Праміпексол Оріон

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

ПРАМІПЕКСОЛ ОРІОН

(PRAMIPEXOL ORION)

Склад

діюча речовина: праміпексол;

1 таблетка містить праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 0,25 мг, еквівалент 0,18 мг праміпексолу, або праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 1,0 мг, еквівалент 0,7 мг праміпексолу;

допоміжні речовини: маніт (E 421), крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 0,18 мг: таблетки довгастої форми з двоопуклою поверхнею, з рискою з обох боків, білого кольору; розмір таблетки - приблизно 8 мм × 4 мм;

таблетки 0,7 мг: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею, з рискою з одного боку, білого кольору; діаметр таблетки - приблизно 9 мм.

Праміпексол Оріон, таблетки 0,18 мг, 0,7 мг мають риску, що дозволяє ділити таблетку на еквівалентні частини.

Фармакотерапевтична група. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Код АТХ N04B C05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Праміпексол є допаміновим агоністом з високою селективністю та специфічністю до допамінових рецепторів підтипу D2, серед яких він має переважну спорідненість з
D3-рецепторами та має повну внутрішню активність.

Праміпексол полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла). Дослідження на тваринах продемонстрували, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обмін допаміну.

Механіз дії праміпексолу при лікуванні синдрому неспокійних ніг невідомий. Нейрофармакологічні дані свідчать про участь первинної допамінергічної системи.

У дослідженнях, проведених на здорових добровольцях, спостерігалося дозозалежне зниження рівня пролактину.

Фармакокінетика.

Праміпексол швидко та повністю абсорбується після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить понад 90 %, максимальні концентрації у плазмі крові досягаються між 1-ою та 3-ою годинами. Швидкість абсорбції зменшується на тлі прийому їжі, але ступінь абсорбції не знижується. Праміпексол демонструє лінійну кінетику та незначні коливання плазмових рівнів у різних пацієнтів.

У людей зв'язування праміпексолу з білками є дуже низьким (< 20 %), а об'єм розподілу - великим (400 л). У дослідженнях на щурах спостерігали високі концентрації препарату у мозковій тканині (приблизно у 8 разів вищі порівняно з плазмовими).

Праміпексол метаболізується у людей у невеликій кількості.

Виведення нирками незміненого праміпексолу є основним шляхом елімінації. Приблизно 90 % 14С-маркованої дози виводиться нирками, тоді як менше 2 % визначається у калі. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий - приблизно
400 мл/хв. Період напіввиведення (t ½) - від 8 годин у молодих осіб до 12 годин в осіб літнього віку.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування ознак та симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона у дорослих як монотерапія (без леводопи) або у комбінації з леводопою протягом перебігу захворювання до пізніх стадій, коли ефект леводопи знижується або стає нестійким і виникає коливання терапевтичного ефекту (феномен «включення-виключення»).

Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дорослих, дози не вище 0,54 мг основи (0,75 мг солі).

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Зв'язування з білками плазми крові.

Праміпексол у людей зв'язується з білками плазми дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодії з іншими лікарськими засобами, що впливають на зв'язування з білками плазми або елімінацію шляхом біотрансформації, малоймовірні. Оскільки антихолінергічні засоби виводяться переважно шляхом біотрансформації, можливість для взаємодії з ними є обмеженою, хоча взаємодія з антихолінергічними засобами не досліджувалася. Фармакокінетичної взаємодії праміпексолу із селегіліном та леводопою не спостерігалося.

Інгібітори/конкуренти активного шляху ниркової елімінації.

Циметидин знижував нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, імовірно, за рахунок інгібування катіонної секреторної транспортної системи ниркових канальців. Лікарські засоби, які є інгібіторами цього активного ниркового шляху виведення або які виводяться цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом, що призводить до зниження кліренсу одного або обох препаратів. При супутньому застосуванні цих лікарських засобів з Праміпексолом Оріон слід розглянути доцільність зниження дози праміпексолу.

Комбінація з леводопою.

При застосуванні Праміпексолу Оріон з леводопою рекомендується зменшити дозу леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишити незміненими на тлі збільшення дози препарату Праміпексол Оріон.

Через можливі адитивні ефекти слід дотримуватися обережності при застосуванні інших седативних засобів або алкоголю у комбінації з праміпексолом.

Антипсихотичні лікарські засоби.

Слід уникати супутнього застосування нейролептичних лікарських засобів з праміпексолом, наприклад, коли можливі антагоністичні ефекти.

Особливості застосування

Пацієнтам із хворобою Паркінсона, які мають порушення функції нирок, слід призначати зменшену дозу препарату Праміпексол Оріон (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Галюцинації. Галюцинації є відомим побічним ефектом лікування допаміновими агоністами та леводопою. Пацієнтів слід проінформувати про можливість виникнення галюцинацій (переважно зорових).

Дискінезія. При лікуванні прогресуючої хвороби Паркінсона комбінацією з леводопою під час початкового титрування Праміпексолу Оріон може виникнути дискінезія. При виникненні дискінезії слід зменшити дозу леводопи.

Дистонія. Осьова дистонія, включаючи антеколліс, камтокормію і плеврототонус (синдром Пізанської вежі) іноді зустрічається у пацієнтів з хворобою Паркінсона на початку терапії або при додатковому збільшенні дози праміпексолу. Хоча дистонія може бути симптомом хвороби Паркінсона, симптоми у таких пацієнтів покращувалися після зменшення або відміни праміпексолу. Якщо дистонія спостерігається, слід переглянути схему допаминергічної терапії і оцінити коригування дози праміпексолу.

Раптовий напад сну та сонливість. Праміпексол асоціювався із сонливістю та епізодами раптового засинання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Існують нечасті повідомлення про раптове засинання під час повсякденної діяльності, яке у деяких випадках виникало без усвідомлення цього або без застережних ознак. Слід поінформувати пацієнтів про це та порадити дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами під час лікування Праміпексолом Оріон. Пацієнтам, які відчували сонливість та/або мали епізод раптового засинання, слід утримуватися від керування автотранспортом та роботи з механізмами. Крім того, слід розглянути доцільність зниження дози або припинення лікування. Через можливі адитивні ефекти слід дотримуватися обережності при застосуванні пацієнтами інших седативних лікарських засобів або алкоголю у комбінації з праміпексолом.

Розлади контролю над спонуканням. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти і особи, які наглядають за хворими, повинні бути інформовані щодо поведінкових симптомів розладів контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, підвищене лібідо, гіперсексуальність, патологічний потяг до здійснення покупок; потяг до витрат, переїдання та імпульсивне вживання їжі можуть спостерігатися у пацієнтів, яких лікували допаміновими агоністами, включаючи праміпексол. Слід розглянути доцільність зниження дози/поступової відміни препарату.

Синдром допамінової дизрегуляції (СДД).

Синдром допамінової дизрегуляції, що є залежним розладом внаслідок надмірного використання препарату, спостерігався у деяких пацієнтів, які отримували допамінергічні препарати, включаючи праміпексол. Перед початком лікування пацієнти та особи, які піклуються про них повинні бути попереджені про потенційний ризик розвитку СДД.

Манія і делірій. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що манія та делірій можуть виникати у пацієнтів, які отримують терапію праміпексолом. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Пацієнти з розладами психіки. Пацієнтів із психічними розладами слід лікувати допаміновими агоністами лише у випадках, коли потенційна користь більша за можливий ризик. Слід уникати одночасного застосування нейролептичних лікарських засобів з праміпексолом.

Офтальмологічне обстеження. Офтальмологічне спостереження рекомендується проводити через регулярні інтервали часу або при виникненні порушень зору.

Тяжкі серцево-судинні захворювання. Слід дотримуватися обережності у випадку тяжкої серцево-судинної патології. Рекомендується контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, через загальний ризик постуральної гіпотензії, пов'язаної з допамінергічною терапією.

Нейролептичний злоякісний синдром. Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігалися після різкої відміни допамінергічної терапії.

Синдром відміни агоністів допаміну.

З метою припинення лікування пацієнтам з хворобою Паркінсона прийом праміпексолу слід поступово знизити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Немоторні побічні реакції можуть виникати при зниженні дози або припиненні прийому агоністів допаміну, включаючи праміпексол. Симптоми, що включають апатію, занепокоєння, депресію, втому, пітливість і біль, можуть бути важкими. Пацієнти повинні бути проінформовані про це до зниження дози агоністів допаміну і регулярно проводити контроль після цього. У разі стійких симптомів може знадобитися тимчасово збільшити дозу праміпексолу (див. розділ «Побічні реакції»).

Аугментація. Повідомлення в літературі вказують на те, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними препаратами може спричинити аугментацію. Аугментація проявляється ранньою появою симптомів ввечері (або навіть вдень), посиленням симптоматики та поширенням симптомів на верхні кінцівки. Аугментацію спеціально досліджували у ході контрольованого клінічного дослідження упродовж 26 тижнів. Аугментація була виявлена у 11,8 % пацієнтів у групі праміпексолу (N=3D152) та у 9,4 % пацієнтів у групі плацебо (N=3D149). Аналіз часу до аугментації за Капланом-Мейєром не продемонстрував жодної суттєвої різниці між групами праміпексолу та плацебо.

Ниркова недостатність. Праміпексол Оріон таблетки слід призначати з обережністю пацієнтам з нирковою недостатністю, оскільки праміпексол виділяється чрез нирки.

Рабдоміоліз. Єдиний випадок рабдоміолізу мав місце у 49-річного чоловіка з прогресуючою хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом. Пацієнт був госпіталізований з підвищеним рівнем креатинфосфокінази (СРК - 10,631 МО/л). Симптоми зникли після припинення лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Вплив на вагітність і лактацію у людей не досліджували. Праміпексол не виявляв тератогенного впливу на тварин, але був ембріотоксичним у щурів у дозах, токсичних для самок. Праміпексол Оріон можна застосовувати у період вагітності тільки у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю. Оскільки лікування праміпексолом пригнічує секрецію пролактину у людей, може мати місце зниження лактації. Екскреція праміпексолу у материнське молоко у людей не досліджувалась. У щурів концентрація діючої речовини у грудному молоці була вищою, ніж у плазмі крові.

Через відсутність даних щодо застосування препарату у період годування груддю Праміпексол Оріон не рекомендується приймати у цей період. Проте якщо прийом препарату є необхідним, годування груддю слід припинити.

Фертильність. Досліджень впливу на фертильність людини не проводили. У дослідженнях на тваринах праміпексол виявляв вплив на статевий цикл і знижував фертильність самок. Однак ці дослідження не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на чоловічу фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Праміпексол Оріон виявляє значний вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами.

Можлива поява галюцинацій або сонливість.

Пацієнтів, яких лікують Праміпексолом Оріон і в яких спостерігається сонливість та/або епізоди раптового засинання, слід поінформувати про необхідність утримання від керування автотранспортом і видів діяльності, при яких порушення уваги може призвести до травмування себе чи інших людей або загибелі (наприклад, робота з механізмами), поки такі рецидивні епізоди або сонливість не зникнуть.

Спосіб застосування та дози

Хвороба Паркінсона

Таблетки слід приймати перорально, запиваючи водою, незалежно від прийому їжі.

Добову дозу призначати за 3 прийоми однаковими частками.

Початкове лікування: дозу препарату необхідно збільшувати поступово, як наведено у таблиці 1, починаючи з початкової дози 0,264 мг основи (0,375 мг солі) на добу кожні
5-7 днів. За умови відсутності у пацієнтів непереносимих побічних явищ дозу необхідно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту.

Інформація у таблицях 1-2 наведена для праміпексолу (основи) і для еквівалентної кількості праміпексолу дигідрохлориду моногідрату (солі), у формі якої діюча речовина міститься у таблетці.

Таблиця 1

У разі необхідності подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на
0,54 мг основи (0,75 мг солі) щотижня до максимальної дози 3,3 мг основи
(4,5 мг солі) на добу.

Проте слід зазначити, що при дозах більше 1,1 мг основи (1,5 мг солі) зростає частота випадків сонливості.

Підтримуюча терапія: індивідуальна доза повинна бути у межах від 0,264 мг основи
(0,375 мг солі) до максимальної дози 3,3 мг основи (4,5 мг солі) на добу. Під час збільшення дози у трьох основних дослідженнях ефективність спостерігалася, починаючи з добової дози 1,1 мг основи (1,5 мг солі). Подальше корегування дози слід здійснювати відповідно до клінічної відповіді та виникнення небажаних ефектів. У клінічних дослідженнях приблизно 5 % пацієнтів лікували дозами нижче 1,1 мг (1,5 солі). При прогресуючій хворобі Паркінсона дози вище 1,1 мг (1,5 мг солі) на добу можуть бути ефективними у пацієнтів, яким планується скорочення терапії леводопою. Рекомендується знижувати дозу леводопи під час збільшення дози та проведення підтримуючої терапії Праміпексолом Оріон залежно від реакції кожного окремого пацієнта.

Припинення лікування: раптове припинення допамінергічної терапії може призвести до розвитку злоякісного нейролептичного синдрому. Тому дозу праміпексолу слід зменшувати поступово, на 0,54 мг основи (0,75 мг солі) на добу, до зниження добової дози до 0,54 мг основи (0,75 мг солі). Після цього дозу слід зменшувати на 0,264 мг основи (0,375 мг солі) на добу.

Порушення функції нирок: виведення праміпексолу залежить від функції нирок. Для початку терапії пропонується наступна схема:

- пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 50 мл/хв не потребується зниження добової дози;

- пацієнтам із кліренсом креатиніну 20-50 мл/хв початкову добову дозу Праміпексолу Оріон слід застосовувати двома окремими прийомами, починаючи з 0,088 мг основи
(0,125 мг солі) 2 рази на добу (0,176 мг основи/0,25 мг солі на добу). Не слід перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу основи 1,57 мг (2,25 мг солі);

- пацієнтам із кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв добову дозу Праміпексолу Оріон слід приймати в один прийом, починаючи з 0,088 мг основи (0,125 мг солі) на добу. Не слід перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу основи 1,1 мг (1,5 мг солі).

При зниженні функції нирок під час підтримуючої терапії добову дозу Праміпексолу Оріон знижувати на той же відсоток, на який зменшили кліренс креатиніну, тобто якщо кліренс креатиніну зменшився на 30 %, то і добову дозу Праміпексолу Оріон слід зменшити на 30 %. Добову дозу можна приймати у два прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться у межах 20-50 мл/хв, та за один прийом, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.

Порушення функції печінки: пацієнтам з порушенням функції печінки корегування дози не потребується, оскільки приблизно 90 % абсорбованої діючої речовини виділяється нирками, хоча потенційний вплив печінкової недостатності на фармакокінетику праміпексолу не вивчали.

Синдром неспокійних ніг.

Таблетки слід приймати перорально, запиваючи водою, незалежно від прийому їжі.

Рекомендована початкова доза Праміпексолу Оріон становить 0,088 мг основи (0,125 мг солі) 1 раз на добу за 2-3 години до сну. Пацієнтам, яким потребується додаткове симптоматичне полегшення, дозу можна збільшувати кожні 4-7 днів до максимальної дози 0,54 мг основи (0,75 мг солі) на добу (як наведено у таблиці 2).

Таблиця 2

Оскільки довгострокова ефективність праміпексолу при лікуванні синдрому неспокійних ніг вивчена недостатньо, через 3 місяці лікування слід провести оцінювання відповіді пацієнта та переглянути доцільність продовження терапії. Якщо лікування переривати більше ніж на кілька днів, його слід повторно розпочинати з титрування дози, як наведено вище.

Припинення лікування: оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,54 мг основи (0,75 мг солі), застосування Праміпексолу Оріон можна припиняти без поступового зниження дози. У ході 26-тижневого плацебо-контрольованого клінічного дослідження спостерігалося поновлення симптомів синдрому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів порівняно з початковим рівнем) у 10 % пацієнтів (14 зі 135 пацієнтів) після раптового припинення застосування праміпексолу. Такий ефект спостерігався для всіх доз.

Порушення функції нирок: виведення праміпексолу залежить від функції нирок. Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 20 мл/хв не потребується зниження добової дози.

Застосування праміпексолу пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, або пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок не вивчали.

Порушення функції печінки: пацієнтам з порушенням функції печінки корегування дози не потребується, оскільки приблизно 90 % абсорбованої діючої речовини виділяється нирками.

Діти.

Хвороба Паркінсона. Безпека та ефективність щодо застосування дітям віком до 18 років не встановлена, тому застосовувати препарат цій категорії пацієнтів не слід.

Синдром неспокійних ніг. Праміпексол Оріон не рекомендований для застосування дітям віком до 18 років через відсутність даних про безпеку та ефективність.

Синдром Туретта. Безпеку та ефективність щодо застосування препарату дітям віком до 18 років не встановлено, тому застосовувати препарат цій категорії пацієнтів не слід. Також не слід застосовувати через негативне співвідношення переваги/ризику для цього захворювання.

Передозування

Симптоми. Клінічний досвід значного передозування відсутній. Очікувані побічні ефекти пов'язані з фармакодинамічним профілем допамінового агоніста та включають нудоту, блювання, гіперкінезію, галюцинації, збудження та артеріальну гіпотензію.

Лікування. Антидот при передозуванні допаміновим агоністом не встановлений. У випадку появи ознак збудження центральної нервової системи можуть бути призначені нейролептики. Лікування передозування може вимагати загальних підтримуючих заходів, включаючи промивання шлунка, внутрішньовенні вливання рідини, застосування активованого вугілля та контроль електрокардіограми.

Побічні реакції

Частота виникнення побічних реакцій має наступну класифікацію: дуже часто (≥1/10);
часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000);
дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).

Небажані явища, що найчастіше спостерігалися при хворобі Паркінсона.

У пацієнтів із хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом порівняно з плацебо найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищувалася при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу. Найчастішою побічною реакцією при прийомі у комбінації з леводопою була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникнути на початку лікування, особливо якщо праміпексол титрується занадто швидко.

Інфекції та інвазії.

Нечасто: пневмонія.

З боку ендокринної системи.

Нечасто: порушення секреції антидіуретичного гормону1.

Психічні розлади.

Часто: аномальні сновидіння, поведінкові симптоми порушення контролю імпульсивної поведінки та патологічної тяги; сплутаність свідомості, галюцинації, безсоння.

Нечасто: переїдання1, патологічний потяг до відвідування магазинів, марення, гіперфагія1, гіперсексуальність, розлади лібідо, параноя, патологічний потяг до азартних ігор, занепокоєння, делірій.

Рідко: манія.

З боку нервової системи.

Дуже часто: запаморочення, дискінезія, сонливість.

Часто: головний біль.

Нечасто: амнезія, гіперкінезія, епізоди раптового засинання, синкопе.

З боку органів зору.

Часто: порушення зору, включаючи диплопію, затуманення зору та зниження гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи.

Часто: артеріальна гіпотензія.

Нечасто: серцева недостатність1.

З боку дихальної системи.

Нечасто: задишка, гикавка.

З боку травного тракту.

Дуже часто: нудота.

Часто: запор, блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини.

Нечасто: підвищена чутливість, свербіж, висипання.

Загальні порушення і реакції у місці введення.

Часто: підвищена втомлюваність, периферичний набряк.

Частота невідома: синдром відміни агоністів допаміну, включаючи апатію, занепокоєння, депресію, втому, пітливість і біль.

Результати досліджень.

Часто: зниження маси тіла, включаючи зниження апетиту.

Нечасто: збільшення маси тіла.

1 У постмаркетинговому періоді частота виникнення цієї побічної реакції спостерігалася у
95 % випадків і класифікується як нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалась під час клінічних досліджень серед 2762 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися праміпексолом.

Небажані явища, що найчастіше спостерігалися при синдромі неспокійних ніг.

У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг при лікуванні праміпексолом найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, головний біль, запаморочення та підвищена втомлюваність. Нудота і підвищена втомлюваність при лікуванні праміпексолом частіше спостерігались у жінок (20,8 % і 10,5 % відповідно) порівняно з чоловіками (6,7 % і 7,3 % відповідно).

Інфекції та інвазії.

Нечасто: пневмонія2.

З боку ендокринної системи:

Нечасто: порушення секреції антидіуретичного гормону2.

Психічні розлади.

Часто: аномальні сновидіння, безсоння.

Нечасто: симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка, така як переїдання, патологічний потяг до відвідування магазинів, гіперсексуальність та патологічний потяг до азартних ігор2; сплутаність свідомості, марення, галюцинації, гіперфагія2, розлади лібідо, параноя2, занепокоєння, манія2, делірій2.

З боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль, сонливість.

Нечасто: амнезія2, дискінезія, гіперкінезія2, епізоди раптового засинання, синкопе.

З боку органів зору.

Нечасто: порушення зору, включаючи диплопію, затуманення зору та зниження гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: серцева недостатність2, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи.

Нечасто: задишка, гикавка.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже часто: нудота.

Часто: запор, блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини.

Нечасто: підвищена чутливість, свербіж, висипання.

Загальні порушення і реакції у місці введення.

Часто: підвищена втомлюваність.

Нечасто: периферичний набряк.

Частота невідома: синдром відміни агоністів допаміну, включаючи апатію, занепокоєння, депресію, втому, пітливість і біль.

Результати досліджень.

Нечасто: зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту, збільшення маси тіла.

2 У постмаркетинговому періоді частота виникнення цієї побічної реакції спостерігалася у
95 % випадків і класифікується як нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалась у ході клінічних досліджень серед 1395 пацієнтів із синдромом неспокійних ніг, які лікувалися праміпексолом.

Сонливість. Застосування праміпексолу часто пов'язане із сонливістю і нечасто - із надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового нападу сонливості (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади лібідо. Застосування праміпексолу нечасто може бути пов'язане з розладами лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням. При лікуванні агоністами допаміну, включаючи праміпексол, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивні розтрати або купівлі, переїдання та компульсивне вживання їжі (див. розділ «Особливості застосування»).

Серцева недостатність. У ході клінічних досліджень та постмаркетингового періоду серцева недостатність спостерігалась у пацієнтів, які застосовували праміпексол. У ході фармакоепідеміологічного дослідження застосування праміпексолу було пов'язане з підвищенням ризику серцевої недостатності порівняно з відсутністю застосування (співвідношення ризику 1,86; 95 % СІ, 1,21-2,85).

Синдром відміни агоністів допаміну.

Немоторні побічні реакції можуть виникати при зниженні дози або припиненні прийому агоністів допаміну, включаючи праміпексол. Симптоми включають апатію, занепокоєння, депресію, втому, пітливість і біль (див.розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Виробник. Специфар С.А./Specifar S.A.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Вул. Октовріоу 1,28, Адж. Варвара, 12351 Афіни, Греція/1,28 Octovriou Street, Ag. Varvara, 12351 Athens, Greece.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ПРАМИПЕКСОЛ ОРИОН

(PRAMIPEXOL ORION)

Состав

действующее вещество: прамипексол;

1 таблетка содержит прамипексола дигидрохлорида моногидрата 0,25 мг, эквивалент 0,18 мг прамипексола, или прамипексола дигидрохлорида моногидрата 1,0 мг, эквивалент 0,7 мг прамипексола;

вспомогательные вещества: маннит (E 421), крахмал кукурузный, гидроксипропилцеллюлоза, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

Основные физико-химические свойства:

таблетки 0,18 мг: таблетки продолговатой формы с двояковыпуклой поверхностью, с риской с обеих сторон, белого цвета; размер таблетки - приблизительно 8 мм × 4 мм;

таблетки 0,7 мг: таблетки круглой формы с плоской поверхностью, с риской с одной стороны, белого цвета; диаметр таблетки - приблизительно 9 мм.

Прамипексол Орион, таблетки 0,18 мг, 0,7 мг имеют риску, позволяющую делить таблетки на эквивалентные части.

Фармакотерапевтическая группа. Допаминергические средства. Агонисты допамина.
Код АТХ N04В С05.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Прамипексол является допаминовым агонистом с высокой селективностью и специфичностью относительно допаминовых рецепторов подтипа D2, среди которых он обладает преференциальным сродством с D3-рецепторами и обладает полной внутренней активностью.

Прамипексол облегчает паркинсонические двигательные нарушения путем стимулирования допаминовых рецепторов стратиума (полосатого тела). Исследования на животных продемонстрировали, что прамипексол угнетает синтез, высвобождение и обмен допамина.

Механизм действия прамипексола при лечении синдрома беспокойных ног неизвестен. Нейрофармакологические данные свидетельствуют об участии первичной допаминергической системы.

В исследованиях, проведенных на здоровых добровольцах, наблюдалось дозозависимое снижение уровня пролактина.

Фармакокинетика.

Прамипексол быстро и полностью абсорбируется после перорального применения. Абсолютная биодоступность составляет больше 90 %, максимальные концентрации в плазме крови достигаются между 1-ым и 3-им часом. Скорость абсорбции уменьшается на фоне приема пищи, но степень абсорбции не снижается. Прамипексол демонстрирует линейную кинетику и незначительные колебания плазменных уровней у разных пациентов.

У людей связывание прамипексола с белками является очень низким (< 20 %), а объем распределения - большим (400 л). В исследованиях на крысах наблюдали высокие концентрации препарата в ткани мозга (приблизительно в 8 раз выше в сравнении с плазменными).

Прамипексол метаболизируется у людей в небольшом количестве.

Выведение почками неизмененного прамипексола является основным путем элиминации. Приблизительно 90 % 14С-маркируемой дозы выводится почками, тогда как менее 2 % определяется в кале. Общий клиренс прамипексола составляет приблизительно 500 мл/мин, а почечный - приблизительно 400 мл/мин. Период полувыведения (t ½) - от 8 часов у лиц молодого возраста до 12 часов у лиц пожилого возраста.

Клинические характеристики

Показания

Лечение признаков и симптомов идиопатической болезни Паркинсона у взрослых в качестве монотерапии (без леводопы) или в комбинации с леводопой в течении заболевания до поздних стадий, когда эффект леводопы снижается или становится неустойчивым и возникает колебание терапевтического эффекта (феномен «включения-выключения»).

Симптоматическое лечение идиопатического синдрома беспокойных ног от умеренной до тяжелой степени у взрослых, дозы не выше 0,54 мг основания (0,75 мг соли).

Противопоказания

Гиперчувствительность к действующему веществу или к любому из вспомогательных веществ препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Связывание с белками плазмы крови.

Прамипексол у людей связывается с белками плазмы в очень незначительной степени
(< 20 %) и обладает низкой биотрансформацией. Поэтому взаимодействия с другими лекарственными средствами, влияющими на связывание с белками плазмы или элиминацию путем биотрансформации, маловероятны. Поскольку антихолинергические средства выводятся преимущественно путем биотрансформации, возможность для взаимодействия с ними ограничена, хотя взаимодействие с антихолинергическими средствами не исследовалось. Фармакокинетического взаимодействия с селегилином и леводопой не наблюдалось.

Ингибитор /конкуренты активного пути почечной элиминации.

Циметидин снижал почечный клиренс прамипексола приблизительно на 34 %, вероятно, за счет ингибирования катионной секреторной транспортной системы почечных канальцев. Лекарственные средства, которые являются ингибиторами этого активного почечного пути выведения или которые выводятся этим путем, такие как циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хинин и прокаинамид, могут взаимодействовать с прамипексолом, что ведет к снижению клиренса одного или обоих препаратов. При совместном применении этих лекарственных средств с Прамипексолом Орион следует рассмотреть целосообразность снижения дозы прамипексола.

Комбинация с леводопой.

При применении Прамипексола Орион с леводопой рекомендуется уменьшить дозу леводопы, а дозы других противопаркинсонических средств оставить неизмененными на фоне увеличения дозы препарата Прамипексол Орион.

По причине возможных аддитивных эффектов следует соблюдать осторожность при применении других седативных средств или алкоголя в комбинации с прамипексолом.

Антипсихотические лекарственные средства.

Следует избегать совместного применения нейролептических лекарственных средств с прамипексолом, например, когда возможны антагонистические эффекты.

Особенности применения

Пациентам с болезнью Паркинсона, у которых есть нарушение функции почек, следует назначать сниженную дозу препарата Прамипексол Орион (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Галлюцинации. Галлюцинации являются известным побочным эффектом лечения допаминовыми агонистами и леводопой. Пациентов следует проинформировать о возможности возникновения галлюцинаций (преимущественно зрительных).

Дискинезия. При лечении прогрессирующей болезни Паркинсона комбинацией с леводопой во время начального титрования Прамипексола Орион может возникнуть дискинезия. При возникновении дискинезии следует снизить дозу леводопы.

Дистония. Осевая дистония, включая антеколлис, камтокормию и плеврототонус (синдром Пизанской башни) иногда встечались у пациентов с болезнью Паркинсона в начале терапии или при дополнительном увеличении дозы прамипексола. Хотя дистония может быть симптомом болезни Паркинсона, симптомы у этих пациентов улучшались после уменьшения или отмены прамипексола. Если дистония наблюдается, следует пересмотреть схему допаминергической терапии и оценить корректировку дозы прамипексола.

Эпизоды внезапного засыпания и сонливость. Прамипексол ассоциировался с сонливостью и эпизодами внезапного засыпания, особенно у пациентов с болезнью Паркинсона. Существуют нечастые сообщения о внезапном засыпании во время повседневной деятельности, которое в некоторых случаях возникало без осознания этого или без предостерегающих признаков. Следует проинформировать об этом пациентов и посоветовать соблюдать осторожность при управлении автотранспортом и работе с механизмами во время лечения Прамипексолом Орион. Пациентам, которые ощущали сонливость и/или имели эпизод внезапного засыпания, следует воздержаться от управления автотранспортом и работы с механизмами. Кроме того, следует рассмотреть целесообразность снижения дозы или прекращения лечения. По причине возможных аддитивных эффектов следует соблюдать осторожность при применении пациентами других седативных лекарственных средств или алкоголя в комбинации с прамипексолом.

Расстройства контроля над побуждением. Пациентов следует тщательно контролировать относительно развития расстройств контроля над побуждением. Пациенты и лица, которые о них заботятся, должны быть осведомлены о возможности возникновения симптомов расстройств контроля над побуждением, включая патологическую тягу к азартным играм, повышенное либидо, гиперсексуальность, патологическую тягу к совершению покупок; тяга к расходам, переедание и импульсивное употребление еды могут наблюдаться у пациентов, получающих лечение допаминовыми агонистами, включая прамипексол. Следует рассмотреть целесообразность снижения дозы/постепенной отмены препарата.

Синдром допаминовой дизрегуляции (СДД).

Синдром допаминовой дизрегуляции, являющийся зависимым расстройством вследствие чрезмерного использования препарата, наблюдался у некоторых пациентов, получавших допаминергические препараты, включая прамипексол. Перед началом лечения пациенты и лица, ухаживающие за ними должны быть предупреждены о потенциальном риске развития СДД.

Мания и делирий. Пациентов следует тщательно контролировать относительно развития мании и делирия. Пациенты и лица, которые за ними ухаживают, должны знать, что мания и делирий могут возникать у пациентов, получающих терапию прамипексолом. При развитии таких симптомов необходимо рассмотреть возможность снижения дозы/прекращения приема препарата.

Пациенты с расстройствами психики. Пациентов с психическими расстройствами следует лечить допаминовыми агонистами только в случаях, когда потенциальная польза оправдывает возможный риск.

Следует избегать одновременного применения нейролептических лекарственных средств с прамипексолом.

Офтальмологическое обследование. Офтальмологическое наблюдение рекомендуется проводить через регулярные промежутки времени или при возникновении нарушений зрения.

Тяжелые сердечно-сосудистые заболевания. Следует соблюдать осторожность в случае тяжелой сердечно-сосудистой патологии. Рекомендуется контролировать артериальное давление, особенно в начале лечения, по причине общего риска постуральной гипотензии, которая ассоциируется с допаминергической терапией.

Нейролептический злокачественный синдром. Симптомы, напоминающие злокачественный нейролептический синдром, наблюдались при резкой отмене допаминергической терапии.

Синдром отмены агонистов допамина.

С целью прекращения лечения пациентам с болезнью Паркинсона прием прамипексола следует постепенно снижать (см. раздел «Способ применения и дозы»). Немоторные побочные реакции могут возникать при снижении дозы или прекращении приема агонистов допамина, включая прамипексол. Симптомы, включающие апатию, беспокойство, депрессию, усталость, потливость и боль, могут быть тяжелыми. Пациенты должны быть проинформированы об этом до снижения дозы агонистов допамина и регулярно проводить контроль после этого. В случае стойких симптомов может потребоваться временное увеличение дозы прамипексола (см. раздел «Побочные реакции»).

Аугментация. Сообщения в литературе указывают на то, что лечение синдрома беспокойных ног допаминергическими препаратами может привести к аугментации. Аугментация проявляется как более ранее появление симптомов вечером (или даже днем), усиление симптомов и распространение симптомов на верхние конечности. Аугментацию специально исследовали в ходе контролируемого клинического исследования в течение 26 недель. Аугментация была обнаружена у 11,8 % пациентов в группе прамипексола (N =3D 152) и у 9,4 % пациентов в группе плацебо (N =3D 149). Анализ времени до аугментации по Каплану-Мейеру не продемонстрировал никакой существенной разницы между группами прамипексола и плацебо.

Почечная недостаточность. Прамипексол Орион таблетки следует назначать с осторожностью пациентам с почечной недостаточностью, поскольку прамипексол выделяется чрез почки.

Рабдомиолиз. Единственный случай рабдомиолиза имел место у 49-летнего мужчины с прогрессирующей болезнью Паркинсона при лечении прамипексолом. Пациент был госпитализирован с повышенным уровнем креатинфосфокиназы (СРК ̶ 10,631 МЕ/л). Симптомы исчезли после прекращения лечения.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность. Влияние на беременность и лактацию у людей не исследовали. Прамипексол не оказывал тератогенного эффекта на животных, однако оказывал эмбриотоксический эффект у крыс при дозах, которые были токсичными для самок. Прамипексол Орион можно применять во время беременности только в том случае, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Кормление грудью. Поскольку лечение прамипексолом ингибирует секрецию пролактина у людей, можно ожидать снижение лактации. Экскрецию прамипексола в материнское молоко у людей не изучали. У крыс концентрация действующего вещества была выше в молоке, чем в плазме крови.

Ввиду отсутствия данных относительно применения препарата в период кормления грудью Прамипексол Орион не следует принимать в этот период. Однако если его применение необходимо, кормление грудью следует прекратить.

Фертильность. Исследований влияния на фертильность у людей не проводили. В исследованиях на животных прамипексол оказывал влияние на половой цикл и снижал фертильность самок. Однако эти исследования не указывают на прямое или косвенное вредное воздействие на мужскую фертильность.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Прамипексол Орион оказывает значительное влияние на способность управлять автотранспортом и работать с механизмами.

Возможно появление галлюцинаций или сонливости.

Пациентов, которых лечат Прамипексолом Орион и у которых наблюдается сонливость и/или эпизоды внезапного засыпания, следует проинформировать в необходимости воздержаться от управления автотранспортом или видов деятельности, при которых нарушение внимания может привести к травмированию себя или других людей либо гибели (например, работа с механизмами), пока такие рецидивные эпизоды или сонливость не пройдут.

Способ применения и дозы

Болезнь Паркинсона

Таблетки следует принимать перорально, запивая водой, независимо от приема пищи. Суточную дозу назначать в 3 приема равными частями.

Начало лечения: дозы следует увеличивать постепенно, как приведено в таблице 1, начиная с начальной дозы 0,264 мг основания (0,375 мг соли) в сутки каждые 5-7 дней. При условии отсутствия у пациентов непереносимых побочных явлений дозу следует титровать до достижения максимального терапевтического эффекта.

Информация в таблицах 1-2, приведена для прамипексола (основания) и для эквивалентного количества прамипексола дигидрохлорида моногидрата (соли), в форме которой действующее вещество содержится в таблетке.

Таблица 1

При необходимости дальнейшего увеличения дозы суточную дозу следует увеличивать на 0,54 мг основания (0,75 мг соли) через недельные интервалы до максимальной дозы 3,3 мг основания (4,5 мг соли) в сутки.

Однако следует отметить, что при дозах выше 1,1 мг основания (1,5 мг соли) возрастает частота случаев сонливости.

Поддерживающая терапия: индивидуальная доза должна быть в пределах 0,264 мг основания (0,375 мг соли) до максимальной дозы 3,3 мг основания (4,5 мг соли) в сутки. Во время увеличения дозы в трех основных исследованиях эффективность наблюдалась, начиная с суточной дозы 1,1 мг основания (1,5 мг соли). Дальнейшую корректировку дозы следует осуществлять в зависимости от клинического ответа и возникновения нежелательных эффектов. В клинических исследованиях приблизительно 5 % пациентов лечили дозами ниже 1,1 мг (1,5 соли). При прогрессирующей болезни Паркинсона дозы выше 1,1 мг (1,5 мг соли) в сутки могут быть эффективными у пациентов, которым планируется сокращение терапии леводопой. Рекомендуется снижать дозу леводопы во время увеличения дозы и проведения поддерживающей терапии Прамипексолом Орион в зависимости от реакции каждого отдельного пациента.

Прекращение лечения: внезапное прекращение допаминергической терапии может привести к развитию злокачественного нейролептического синдрома. Поэтому дозу прамипексола следует снижать постепенно, на 0,54 мг основания (0,75 мг соли) в сутки, до снижения суточной дозы до 0,54 мг основания (0,75 мг соли). После этого дозу следует уменьшать на 0,264 мг основы (0,375 мг соли) в сутки.

Нарушение функции почек: выведение прамипексола зависит от функции почек. Для начала терапии предлагается следующая схема:

- пациентам с клиренсом креатинина более 50 мл/мин не требуется снижение суточной дозы;

- пациентам с клиренсом креатинина 20-50 мл/мин начальную суточную дозу Прамипексола Орион следует применять двумя отдельными приемами, начиная с
0,088 мг основания (0,125 мг соли) 2 раза в сутки (0,176 мг основания/0,25 мг соли в сутки). Не следует превышать максимальную суточную дозу прамипексола основы
1,57 мг (2,25 мг соли);

- пациентам с клиренсом креатинина менее 20 мл/мин суточную дозу Прамипексола Орион следует принимать в один прием, начиная с 0,088 мг основания (0,125 мг соли) в сутки. Не следует превышать максимальную суточную дозу прамипексола основы 1,1 мг (1,5 мг соли).

При снижении функции почек во время поддерживающей терапии суточную дозу Прамипексола Орион снижать на тот же процент, на который снизили клиренс креатинина, то есть если клиренс креатинина снизили на 30 %, то и суточную дозу Прамипексола Орион следует снизить на 30 %. Суточную дозу можно принимать в два приема, если клиренс креатинина находится в пределах 20-50 мл/мин, и за один прием, если клиренс креатинина ниже 20 мл/мин.

Нарушение функции печени: пациентам с нарушением функции печени коррекция дозы не требуется, поскольку приблизительно 90 % абсорбированного действующего вещества выделяется почками, хотя потенциальное влияние печеночной недостаточности на фармакокинетику прамипексола не изучали.

Синдром беспокойных ног.

Таблетки следует принимать перорально, запивая водой, независимо от приема пищи.

Рекомендованная начальная доза Прамипексола Орион составляет 0,088 мг основания
(0,125 мг соли) 1 раз в сутки за 2-3 часа до сна. Пациентам, которым требуется дополнительное симптоматическое облегчение, дозу можно увеличивать каждые 4-7 дней до максимальной дозы 0,54 мг основания (0,75 мг соли) в сутки (как приведено в таблице 2).

Таблица 2

Поскольку долгосрочная эффективность прамипексола при лечении синдрома беспокойных ног изучена недостаточно, через 3 месяца лечения следует провести оценку ответа пациента и пересмотреть целесообразность продолжения терапии. Если лечение прерывать более чем на несколько дней, его следует повторно начинать с титрования дозы, как приведено выше.

Прекращение лечения: поскольку суточная доза для лечения синдрома беспокойных ног не превышает 0,54 мг основания (0,75 мг соли), применение Прамипексола Орион можно прекращать без постепенного снижения дозы. В ходе 26-недельного плацебо-контролируемого клинического исследования наблюдалось возобновление симптомов синдрома беспокойных ног (усиление тяжести симптомов по сравнению с исходным уровнем) у 10 % пациентов (14 из 135 пациентов) после внезапного прекращения применения прамипексола. Такой эффект наблюдался для всех доз.

Нарушение функции почек: выведение прамипексола зависит от функции почек. Пациентам с клиренсом креатинина больше 20 мл/мин не требуется снижение суточной дозы.

Применение прамипексола пациентам, пребывающим на гемодиализе, или пациентам с тяжелым нарушением функции почек не изучали.

Нарушение функции печени: пациентам с нарушением функции печени коррекция дозы не требуется, поскольку приблизительно 90 % абсорбированного действующего вещества выделяется почками.

Дети.

Болезнь Паркинсона. Безопасность и эффективность по поводу применения препарата детям до 18 лет не установлена, поэтому применять препарат этой категории пациентов не следует.

Синдром беспокойных ног. Прамипексол Орион не рекомендуется для применения детям до 18 лет из-за отсутствия данных о безопасности и эффективности.

Синдром Туретта. Безопасность и эффективность по поводу применения препарата детям до 18 лет не установлена, поэтому примененять препарат этой категории пациентов не следует. Также не следует применять из-за негативного соотношения преимущества/риска для этого заболевания.

Передозировка

Симптомы. Клинический опыт значительной передозировки отсутствует. Ожидаемые побочные эффекты связаны с фармакодинамическим профилем допаминового агониста и включают тошноту, рвоту, гиперкинезию, галлюцинации, возбуждение и артериальную гипотензию.

Лечение. Антидот при передозировке допаминовым агонистом не установлен. В случае появления признаков возбуждения центральной нервной системы могут быть назначены нейролептики. Лечение передозировки может потребовать общих поддерживающих мер, включая промывание желудка, внутривенные вливания жидкости, применение активированного угля и контроль электрокардиограммы.

Побочные реакции

Частота возникновения побочных реакций имеет следующую классификацию:
очень часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); редко (≥1/10000 до <1/1000); очень редко (<1/10000); частота неизвестна (невозможно определить по имеющимся данным).

Нежелательные явления, которые чаще всего наблюдались при болезни Паркинсона.

У пациентов с болезнью Паркинсона при лечении прамипексолом по сравнению с плацебо частыми побочными реакциями (≥ 5 %) были тошнота, дискинезия, артериальная гипотензия, головокружение, сонливость, бессонница, запор, галлюцинации, головная боль и утомляемость. Частота возникновения сонливости повышалась при применении доз 1,5 мг в сутки. Частой побочной реакцией при приеме в комбинации с леводопой была дискинезия. Артериальная гипотензия может возникнуть в начале лечения, особенно если прамипексол титруется слишком быстро.

Инфекции и инвазии.

Нечасто: пневмония.

Со стороны эндокринной системы.

Нечасто: нарушение секреции антидиуретического гормона1.

Психические расстройства.

Часто: аномальные сновидения, поведенческие симптомы нарушения контроля импульсивного поведения и патологической тяги; спутанность сознания, галлюцинации, бессонница.

Нечасто: переедание1, патологическое влечение к посещению магазинов, бред, гиперфагия1, гиперсексуальность, нарушения либидо, паранойя, патологическое влечение к азартным играм, беспокойство, делирий.

Редко: мания.

Со стороны нервной системы.

Очень часто: головокружение, дискинезия, сонливость.

Часто: головная боль.

Нечасто: амнезия, гиперкинезия, эпизоды внезапного засыпания, синкопе.

Со стороны органов зрения.

Часто: нарушения зрения, включая диплопию, затуманенность зрения и снижение остроты зрения.

Со стороны сердечно-сосудистой системы.

Часто: артериальная гипотензия.

Нечасто: сердечная недостаточность1.

Со стороны дыхательной системы.

Нечасто: одышка, икота.

Со стороны желудочно-кишечного тракта.

Очень часто: тошнота.

Часто: запор, рвота.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Нечасто: повышенная чувствительность, зуд, сыпь.

Общие нарушения и реакции в месте введения.

Часто: повышенная утомляемость, периферический отек.

Частота неизвестна: синдром отмены агонистов допамина, включая апатию, беспокойство, депрессию, усталость, потливость и боль.

Результаты исследований.

Часто: снижение массы тела, включая снижение аппетита.

Нечасто: увеличение массы тела.

1 В постмаркетинговом периоде частота возникновения этой побочной реакции наблюдалась в 95% случаев и классифицируется как нечасто, но может быть ниже. Установления точной частоты невозможно, поскольку побочная реакция не наблюдалась в ходе клинических исследований среди 2762 пациентов с болезнью Паркинсона, которые лечились прамипексолом.

Нежелательные явления, которые чаще всего наблюдались при синдроме беспокойных ног.

У пациентов с синдромом беспокойных ног при лечении прамипексолом частыми побочными реакциями (≥ 5 %) были тошнота, головная боль, головокружение и повышенная утомляемость. Тошнота и повышенная утомляемость при лечении прамипексолом чаще наблюдались у женщин (20,8 % и 10,5 % соответственно) по сравнению с мужчинами (6,7 % и 7,3 % соответственно).

Инфекции и инвазии.

Нечасто: пневмония2.

Со стороны эндокринной системы.

Нечасто: нарушение секреции антидиуретического гормона2.

Психические расстройства.

Часто: аномальные сновидения, бессонница.

Нечасто: симптомы расстройства контроля над побуждением и компульсивное поведение, такое как переедание, патологическое влечение к посещению магазинов, гиперсексуальность и патологическое влечение к азартным игр2; спутанность сознания, бред, галлюцинации, гиперфагия2, расстройства либидо, параноя2, беспокойство, мания2, делирий2.

Со стороны нервной системы.

Часто: головокружение, головная боль, сонливость.

Нечасто: амнезия2, дискинезия, гиперкинезия2, эпизоды внезапного засыпания, синкопе.

Со стороны органов зрения.

Часто: нарушения зрения, включая диплопию, затуманенность зрения и снижение остроты зрения.

Со стороны сердечно-сосудистой системы.

Нечасто: сердечная недостаточность2, артериальная гипотензия.

Со стороны дыхательной системы.

Нечасто: одышка, икота.

Со стороны желудочно-кишечного тракта.

Очень часто: тошнота.

Часто: запор, рвота.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Нечасто: повышенная чувствительность, зуд, сыпь.

Общие нарушения и реакции в месте введения.

Часто: повышенная утомляемость.

Нечасто: периферический отек.

Частота неизвестна: синдром отмены агонистов допамина, включая апатию, беспокойство, депрессию, усталость, потливость и боль.

Результаты исследований.

Нечасто: снижение массы тела, включая снижение аппетита, увеличение массы тела.

2 В постмаркетинговом периоде частота возникновения этой побочной реакции наблюдалась в 95% случаев и классифицируется как нечасто, но может быть ниже. Установления точной частоты невозможно, поскольку побочная реакция не наблюдалась в ходе клинических исследований среди 1395 пациентов с синдромом беспокойных ног, которые лечились прамипексолом.

Сонливость. Применение прамипексола часто связано с сонливостью и нечасто - с чрезмерной сонливостью в дневное время и эпизодами внезапного нападения сонливости (см. раздел «Особенности применения»).

Расстройства либидо. Применение прамипексола нечасто может быть связано с расстройствами либидо (повышение или понижение).

Расстройства контроля над побуждением. При лечении агонистами допамина, включая прамипексол, могут наблюдаться симптомы расстройства контроля над побуждением, включая патологическое влечение к азартным играм, усиление либидо, гиперсексуальность, компульсивные растраты или покупки, переедание и компульсивное употребление еды (см. раздел «Особенности применения»).

Сердечная недостаточность. В ходе клинических исследований и постмаркетингового периода сердечная недостаточность наблюдалась у пациентов, получавших прамипексол. В ходе фармакоэпидемиологического исследования применение прамипексола было связано с повышением риска сердечной недостаточности по сравнению с отсутствием применения (соотношение риска 1,86; 95 % CI, 1,21-2,85).

Синдром отмены агонистов допамина.

Немоторные побочные реакции могут возникать при снижении дозы или прекращении приема агонистов допамина, включая прамипексол. Симптомы включают апатию, беспокойство, депрессию, усталость, потливость и боль, (см. раздел «Особенности применения»).

Срок годности. 3 года.

Условия хранения. Хранить при температуре не выше 25°C в недоступном для детей месте.

Упаковка. По 10 таблеток в блистере, по 3 блистера в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель. Орион Корпорейшн/Orion Corporation.

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Орионинтие 1, 02200 Эспоо, Финляндия/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Производитель. Специфар С.А./Specifar S.A.

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Вул. Октовріоу 1,28, Адж. Варвара, 12351 Афіни, Греція/1,28 Octovriou Street, Ag. Varvara, 12351 Athens, Greece.