Атракурій Калцекс

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

АТРАКУРІЙ КАЛЦЕКС

(ATRACURIUM KALCEKS)

Склад

діюча речовина: atracurium besilate;

1 мл розчину містить атракурію бесилату 10 мг;

допоміжні речовини: розчин бензолсульфонової кислоти, вода для інʼєкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безкольоровий або із жовтуватим відтінком розчин.

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. Інші сполуки четвертинного амонію. Код АТХ M03A C04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Високоселективний міорелаксант периферичної дії недеполяризуючого конкурентного типу із середньою тривалістю дії. Блокує н-холінорецептори кінцевих пластинок скелетних м'язових волокон і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну, у результаті чого виникає пригнічення нервово-м'язової передачі на рівні постсинаптичної мембрани.

Діти.

У літературі існують обмежені дані щодо можливої варіабельності розвитку та тривалості дії атракурію у новонароджених (дітей віком до 1 місяця) порівняно з дітьми старшого віку (див. розділ «Діти»).

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення атракурію бесилат спонтанно метаболізується шляхом елімінації Хофмана (неферментативний процес, який перебігає при фізіологічних значеннях рН і температури тіла), а також шляхом ефірного гідролізу з участю неспецифічних естераз плазми крові. Елімінація атракурію не залежить від функції нирок або печінки. Продуктами розпаду атракурію є лауданозин та інші метаболіти. Метаболіти не мають міорелаксуючих властивостей. Зв'язування атракурію бесилату з білками плазми крові становить приблизно 82 %, період напіввиведення - 20 хвилин. Метаболіти виводяться із сечею та жовчю.

Концентрація метаболітів вища в крові у пацієнтів відділень інтенсивної терапії з порушеннями функції нирок та/або печінки (див. розділ «Особливості застосування»). Ці метаболіти не беруть участі у блокаді нервово-м'язової передачі.

Клінічні характеристики

Показання

Для міорелаксації при хірургічних втручаннях і діагностичних процедурах (при наявності засобів для проведення ендотрахеальної інтубації та штучної вентиляції легенів).

Протипоказання

Підвищена чутливість до атракурію, цисатракурію або бензолсульфонової кислоти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нервово-м'язова блокада, спричинена препаратом Атракурій Калцекс, може посилюватися при супутньому застосуванні інгаляційних анестетиків, таких як галотан, ізофлуран та енфлуран.

Можливе посилення інтенсивності та тривалості нервово-м'язової блокади, спричиненої недеполяризуючими міорелаксантами, у тому числі препаратом Атракурій Калцекс, при одночасному застосуванні з:

- антибіотиками, включаючи аміноглікозиди, поліміксин, спектиноміцин, тетрациклін, лінкоміцин і кліндаміцин;

- антиаритмічними препаратами: пропранололом, блокаторами кальцієвих канальців, лідокаїном, прокаїнамідом, хінідином;

- діуретиками: фуросемідом та, можливо, манітолом, тіазидними діуретиками, ацетазоламідом;

- магнію сульфатом;

- кетаміном;

- солями літію;

- гангліоблокаторами: триметафаном, гексаметонієм.

Зрідка при одночасному застосуванні з деякими препаратами, що можуть підсилювати прояви міастенії (у т.ч. при латентному перебігу) і провокувати розвиток міастенічного синдрому, можливе підвищення чутливості до атракурію бесилату. До таких препаратів належать антибіотики, бета-блокатори (пропранолол, окспренолол), антиаритмічні препарати (прокаїнамід, хінідин), антиревматичні препарати (хлорохін, D-пеніциламін), триметафан, хлорпромазин, стероїди, фенітоїн та літій.

На тлі тривалого лікування протисудомними препаратами можливі більш пізній початок та менша тривалість нервово-м'язової блокади, спричиненої препаратом Атракурій Калцекс.

Сумісне застосування недеполяризуючих міорелаксантів разом з атракурію бесилатом може спричиняти інтенсивнішу нервово-м'язову блокаду, ніж та, яка може виникнути при введенні еквівалентної загальної дози атракурію бесилату. Синергічний ефект може змінюватися залежно від комбінації цих препаратів.

Деполяризуючі міорелаксанти (наприклад, суксаметонію хлорид) не можна застосовувати для подовження нервово-м'язової блокади, спричиненої недеполяризуючими міорелаксантами, у тому числі атракурію бесилатом, оскільки можливий розвиток тривалої та комплексної глибокої блокади, яку важко усунути застосуванням антихолінестеразних засобів.

Антихолінестеразні препарати, які широко застосовуються для лікування хвороби Альцгеймера, наприклад донепезил, можуть зменшувати тривалість та вираженість нервово-м'язової блокади, спричиненої атракурієм.

Особливості застосування

Як і всі інші блокатори нервово-м'язової передачі, атракурій спричиняє параліч дихальних м'язів так само, як і інших скелетних м'язів, але не впливає на свідомість. Тому препарат слід застосовувати лише на тлі адекватної загальної анестезії та лише під пильним наглядом досвідченого анестезіолога та при наявності відповідних засобів для ендотрахеальної інтубації та штучної вентиляції легенів.

У сенсибілізованих пацієнтів існує потенційна можливість викиду гістаміну під час застосування атракурію, тому препарат слід з обережністю застосовувати хворим із підвищеною чутливістю до гістаміну. Зокрема, у пацієнтів з алергією та астмою в анамнезі існує можливість виникнення бронхоспазму.

Існують повідомлення про високий рівень (понад 50 %) перехресної чутливості між блокаторами нервово-м'язової передачі. Тому перед призначенням атракурію, при можливості слід виключити гіперчутливість до інших блокаторів нервово-м'язової передачі. Пацієнтам із підозрою на гіперчутливість слід застосовувати атракурій винятково за абсолютними показаннями. Пацієнтам із реакціями гіперчутливості під час загальної анестезії в анамнезі слід провести тестування на гіперчутливість до інших блокаторів нервово-м'язової передачі.

Пацієнтам із астмою, які отримують високі дози кортикостероїдів та блокаторів нервово-м'язової передачі у відділенні інтенсивної терапії, бажано проводити контроль серії показників креатинфосфокінази.

При застосуванні в рекомендованих дозах атракурій не має суттєвих вагусних та гангліоблокувальних властивостей. Отже, атракурій суттєво не впливає на частоту серцевих скорочень при застосуванні його у рекомендованих дозах і не запобігає брадикардії, що може бути спричинена препаратами для анестезії та стимуляцією вагусного нерва під час операції.

Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, у хворих на міастенію гравіс та на інші нервово-м'язові захворювання, при тяжких кислотно-лужних та/або електролітних розладах можлива поява підвищеної чутливості до атракурію.

Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, гіпофосфатемія може подовжити період відновлення. Період відновлення можна прискорити. Пацієнтам, які можуть бути незвично чутливими до зниження артеріального тиску, наприклад з гіповолемією, атракурій слід вводити протягом не менше 60 секунд.

Атракурій інактивується при високому рН розчину, тому його не можна змішувати в одному шприці з тіопенталом або з будь-яким іншим лужним розчином.

Якщо препарат вводиться шляхом пункції невеликої вени, після його введення слід ввести достатню кількість 0,9 % розчину натрію хлориду. У разі сумісного застосування з іншими препаратами голку або канюлю слід кожного разу промивати 0,9 % розчином натрію хлориду.

Атракурій Калцекс - гіпотонічний розчин, його не можна застосовувати в одній інфузійній системі з препаратами крові або в одній інфузійній системі при переливанні крові. У хворих, схильних до злоякісної гіпотермії, було встановлено, що атракурій не спричиняє появи цього синдрому.

Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, у хворих з опіками може розвинутися резистентність до атракурію. У таких хворих може виникнути необхідність застосування більших доз препарату залежно від часу, що пройшов після ураження, та розміру опіків.

Пацієнти відділення інтенсивної терапії: за даними клінічних досліджень на тваринах, при застосуванні високих доз препарату лауданазин метаболіт атракурію може спричиняти оборотну гіпотензію та у деяких осіб - ефект церебрального збудження. Хоча судоми спостерігалися також у пацієнтів відділення інтенсивної терапії, які лікувалися препаратом Атракурій Калцекс, достовірного причинного взаємозв'язку з лауданазином встановлено не було (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фертильність.

Досліджень із впливу на фертильність на даний час не проведено.

Вагітність.

Дослідження на тваринах показали, що атракурію бесилат не чинить суттєвого впливу на розвиток плода. Як і всі блокатори нервово-м'язової передачі, Атракурій Калцекс слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Препарат можна застосовувати під час хірургічного втручання (кесарів розтин), оскільки атракурій не проникає через плацентарний бар'єр у кількості, що може вплинути на стан плода.

Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає атракурію бесилат і його метаболіти у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Це застереження не відповідає показанням щодо застосування атракурію. Оскільки атракурій завжди застосовується у комбінації з препаратами для проведення загальної анестезії, слід враховувати вплив загальних анестетиків на концентрацію уваги та швидкість реакції.

Спосіб застосування та дози

Шлях введення.

Внутрішньовенна ін'єкція або тривала інфузія.

Дорослі.

Введення шляхом ін'єкції.

Атракурій Калцекс застосовують шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції. Режим дозування для дорослих становить від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла залежно від необхідної тривалості повної нервово-м'язової блокади і забезпечує адекватну релаксацію протягом 15-35 хвилин.

Ендотрахеальну інтубацію можна проводити протягом перших 90 секунд після внутрішньовенного введення препарату в дозах 0,5-0,6 мг/кг маси тіла.

У разі необхідності подовження блокуючої дії препарат додатково вводять у дозах 0,1-0,2 мг/кг маси тіла. Правильне додаткове дозування не збільшує кумулятивного ефекту нервово-м'язової блокади.

Відновлення нормальної нервово-м'язової передачі відбувається через 35 хвилин, встановлено відновлення тетанічної відповіді до 95 % нормальної нервово-м'язової функції.

Нервово-м'язову блокаду, спричинену застосуванням препарату Атракурій Калцекс, можна швидко усунути застосуванням стандартних доз антихолінестеразних препаратів.

Введення шляхом інфузії.

Після початкового введення болюсної дози препарату 0,3-0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м'язової блокади під час тривалого хірургічного втручання здійснюється шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії препарату в режимі 0,3-0,6 мг/кг маси тіла на 1 годину.

Препарат можна застосовувати шляхом внутрішньовенних інфузій під час аортокоронарного шунтування. При необхідності гіпотермії тіла до температури 25-26 °С зменшується рівень інактивації атракурію, тому для підтримання повної нервово-м'язової блокади у цьому разі швидкість інфузійного введення препарату можна зменшити наполовину.

Сумісність з іншими розчинами для проведення інфузії/ін'єкції та період стабільності препарату:

При розведенні у зазначених вище розчинах і досягненні концентрації атракурію бесилату 0,5 мг/мл і вище отриманий розчин буде зберігати стабільність при денному освітленні у зазначений період часу при температурі не вище 30 °С.

Пацієнти літнього віку.

Застосовувати у стандартному дозуванні, однак рекомендується призначати найнижчу початкову дозу і вводити препарат повільніше.

Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю.

Препарат призначати у стандартних дозах при будь-яких рівнях ниркової або печінкової недостатності, включаючи термінальні стадії.

Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями.

Пацієнтам із клінічно значущими проявами серцево-судинних захворювань початкову дозу препарату необхідно вводити протягом періоду не менше 60 секунд.

Пацієнти, які перебувають у палатах інтенсивної терапії.

Після введення необхідної початкової болюсної дози препарату у межах від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м'язової блокади забезпечується постійною внутрішньовенною інфузією препарату зі швидкістю від 11 до 13 мкг/кг/хв (0,65-0,78 мг/кг/годину). Однак існує широка індивідуальна варіабельність у дозовому режимі введення препарату, що може також змінюватися з часом. Деяким хворим може бути необхідна менша швидкість введення препарату - 4,5 мкг/кг/хв (0,27 мг/кг/годину), тоді як іншим - вища - 29,5 мкг/кг/хв (1,77 мг/кг/годину).

Швидкість відновлення нервово-м'язової передачі у хворих не залежить від тривалості застосування препарату і, за даними клінічних досліджень, становить від 32 до 108 хвилин.

Моніторинг.

З метою індивідуалізації режиму дозування рекомендується контролювати функціонування нервово-м'язової передачі, як і при застосуванні інших препаратів, що її блокують.

Діти.

Застосовувати для лікування дітей віком від 1 місяця у тому ж режимі дозування, що й для лікування дорослих, розраховуючи дозу на масу тіла дитини. Застосування дітям віком до 1 місяця не рекомендовано у зв'язку з обмеженою кількістю даних (див. розділ «Фармакокінетика»).

Як відкрити ампулу:

1) Повернути ампулу кольоровою точкою до себе. Злегка постукати пальцем по верхній частині ампули, щоб розчин спустився в нижню частину ампули (Мал. 1).

2) Використовувати обидві руки, щоб відкрити ампулу: утримуючи нижню частину ампули в одній руці, іншою рукою натиснути на верхню частину ампули в напрямку від кольорової крапки (Мал. 2).

Мал. 1 Мал. 2

Передозування

Симптоми.

Пролонгований параліч скелетної мускулатури та його наслідки є головними ознаками передозування.

Лікування.

Необхідно підтримувати безперешкодний доступ повітря разом зі штучною вентиляцією легенів до появи спонтанного адекватного дихання.

Оскільки свідомість пацієнтів не порушується, може бути необхідною повна седація.

Доцільне застосування антихолінестеразних препаратів разом із застосуванням атропіну або глюкопіролату, як тільки з'являються ознаки спонтанного відновлення.

Побічні реакції

Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: гіпотензія (помірна, транзиторна) та гіперемія шкіри. Ці реакції пов'язані з вивільненням гістаміну. Дуже рідко повідомляли про тяжкі анафілактоїдні або анафілактичні реакції у пацієнтів, які отримували атракурій одночасно з одним або декількома препаратами для анестезії.

Наведені нижче побічні дії класифіковані за органами і системами та за частотою виникнення. Частота виникнення побічних ефектів: дуже часто (³1/10); часто (³1/100 і <1/10); нечасто (³1/1000 і <1/100); рідко (³1/10 000 і <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). Дані «дуже часто», «часто» та «нечасто» були отримані в клінічних дослідженнях. Дані «рідко» та «дуже рідко» зазвичай отримували при спонтанних спостереженнях. Визначення «частота невідома» стосується тих побічних дій, для яких встановити частоту з наявних джерел неможливо. Побічна дія, зумовлена вивільненням гістаміну, позначена зірочкою (*).

Дані, отримані з клінічних досліджень.

З боку судин

Часто: гіпотензія (помірна, транзиторна)*, гіперемія шкіри*.

З боку дихальної системи та органів грудної клітки

Нечасто: бронхоспазм*.

Дані, отримані при постреєстраційному застосуванні.

З боку імунної системи

Дуже рідко: анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок, циркуляторну недостатність та зупинку серця.

При застосуванні препарату Атракурій Калцекс з іншими препаратами для анестезії є поодинокі повідомлення про виникнення тяжких анафілактоїдних або анафілактичних реакцій.

З боку нервової системи

Частота невідома: судоми.

Є окремі повідомлення про виникнення судом у пацієнтів, які перебувають на інтенсивному лікуванні, при застосуванні атракурію бесилату з іншими препаратами. У цих хворих зазвичай були один або більше факторів схильності до судом (травма голови, набряк мозку, вірусний енцефаліт, гіпоксична енцефалопатія, уремія). Причинний взаємозв'язок із лауданозином не встановлений. За даними клінічних досліджень кореляції між рівнем лауданозину у плазмі і появою судом встановлено не було.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Рідко: кропив'янка.

З боку скелетно-м'язової системи і сполучної тканини

Частота невідома: міопатія, м'язова слабкість.

При тривалому застосуванні міорелаксантів у тяжких хворих, які лікувались у відділеннях інтенсивної терапії, повідомлялося про випадки виникнення м'язової слабкості та/або міопатії. Більшість із цих пацієнтів отримувала супутнє лікування кортикостероїдами. Такі повідомлення були нечастими і причинного взаємозв'язку із застосуванням атракурію бесилату встановлено не було.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в холодильнику при температурі від 2 °C до 8 ° С. Не заморожувати.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність

Атракурій Калцекс - гіпотонічний розчин, його не можна застосовувати в одній інфузійній системі з препаратами крові або в одній інфузійній системі при переливанні крові.

Упаковка

По 2,5 мл або 5 мл в ампулі із безкольорового скла І гідролітичного класу з маркувальними кільцями та з крапкою розламу.

По 5 ампул у контурній чарунковій упаковці (піддоні) із полівінілхлоридної плівки (піддона); по 1 контурній чарунковій упаковці (піддону) в пачці із картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Виробник, який відповідає за випуск серії:

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.

Заявник

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження заявника та/або представника заявника

Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

АТРАКУРИЙ КАЛЦЕКС

(ATRACURIUM KALCEKS)

Состав

действующее вещество: atracurium besilate;

1 мл раствора содержит атракурия бесилата 10 мг;

вспомогательные вещества: раствор бензолсульфоновой кислоты, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Раствор для инъекций.

Основные физико-химические свойства: прозрачный бесцветный или с желтоватым оттенком раствор.

Фармакотерапевтическая группа. Миорелаксанты с периферическим механизмом действия. Другие соединения четвертичного аммония. Код АТХ M03A C04.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Высокоселективный миорелаксант периферического действия недеполяризующего конкурентного типа со средней продолжительностью действия. Блокирует н-холинорецепторы концевых пластинок скелетных мышечных волокон и препятствует деполяризующему действию ацетилхолина, в результате чего возникает угнетение нервно-мышечной передачи на уровне постсинаптической мембраны.

Дети.

В литературе существуют ограниченные данные о возможной вариабельности развития и продолжительности действия атракурия у новорожденных (детей до 1 месяца) по сравнению с детьми старшего возраста (см. раздел «Дети»).

Фармакокинетика.

После внутривенного введения атракурия бесилат спонтанно метаболизируется путем элиминации Хофмана (неферментативный процесс, который протекает при физиологических значениях рН и температуры тела), а также путем эфирного гидролиза при участии неспецифических эстераз плазмы крови. Элиминация атракурия не зависит от функции почек или печени. Продуктами распада атракурия является лауданозин и другие метаболиты. Метаболиты не имеют миорелаксирующих свойств. Связывание атракурия бесилата с белками плазмы крови составляет приблизительно 82 %, период полувыведения - 20 минут. Метаболиты выводятся с мочой и желчью.

Концентрация метаболитов выше в крови у пациентов отделений интенсивной терапии с нарушениями функции почек и/или печени (см. раздел «Особенности применения»). Эти метаболиты не принимают участие в блокаде нервно-мышечной передачи.

Клинические характеристики

Показания

Для миорелаксации при хирургических вмешательствах и диагностических процедурах (при наличии средств для проведения эндотрахеальной интубации и искусственной вентиляции легких).

Противопоказания

Повышенная чувствительность к атракурию, цисатракурию или бензолсульфоновой кислоте.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Нервно-мышечная блокада, вызванная препаратом Атракурий Калцекс, может усиливаться при одновременном применении ингаляционных анестетиков, таких как галотан, изофлуран и энфлуран.

Возможно усиление интенсивности и продолжительности нервно-мышечной блокады, вызванной недеполяризующими миорелаксантами, в том числе препаратом Атракурий Калцекс, при одновременном применении с:

- антибиотиками, включая аминогликозиды, полимиксин, спектиномицин, тетрациклин, линкомицин и клиндамицин;

- антиаритмическими препаратами: пропранололом, блокаторами кальциевых каналов, лидокаином, прокаинамидом, хинидином;

- диуретиками: фуросемидом и, возможно, маннитолом, тиазидными диуретиками, ацетазоламидом;

- магния сульфатом;

- кетамином;

- солями лития;

- ганглиоблокаторами: триметафаном, гексаметонием.

Изредка при одновременном применении с некоторыми препаратами, которые могут усиливать проявления миастении (в том числе при латентном течении) и провоцировать развитие миастенического синдрома, возможно повышение чувствительности к атракурия бесилату. К таким препаратам относятся антибиотики, бета-блокаторы (пропранолол, окспренолол), антиаритмические препараты (прокаинамид, хинидин), антиревматические препараты (хлорохин, D-пеницилламин), триметафан, хлорпромазин, стероиды, фенитоин и литий.

На фоне длительного лечения противосудорожными препаратами возможно более позднее начало и меньшая продолжительность нервно-мышечной блокады, вызванной препаратом Атракурий Калцекс.

Совместное применение недеполяризующих миорелаксантов вместе с атракурия бесилатом может вызвать более интенсивную нервно-мышечную блокаду, чем та, которая может возникнуть при введении эквивалентной общей дозы атракурия бесилата. Синергический эффект может меняться в зависимости от комбинации этих препаратов.

Деполяризующие миорелаксанты (например, суксаметония хлорид) нельзя применять для пролонгирования нервно-мышечной блокады, вызванной недеполяризующими миорелаксантами, в том числе атракурия бесилатом, поскольку возможно развитие длительной и комплексной глубокой блокады, которую трудно устранить применением антихолинэстеразных средств.

Антихолинэстеразные препараты, широко применяемые для лечения болезни Альцгеймера, например донепезил, могут уменьшать продолжительность и выраженность нервно-мышечной блокады, вызванной атракурием.

Особенности применения

Как и все другие блокаторы нервно-мышечной передачи, атракурий вызывает паралич дыхательных мышц так же, как и других скелетных мышц, но не влияет на сознание. Поэтому препарат следует применять только на фоне адекватной общей анестезии и только под. тщательным наблюдением опытного анестезиолога и при наличии соответствующих средств для эндотрахеальной интубации и искусственной вентиляции легких.

У сенсибилизированных пациентов существует потенциальная возможность выброса гистамина при применении атракурия, поэтому препарат следует с осторожностью применять больным с повышенной чувствительностью к гистамину. В частности, у пациентов с аллергией и астмой в анамнезе существует возможность возникновения бронхоспазма.

Имеются сообщения о высоком уровне (более 50 %) перекрестной чувствительности между блокаторами нервно-мышечной передачи. Поэтому перед назначением атракурия, по возможности, следует исключить гиперчувствительность к другим блокаторам нервно-мышечной передачи. Пациентам с реакцией гиперчувствительности следует применять атракурий исключительно по абсолютным показаниям. Пациентам с реакциями гиперчувствительности при общей анестезии в анамнезе следует провести тестирование на чувствительность к другим блокаторам нервно-мышечной передачи.

Пациентам с астмой, получающим высокие дозы кортикостероидов и блокаторов нервно-мышечной передачи в отделении интенсивной терапии, желательно проводить контроль серии показателей креатинфосфокиназы.

При применении в рекомендованных дозах атракурий не имеет существенных вагусных и ганглиоблокирующих свойств. Следовательно, атракурий существенно не влияет на частоту сердечных сокращений при применении его в рекомендованных дозах и не предотвращает брадикардию, которая может быть вызвана препаратами для анестезии и стимуляцией вагусного нерва во время операции.

Как и при применении других недеполяризующих миорелаксантов, у больных миастенией гравис и другими нервно-мышечными заболеваниями, при тяжелых кислотно-щелочных и/или электролитных расстройствах возможно появление повышенной чувствительности к атракурию.

Как и при применении других недеполяризующих миорелаксантов, гипофосфатемия может продлить время восстановления. Время восстановления можно ускорить. Пациентам, которые могут быть необычно чувствительными к снижению артериального давления, например с гиповолемией, атракурий следует вводить в течение не менее 60 секунд.

Атракурий инактивируется при высоком рН раствора, поэтому его нельзя смешивать в одном шприце с тиопенталом или любым другим щелочным раствором.

Если препарат вводится путем пункции небольшой вены, после его ввода следует ввести достаточное количество 0,9 % раствора натрия хлорида. В случае совместного применения с другими препаратами иглу или канюлю следует каждый раз промывать 0,9 % раствором натрия хлорида.

Атракурий Калцекс является гипотоническим раствором и его нельзя применять в одной инфузионной системе с препаратами крови или в одной инфузионной системе при переливании крови. У больных, склонных к злокачественной гипотермии, было установлено, что атракурий не вызывает появления этого синдрома.

Как и при применении других недеполяризующих миорелаксантов, у больных с ожогами может развиться резистентность к атракурию. У таких больных может возникнуть необходимость применения больших доз препарата в зависимости от времени, прошедшего после поражения и размера ожогов.

Пациенты отделения интенсивной терапии: по данным клинических исследований на животных, при применении высоких доз препарата лауданозин, метаболит атракурия, может вызвать обратную гипотензию и у некоторых лиц - эффект церебрального возбуждения. Хотя судороги наблюдались также у пациентов отделения интенсивной терапии, которые лечились препаратом Атракурий Калцекс, достоверной причинной взаимосвязи с лауданозином установлено не было (см. раздел «Побочные реакции»).

Применение в период беременности или кормления грудью.

Фертильность.

Исследований по влиянию на фертильность в настоящее время не проведено.

Беременность.

Исследования на животных показали, что атракурия бесилат не оказывает существенного влияния на развитие плода. Как и все блокаторы нервно-мышечной передачи, Атракурий Калцекс следует применять во время беременности только в том случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Препарат можно применять во время хирургического вмешательства (кесарево сечение), поскольку атракурий не проникает через плацентарный барьер в количестве, которое может повлиять на состояние плода.

Период кормления грудью.

Неизвестно, проникает ли атракурия бесилат и его метаболиты в грудное молоко.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Это предостережение не соответствует показаниям по применению атракурия. Поскольку атракурий всегда применяется в комбинации с препаратами для проведения общей анестезии, следует учитывать влияние общих анестетиков на концентрацию внимания и скорость реакции.

Способ применения и дозы

Путь введения.

Внутривенная инъекция или длительная инфузия.

Взрослые.

Введение путем инъекции.

Атракурий Калцекс применяют путем болюсной инъекции. Режим дозирования для взрослых составляет от 0,3 до 0,6 мг/кг массы тела в зависимости от необходимой продолжительности полной нервно-мышечной блокады и обеспечивает адекватную релаксацию в течение 15-35 минут.

Эндотрахеальную интубацию можно проводить в течение первых 90 секунд после введения препарата в дозе 0,5-0,6 мг/кг массы тела.

В случае необходимости продления блокирующего действия препарат дополнительно вводят в дозах 0,1-0,2 мг/кг массы тела. Правильное дополнительное дозирование не увеличивает кумулятивного эффекта нервно-мышечной блокады.

Восстановление нормальной нервно-мышечной передачи происходит через 35 минут, что установлено по восстановлению тетанического сокращения до 95 % от нормальной нервно-мышечной функции.

Нервно-мышечную блокаду, вызванную применением препарата Атракурий Калцекс, можно быстро устранить применением стандартных доз антихолинэстеразных препаратов.

Введение путем инфузии.

После начального введения болюсной дозы препарата 0,3-0,6 мг/кг массы тела дальнейшее поддержание нервно-мышечной блокады во время длительного хирургического вмешательства осуществляется путем длительной инфузии препарата в режиме 0,3-0,6 мг/кг массы тела на 1 час.

Препарат можно применять путем внутривенных инфузий во время аортокоронарного шунтирования. При необходимости гипотермии тела до температуры 25-26 °С уменьшается уровень инактивации атракурия, поэтому для поддержания полной нервно-мышечной блокады в этом случае скорость инфузионного введения препарата можно уменьшить наполовину.

Совместимость с другими растворами для проведения инфузии/инъекции и период стабильности препарата:

При разведении в указанных выше растворах и достижении концентрации атракурия бесилата 0,5 мг/мл и выше полученный раствор будет сохранять стабильность при дневном освещении в указанный период времени при температуре не выше 30 °С.

Пациенты пожилого возраста.

Применять в стандартном дозировании, однако рекомендуется назначать самую низкую начальную дозу и вводить препарат медленнее.

Пациенты с почечной и печеночной недостаточностью.

Препарат назначать в стандартных дозах при любых уровнях почечной или печеночной недостаточности, включая терминальные стадии.

Пациенты с сердечно-сосудистыми заболеваниями.

Пациентам с клинически значимыми проявлениями сердечно-сосудистых заболеваний начальную дозу препарата необходимо вводить в течение периода не менее 60 секунд.

Пациенты, находящиеся в палатах интенсивной терапии.

После введения необходимой начальной болюсной дозы препарата в пределах от 0,3 до 0,6 мг/кг массы тела дальнейшее поддержание нервно-мышечной блокады обеспечивается постоянной внутривенной инфузией препарата со скоростью от 11 до 13 мкг/кг/мин (0,65- 0,78 мг/кг/ч). Однако существует широкая индивидуальная вариабельность в дозовом режиме введения препарата, что может также меняться со временем. Некоторым больным может быть необходима более низкая скорость введения препарата - 4,5 мкг/кг/мин (0,27 мг/кг/ч), тогда как другим - более высокая - 29,5 мкг/кг/мин (1,77 мг/кг/ч).

Скорость восстановления нервно-мышечной передачи у больных не зависит от длительности применения препарата и, по данным клинических исследований, составляет от 32 до 108 минут.

Мониторинг.

С целью индивидуализации режима дозирования рекомендуется контролировать функционирование нервно-мышечной передачи, как и при применении других препаратов, которые ее блокируют.

Дети.

Применять для лечения детей от 1 месяца в том же режиме дозирования, что и для лечения взрослых, рассчитывая дозу на массу тела ребенка. Применение детям до 1 месяца не рекомендовано в связи с ограниченным количеством данных (см. раздел «Фармакокинетика»).

Как открыть ампулу:

1) Повернуть ампулу цветной точкой к себе. Слегка постучать пальцем по верхней части ампулы, чтобы раствор спустился в нижнюю часть ампулы (Рис. 1).

2) Использовать обе руки, чтобы открыть ампулу: удерживая нижнюю часть ампулы в одной руке, другой рукой надавить на верхнюю часть ампулы в направлении от цветной точки (Рис. 2).

Рис. 1. Рис. 2.

Передозировка

Симптомы.

Пролонгированный паралич скелетной мускулатуры и его последствия являются главными признаками передозировки.

Лечение.

Необходимо поддерживать беспрепятственный доступ воздуха вместе с искусственной вентиляцией легких до появления спонтанного адекватного дыхания.

Поскольку сознание пациентов не нарушается, может потребоваться полная седация.

Целесообразно применение антихолинэстеразных препаратов вместе с применением атропина или глюкопирролата, как только появляются признаки спонтанного восстановления.

Побочные реакции

Чаще всего сообщали о таких побочных реакциях: гипотензия (умеренная, транзиторная) и гиперемия кожи. Эти реакции связаны с высвобождением гистамина. Очень редко сообщали о тяжелых анафилактоидных или анафилактических реакциях у пациентов, получавших атракурий одновременно с одним или несколькими препаратами для анестезии.

Приведенные ниже побочные действия классифицированы по органам и системам и по частоте возникновения. Частота возникновения побочных действий: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100 и <1/10); нечасто (≥1/1000 и <1/100); редко (≥1/10 000 и <1/1000); очень редко (<1/10 000); частота неизвестна (невозможно оценить по имеющимся данным). Данные «очень часто», «часто» и «редко» были получены в клинических исследованиях. Данные «редко» и «очень редко» обычно получали при спонтанных наблюдениях. Определение «частота неизвестна» касается тех побочных действий, где установить частоту из имеющихся источников невозможно. Побочное действие, обусловленное высвобождением гистамина, обозначено звездочкой (*).

Данные, полученные по клиническим исследованиям.

Со стороны сосудов

Часто: гипотензия (умеренная, транзиторная)*, гиперемия кожи*.

Со стороны дыхательной системы и органов грудной клетки

Нечасто: бронхоспазм*.

Данные, полученные при пострегистрационном применении.

Со стороны иммунной системы

Очень редко: анафилактическая реакция, анафилактоидная реакция, включая шок, циркуляторную недостаточность и остановку сердца.

При применении препарата Атракурий Калцекс с другими препаратами для анестезии есть единичные сообщения о возникновении тяжелых анафилактоидных или анафилактических реакций.

Со стороны нервной системы

Частота неизвестна: судороги.

Есть отдельные сообщения о возникновении судорог у пациентов, пребывающих на интенсивном лечении, при применении атракурия бесилата с другими препаратами. У этих больных обычно были один или более факторов предрасположенности к судорогам (травма головы, отек мозга, вирусный энцефалит, гипоксическая энцефалопатия, уремия). Причинная взаимосвязь с лауданозином не установлена. По данным клинических исследований корреляции между уровнем лауданозина в плазме и появлением судорог установлено не было.

Со стороны кожи и подкожной ткани

Редко: крапивница.

Со стороны скелетно-мышечной системы и соединительной ткани

Частота неизвестна: миопатия, мышечная слабость.

При длительном применении миорелаксантов у тяжелобольных пациентов, которые лечились в отделениях интенсивной терапии, сообщалось о случаях возникновения мышечной слабости и/или миопатии. Большинство из этих пациентов получали сопутствующее лечение кортикостероидами. Такие сообщения были нечастыми и причинной взаимосвязи с применением атракурия бесилата установлено не было.

Срок годности. 2 года.

Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

Хранить в холодильнике при температуре от 2 °С до 8 °С. Не замораживать.

Хранить в оригинальной упаковке для защиты от действия света.

Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость

Атракурий Калцекс является гипотоническом раствором, его нельзя применять в одной инфузионной системе с препаратами крови или в одной инфузионной системе при переливании крови.

Упаковка

По 2,5 мл или 5 мл в ампуле из бесцветного стекла I гидролитического класса с маркировочными кольцами и с точкой разлома.

По 5 ампул в контурной ячейковой упаковке (поддоне) из поливинилхлоридной пленки; по 1 контурной ячейковой упаковке (поддона) в пачке из картона.

Категория отпуска

По рецепту.

Производитель

Производитель, ответственный за выпуск серии:

АО «Калцекс».

Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности

Ул. Крустпилс, 53, Рига, LV-1057, Латвия.

Заявитель

АО «Калцекс».

Местонахождение заявителя и/или представителя заявителя

Ул. Крустпилс, 53, Рига, LV-1057, Латвия.