальні порушення та реакції у місці введення: дуже часто - запалення у місці ін'єкції; часто - біль у місці ін'єкції, реакція у місці ін'єкції, стомлюваність, грипоподібні захворювання; частота невідома - астенія, еритема у місці ін'єкції.

Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома - збільшення маси тіла.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі від +2 до +8 °С. Не заморожувати.

Несумісність

З огляду на відсутність досліджень несумісності препарат не рекомендується поєднувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка

По 1 мл розчину у шприці; по 7 шприців у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Феррінг ГмбХ, Німеччина/Ferring GmbH, Germany.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Вітланд 11, 24109 Кіль, Німеччина/Wittland 11, 24109 Kiel, Germany.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ДЕКАПЕПТИЛ

(DECAPEPTYL)

Состав

действующее вещество: трипторелина ацетат;

1 шприц с 1 мл раствора содержит трипторелина ацетата 100 мкг, что эквивалентно трипторелина свободного основания 95,6 мкг;

вспомогательные вещества: натрия хлорид, кислота уксусная ледяная, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Раствор для инъекций.

Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость.

Фармакологическая группа. Аналоги гонадотропин-рилизинг гормона.

Код АТХ L02A E04.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Трипторелин - это синтетический декапептид и аналог природного гонадотропин-рилизинг гормона (ГнРГ) гипоталамуса. Трипторелин характеризуется большей продолжительностью действия, чем природный ГнРГ, и оказывает двухфазное действие на гипофизарном уровне. После начального сильного внезапного повышения концентрации лютеинизирующего гормона (ЛГ) и фолликулостимулирующего гормона (ФСГ) (эффект «вспышки») концентрация ЛГ и ФСГ в крови снижается в связи с десенситизацией гипофизарных рецепторов ГнРГ с последующим значительным снижением функции гонад. Точная продолжительность действия Декапептила не установлена, но угнетение функции гипофиза длится не менее 6 дней после последнего введения препарата. После прекращения введения Декапептила следует ожидать дальнейшего снижения уровней ЛГ в крови; при этом уровни ЛГ возвращаются к исходным значениям примерно через 2 недели.

Угнетение функции гипофиза с помощью Декапептила может предупредить повышение уровня ЛГ и, таким образом, преждевременную овуляцию и (или) лютеинизацию фолликулов. Лечение с помощью агониста ГнРГ позволяет снизить частоту отмены циклов и повысить частоту наступления беременности в циклах вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ).

Фармакокинетика.

Фармакокинетические данные указывают на то, что после подкожного введения Декапептила системная биодоступность трипторелина составляет около 100 %. Период полувыведения трипторелина составляет примерно 3-5 часов, что свидетельствует о том, что трипторелин будет выведен из организма в течение 24 часов, и, соответственно, он будет отсутствовать в кровообращении на момент переноса эмбрионов. Метаболизм с образованием более простых пептидов и аминокислот в основном происходит в печени и почках. Трипторелин главным образом выводится с мочой.

Клинические исследования свидетельствуют о том, что риск накопления трипторелина у пациентов с серьезными нарушениями функции печени или почек незначителен (период полувыведения у таких пациентов составляет примерно 8 часов).

Клинические характеристики

Показания

- Предупреждение преждевременного повышения уровня лютеинизирующего гормона (ЛГ) у женщин, которым проводят контролируемую стимуляцию яичников в рамках вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ).

Противопоказания

Применение Декапептила противопоказано в следующих случаях:

- повышенная чувствительность к действующему веществу или к любому вспомогательному веществу;

- повышенная чувствительность к гонадотропин-рилизинг гормону (ГнРГ) или любому другому аналогу ГнРГ;

- период беременности или кормления грудью.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Необходимо очень осторожно применять трипторелин вместе со средствами, влияющими на гипофизарную секрецию гонадотропных гормонов; при этом рекомендуется контролировать гормональное состояние пациента.

Нельзя исключать вероятность взаимодействий с распространенными лекарственными средствами, включая препараты, высвобождающие гистамин.

Особенности применения

Уменьшение минеральной плотности костей

Применение агонистов ГнРГ может приводить к уменьшению минеральной плотности костей в среднем на 1% ежемесячно в течение 6 месяцев лечения. Каждое уменьшение минеральной плотности костной ткани на 10% связано с повышением риска возникновения перелома в 2-3 раза. С особой осторожностью следует применять препарат для лечения пациентов с дополнительными факторами риска развития остеопороза (например хроническое злоупотребление алкоголем, курение, длительная терапия препаратами, снижающими минеральную плотность костей, такими как противосудорожные средства или кортикостероиды, остеопороз в семейном анамнезе, нарушения питания, нервная анорексия).

По имеющимся на данный момент данным, у большинства женщин после отмены лечения костная масса восстанавливается.

Поскольку уменьшение минеральной плотности костей у пациентов с дополнительными факторами риска развития остеопороза может быть более опасным, решение о терапии трипторелином следует взвешенно принимать в каждом отдельном случае и терапию следует начинать только в том случае, если по результатам тщательной оценки определено, что польза от лечения превышает риски. При этом следует применять дополнительные меры противодействия уменьшению минеральной плотности костей.

Перед назначением трипторелина следует подтвердить отсутствие беременности у пациентки.

В редких случаях терапия агонистами ГнРГ может обнаружить наличие ранее не диагностированной гонадотропной аденомы гипофиза. У таких пациентов может развиваться гипофизарная апоплексия, характеризующаяся внезапной головной болью, рвотой, нарушением зрения и офтальмоплегией.

У пациентов, получающих терапию агонистами ГнРГ, такими как трипторелин, наблюдается повышенный риск развития депрессивных состояний (которые могут быть довольно тяжелыми). Пациентов необходимо проинформировать об этом и назначать надлежащее лечение в случае возникновения соответствующих симптомов.

Поступали сообщения об изменениях настроения, включая депрессию. Во время лечения следует внимательно следить за пациентами с депрессией в анамнезе.

Стимуляцию яичников необходимо осуществлять под тщательным медицинским контролем.

У пациентов с нарушением функции почек или печени конечный период полувыведения трипторелина составляет 7-8 часов по сравнению с 3-5 часами у здоровых пациентов. Несмотря на такое ​​более длительное действие, ожидается, что трипторелин будет выведен из кровообращения до момента переноса эмбрионов.

С особой осторожностью следует применять препарат для лечения женщин с признаками и симптомами активных аллергических состояний или известной склонностью к аллергическим реакциям в анамнезе. Не рекомендуется применять Декапептил для лечения женщин с тяжелыми аллергическими состояниями в анамнезе. Женщин репродуктивного возраста необходимо тщательно обследовать до начала лечения, чтобы исключить возможность беременности.

Применение ВРТ связано с повышенным риском развития многоплодной беременности, гибели плода в период беременности, внематочной беременности и врожденных пороков развития. Эти риски сохраняются в случае применения Декапептила в качестве вспомогательной терапии при контролируемой гиперстимуляции яичников. Применение Декапептила при контролируемой гиперстимуляции яичников может повысить риск развития синдрома гиперстимуляции яичников (СГЯ) и кист яичников.

Стимуляция фолликулов, вызванная применением аналогов ГнРГ и гонадотропинов, может заметно усиливаться у небольшого количества предрасположенных пациенток, особенно при наличии синдрома поликистозных яичников.

Подобно другим аналогам ГнРГ, сообщалось о случаях развития синдрома гиперстимуляции яичников (СГЯ) в связи с применением трипторелина в сочетании с гонадотропинами.

Синдром гиперстимуляции яичников (СГЯ)

СГЯ - это медицинское явление, отличающееся от неосложненного увеличения размера яичников. СГЯ - это синдром, который проявляется в разных степенях тяжести.

СГЯ включает значительное увеличение размера яичников, высокие уровни половых стероидов в сыворотке крови, а также повышение сосудистой проницаемости, что может привести к накоплению жидкости в брюшной, плевральной и, в редких случаях, перикардиальной полостях.

В тяжелых случаях СГЯ может наблюдаться следующая симптоматика: абдоминальная боль, вздутие живота, значительное увеличение размера яичников, увеличение массы тела, диспноэ, олигурия и желудочно-кишечные проявления, включая тошноту, рвоту и диарею. При клиническом обследовании могут быть выявлены гиповолемия, сгущение крови, нарушение баланса электролитов, асцит, гемоперитонеум, плевральный выпот, гидроторакс, острый легочный дистресс-синдром и тромбоэмболические явления.

Чрезмерная реакция яичников на лечение гонадотропинами редко приводит к развитию СГЯ, кроме случаев, когда для стимуляции овуляции применяют человеческий хорионический гонадотропин (чХГ). Соответственно, в случаях развития СГЯ целесообразно отменить введение чХГ и посоветовать пациентке воздержаться от половых контактов или использовать барьерные методы контрацепции в течение не менее 4 дней. СГЯ может быстро прогрессировать (от 24 часов до нескольких дней) и стать серьезным медицинским осложнением; соответственно, за состоянием пациенток следует наблюдать в течение не менее 2 недель после введения чХГ.

СГЯ может приобретать более тяжелую и более длительную форму в случае наступления беременности. Чаще всего СГЯ наблюдается после прекращения гормонального лечения и достигает максимальной тяжести примерно через 7-10 дней после лечения. Обычно СГЯ проходит самостоятельно с наступлением менструации.

Если наблюдается СГЯ в тяжелой форме, лечение гонадотропинами необходимо прекратить (если оно еще продолжается), пациентку следует госпитализировать и начать специальную терапию СГЯ, которая включает покой, внутривенные вливания растворов электролитов или коллоидов и гепарина.

Этот синдром чаще наблюдается у пациенток с синдромом поликистозных яичников. Риск развития СГЯ может быть выше в случае применения агонистов ГнРГ в сочетании с гонадотропинами по сравнению с применением только гонадотропинов.

Кисты яичников

На начальном этапе лечения агонистами ГнРГ могут образовываться кисты яичников. Обычно они бессимптомные и нефункциональные.

Декапептил содержит натрий в количестве менее 1 ммоль (23 мг) натрия на максимальную дозу.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность.

Декапептил не показан для применения в период беременности. До начала лечения необходимо подтвердить отсутствие беременности. Во время лечения следует применять негормональные методы контрацепции до возобновления менструаций. В случае наступления беременности во время лечения терапию трипторелином необходимо прекратить.

Нет клинических данных, которые указывали бы на причинно-следственную связь между введением трипторелина и любыми последующими аномалиями развития овоцитов, беременности или плода при применении трипторелина для лечения бесплодия.

Очень ограниченные данные по применению трипторелина в период беременности не указывают на повышенный риск врожденных пороков развития. Исследования на животных продемонстрировали репродуктивную токсичность. Учитывая фармакологическое действие препарата, нельзя исключить неблагоприятное воздействие препарата на беременность и плод.

Период кормления грудью.

Декапептил не показан для применения в период кормления грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Исследований влияния на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами не проводили. Препарат не влияет или незначительно влияет на способность пациента управлять транспортными средствами и работать с механизмами.

Способ применения и дозы

Лечение Декапептилом следует начинать под наблюдением врача, имеющего опыт лечения бесплодия у женщин. Декапептил предназначен для подкожного введения 1 раз в сутки в нижнюю часть брюшной стенки. После первой инъекции рекомендуется наблюдать за пациентками в течение 30 минут для выявления симптомов возможной аллергической/псевдоаллергической реакции на инъекцию. При этом необходимо обеспечить наличие надлежащих условий и средств для возможного лечения таких реакций. Дальнейшие инъекции пациенты могут проводить самостоятельно при условии получения соответствующих инструкций врача о признаках и симптомах, которые могут свидетельствовать о реакции повышенной чувствительности, о последствиях такой реакции и необходимости немедленного медицинского вмешательства. Для профилактики липодистрофии следует постоянно менять место введения препарата.

Лечение можно начинать в начале фолликулярной фазы (2-й или 3-й день менструального цикла) или в середине лютеиновой фазы (21-й - 23-й день менструального цикла или за 5-7 дней до предполагаемого начала менструации). Контролируемую гиперстимуляцию яичников гонадотропинами следует начинать приблизительно через 2-4 недели после начала лечения Декапептилом. Необходимо контролировать реакцию яичников методами, включающими или только УЗИ яичников, или, желательно, УЗИ яичников в сочетании с определением концентрации эстрадиола, и в случае необходимости корректировать дозу гонадотропинов. После того как соответствующее количество фолликулов достигнет надлежащего размера, лечение Декапептилом и гонадотропинами прекратить и однократно ввести инъекцию человеческого хорионического гонадотропина (чХГ) для индукции окончательного созревания фолликулов. Если через 4 недели не подтверждена эффективность метода (что определяется или только подтверждением во время УЗИ отслоения эндометрия, или, желательно, методом УЗИ в сочетании с определением концентрации эстрадиола), следует рассмотреть вопрос о прекращении лечения Декапептилом. Общая длительность лечения обычно составляет от 4 до 7 недель. При применении Декапептила следует обеспечивать поддержку лютеиновой фазы в соответствии с утвержденными схемами лечения.

Пациентам с нарушениями функции почек или печени не требуется коррекции дозы.

Дети. Не применять детям.

Передозировка

Передозировку может вызвать более длительный период действия препарата. В случае передозировки следует (временно) прекратить лечение Декапептилом.

Не сообщалось о каких-либо нежелательных реакциях в результате передозировки.

Побочные реакции

Нижеуказанные побочные реакции, о которых часто (≥ 2 %) сообщалось во время лечения пациентов Декапептилом в ходе клинических исследований как до применения гонадотропинов, так и параллельно с ними. Наиболее распространенными побочными реакциями являются головная боль (27 %), вагинальные кровотечения / кровянистые выделения (24 %), абдоминальная боль (15 %), воспаление в месте инъекции (12 %) и тошнота (10 %).

Могут наблюдаться приливы различной интенсивности, от легких до сильных, а также гипергидроз, которые обычно не требуют прекращения лечения.

В начале лечения Декапептилом применение препарата в сочетании с гонадотропинами может привести к развитию синдрома гиперстимуляции яичников. При этом может наблюдаться увеличение размера яичников, диспноэ, тазовая и (или) абдоминальная боль. В начале лечения Декапептилом могут иметь место генитальные кровотечения, включая меноррагию и метроррагию.

Сообщалось о частых случаях (1 %) возникновения кист яичников на начальном этапе лечения Декапептилом.

Во время лечения трипторелином определенные нежелательные реакции указывали на общую картину гипоэстрогенных состояний, связанных с гипофизарно-овариальной блокадой, таких как нарушение сна, головная боль, изменения настроения, вульвовагинальная сухость, диспареуния и снижение либидо.

Во время лечения Декапептилом может наблюдаться боль в молочных железах, мышечные спазмы, артралгия, увеличение массы тела, тошнота, абдоминальная боль, абдоминальный дискомфорт, астения и случаи расплывчатости зрения и нарушения зрения.

Сообщалось о единичных случаях локализованных или генерализованных аллергических реакций после инъекции Декапептила.

Побочные реакции распределены по частоте следующим образом: очень часто (≥ 1/10), часто (от ≥ 1/100 до <1/10), нечасто (от ≥ 1/1000 до <1/100), частота неизвестна.

Инфекции и инвазии: часто - инфекция верхних дыхательных путей, фарингит.

Со стороны иммунной системы: частота неизвестна - реакции гиперчувствительности.

Со стороны психики: нечасто - изменения настроения, депрессия; частота неизвестна - нарушение сна, снижение либидо.

Со стороны нервной системы: очень часто - головная боль; часто - головокружение.

Со стороны органов зрения: частота неизвестна - нарушение зрения, нечеткость зрения.

Со стороны сосудистой системы: часто - приливы.

Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: частота неизвестна - диспноэ.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: очень часто - абдоминальная боль, тошнота; часто - вздутие живота, рвота; частота неизвестна - абдоминальный дискомфорт.

Со стороны кожи и подкожных тканей: частота неизвестна - гипергидроз, зуд, сыпь, ангионевротический отек, крапивница.

Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: часто - боль в спине частота неизвестна - мышечные спазмы, артралгия.

Беременность, послеродовые и перинатальные состояния: часто - выкидыш.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: очень часто - вагинальное кровотечение; часто - тазовая боль, синдром гиперстимуляции яичников, дисменорея, киста яичника; частота неизвестна - увеличение размера яичников, меноррагия, метроррагия, вульвовагинальная сухость, диспареуния, боль в молочных железах.

Общие нарушения и реакции в месте введения: очень часто - воспаление в месте инъекции; часто - боль в месте инъекции, реакция в месте инъекции, утомляемость, гриппоподобные заболевания; частота неизвестна - астения, эритема в месте инъекции.

Лабораторные и инструментальные данные: частота неизвестна - увеличение массы тела.

Срок годности. 3 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке в защищенном от света и недоступном для детей месте при температуре от +2 до +8 °С. Не замораживать.

Несовместимость

Ввиду отсутствия исследований несовместимости препарат не рекомендуется сочетать с другими лекарственными средствами.

Упаковка

По 1 мл раствора в шприце; по 7 шприцев в контурной ячейковой упаковке; по 1 контурной ячейковой упаковке в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

Ферринг ГмбХ, Германия/Ferring GmbH, Germany.

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности

Витланд 11, 24109 Киль, Германия/Wittland 11, 24109 Kiel, Germany.