Акінзео™

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

АКІНЗЕОтм

(AKYNZEO®)

Склад

діючі речовини: нетупітант, палоносетрону гідрохлорид у перерахунку на палоносетрон;

1 капсула тверда містить 300 мг нетупітанту та 0,56 мг палоносетрону гідрохлориду, що відповідає 0,5 мг палоносетрону;

допоміжні речовини: нетупітант таблетки: целюлоза мікрокристалічна (рН 101), цукроза складний ефір лаурилової кислоти, повідон K-30, натрію кроскармелоза, вода очищена, діоксид кремнію/оксид кремнію колоїдний гідратований, натрію стеарил фумарат, магнію стеарат; вміст м'якої капсули палоносетрону: гліцеролу монокаприлокапроат (тип I), гліцерин (безводний), полігліцерил діолеат, вода очищена, бутилгідроксианізол; оболонка м'якої капсули: желатин, сорбіт (особлива суміш: 50 % гліцерину та 50 % розчину сорбітового сорбітолу), титану діоксид, вода очищена; оболонка твердої капсули: желатин, титану діоксид (Е171), оксид заліза жовтий (Е172), оксид заліза червоний (Е172), друкарська фарба (шелак Глазур ~ 45 % (20 % естерифікована) у етанолі, оксид заліза чорний (E172), пропіленгліколь (E1520), гідроксид амонію 28 % (E527).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверда желатинова капсула розміру 0 карамельно-білого кольору з чорним надписом «HE1» на білій частині, що містить три таблетки - круглі, плоскі, майже білого кольору, с гладкими скошеними краями та одну м'яку желатинову капсулу - гладку, від круглої до овальної форми, непрозорого світло-бежевого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи серотоніну (5-HT3).

Код АТХ A04A A55.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Нетупітант - це селективний антагоніст субстанції Р людини/рецепторів нейрокініну 1 (NK1).

Палоносетрон - це антагоніст рецепторів серотоніну 5-НТ3, який має сильну афінність до цих рецепторів і слабку афінність до інших рецепторів або взагалі не має її. Хіміотерапевтичні речовини викликають нудоту та блювання, стимулюючи вивільнення серотоніну з ентерохромафінних клітин тонкого кишечнику. Потім серотонін активує 5-HT3 рецептори, що знаходяться на аферентних волокнах блукаючого нерва, щоб ініціювати блювотний рефлекс.

Затримка блювання була пов'язана з активацією рецепторів нейрокініну 1 (NK1) із сімейства тахікінінів (широко розповсюджених у центральній та периферичній нервових системах) за допомогою субстанції P. Згідно з дослідженнями in vitro та in vivo, нетупітант пригнічує відповіді, опосередковані субстанцією Р.

Було показано, що нетупітант проникає через гематоенцефалічний бар'єр, де завантаженість NK1-рецепторів становить 92,5 %, 86,5 %, 85,0 %, 78,0 % та 76,0 % у смугастому тілі через 6, 24, 48, 72 та 96 годин після введення 300 мг нетупітанту.

Клінічна ефективність та безпека

На основі двох окремих базових досліджень встановлено, що пероральне застосування препарату Акінзеотм у комбінації з дексаметазоном запобігає появі гострої або відстроченої нудоти та блювання, що пов'язані із високоеметогенною та помірною еметогенною хіміотерапією раку.

Дослідження високоеметогенної хіміотерапії (ВЕХ)

У багатоцентровому рандомізованому, подвійному сліпому контрольованому клінічному дослідженні у паралельних групах за участю 694 пацієнтів, що мали онкологічні захворювання та отримували хіміотерапію за схемою, що включала цисплатин (середня доза =3D 75 мг/м2), порівнювали ефективність та безпеку разової пероральної дози нетупітанту у комбінації з пероральною дозою палоносетрону з разовою пероральною дозою палоносетрону. Ефективність препарату Акінзеотм оцінювали у 135 хворих, які отримували одну пероральну дозу (нетупітанту 300 мг та палоносетрону 0,5 мг), та у 136 хворих, які отримували монотерапію палоносетроном у дозі 0,5 мг.

Схеми лікування препаратом Акінзеотм та палоносетроном у дозі 0,5 мг представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема перорального лікування блювання, дослідження ВЕХ

Первинною кінцевою точкою ефективності був відсоток пацієнтів з повною об'єктивною відповіддю (визначений як відсутність випадків блювання, відсутність екстреного прийому лікарського засобу) протягом 120 годин (загальна фаза) після початку застосування високоеметогенної хіміотерапії.

Підсумок основних результатів цього дослідження наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Частка пацієнтів, які отримували хіміотерапію на основі цисплатину та відповідали на лікування

‡Гостра фаза: від 0 до 24 годин після лікування цисплатином.

†Відстрочена фаза: від 25 до 120 годин після лікування цисплатином.

§В загалом: від 0 до 120 годин після лікування цисплатином.

Дослідження помірної еметогенної хіміотерапії (ПЕХ)

У багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні у паралельних групах з активним контролем щодо доведення більш високої ефективності та безпеки одну пероральну дозу препарату Акінзеотм порівнювали з однією пероральною дозою палоносетрону 0,5 мг у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, яким призначався перший цикл лікування солідної злоякісної пухлини антрацикліном та циклофосфамідом. На момент дослідження схеми лікування на основі антрацикліну та циклофосфаміду вважалися помірною еметогенною хіміотерапією. Відповідно до нещодавніх рекомендацій ці схеми були оновлені до високоеметогенних.

Всі пацієнти отримували разову пероральну дозу дексаметазону.

Таблиця 3

Схема перорального лікування блювання - дослідження ПЕХ

Після закінчення циклу 1 пацієнти мали можливість взяти участь у подовженому багатоцикловому лікуванні, одержуючи таке саме лікування, що і в циклі 1. Межа кількості повторюваних послідовних циклів для будь-якого пацієнта попередньо встановлена не була. Загалом 1450 пацієнтів (препарати Акінзеотм, n =3D 725, палоносетрон n =3D 725) отримали досліджуваний препарат. З них 1438 пацієнтів (98,8 %) завершили цикл 1, а 1286 пацієнтів (88,4 %) продовжували подовжене багатоциклове лікування. Загалом 907 пацієнтів (62,3 %) завершили подовжене багатоциклове лікування максимум на восьмому циклі.

Загалом 724 пацієнти (99,9 %) отримували циклофосфамід. Всіх пацієнтів додатково лікували доксорубіцином (68,0 %) або епірубіцином (32,0 %).

Основною кінцевою точкою ефективності був відсоток пацієнтів з повною об'єктивною відповіддю у відстроченій фазі через 25-120 годин після початку застосування хіміотерапії.

Підсумок основних результатів цього дослідження наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Частка пацієнтів, які отримували хіміотерапію на основі антрацикліну та циклофосфаміду відповідали на лікування (цикл 1).

* р‑значення за критерієм Кохрана-Мантеля-Гензеля, стратифіковане за віком, класом та регіоном.

‡Гостра фаза: від 0 до 24 годин після застосування схеми лікування антрацикліном та циклофосфамідом,

†Відстрочена фаза: від 25 до 120 годин після застосування схеми лікування антрацикліном та циклофосфамідом,

§Загалом: від 0 до 120 годин після застосування схеми лікування антрацикліном та циклофосфамідом.

Пацієнти продовжували участь у подовженій багатоцикловій фазі лікування протягом 7 циклів хіміотерапії. Протиблювотна дія препарату Акінзеотм підтримувалася у тих пацієнтів, які продовжували застосування препарату в кожному з циклів хіміотерапії.

Вплив нудоти та блювання на щоденне життя пацієнтів оцінювався за допомогою індексу функціональної оцінки якості життя у випадку блювання (FLIE). Частка пацієнтів з відсутнім загальним впливом на повсякденне життя у групі дослідження препарату Акінзеотм (78,5 %) була вищою на 6,3 % (p-значення =3D 0,005), ніж у групі дослідження палоносетрону (72,1 %).

Дослідження безпеки багатоциклової фази лікування у пацієнтів, які отримують високоеметогенну хіміотерапію або помірну еметогенну хіміотерапію

У окремому дослідженні всього 413 пацієнтів, які проходили початкові та повторні цикли хіміотерапії (включаючи схеми лікування на основі карбоплатину, цисплатину, оксаліплатину та доксорубіцину), були рандомізовані для отримання препарату Акінзеотм (n =3D 309) або апрепітанту та палоносетрону (n =3D 104). Безпека та ефективність зберігалися протягом усіх циклів.

Діти

Європейське агентство з лікарських засобів відмовилося від зобов'язання надавати результати досліджень застосування препарату Акінзеотм всім підгрупам дітей для профілактики гострої або відстроченої нудоти та блювання, що пов'язані із високоеметогенною та помірною еметогенною хіміотерапією на основі цисплатину при раку.

Фармакокінетика

Всмоктування

Нетупітант

Точні дані про біодоступність нетупітанту в організмі людини відсутні; на підставі даних двох досліджень внутрішньовенного застосування нетупітанту визначено, що біодоступність в організмі людини становить більш ніж 60 %.

У дослідженнях разових пероральних доз нетупітант визначався в плазмі через 15 хвилин та 3 години після отримання дози. Концентрації в плазмі супроводжувались процесом всмоктування першого порядку і досягали Cmax приблизно через 5 годин. Було відмічено супрапропорційне збільшення параметрів Cmax та AUC для доз від 10 мг до 300 мг.

У 82 здорових добровольців, які отримували нетупітант у разовій пероральній дозі 300 мг, максимальна концентрація нетупітанту у плазмі крові (Cmax) становила 486 ± 268 нг/мл (середнє значення ± СВ (стандартне відхилення)), середній час досягнення максимальної концентрації (Tmax) становив 5,25 години, а значення AUC 15032 ± 6858 год.нг/мл. У об'єднаному аналізі нетупітант мав вищий вплив на жінок, ніж на чоловіків; відмічалося збільшення Cmax в 1,31 раза, збільшення AUC в 1,02 раза та збільшення періоду напіввиведення в 1,36 раза.

Значення AUC0-∞ та Cmax нетупітанту збільшилися відповідно в 1,1 та 1,2 раза після вживання їжі з високим вмістом жиру.

Палоносетрон

Після перорального прийому палоносетрон добре всмоктується, а абсолютна біодоступність досягає 97 %. Після разових пероральних доз при використанні буферного розчину середні максимальні концентрації палоносетрону (Cmax) та площа під кривою концентрація/час (AUC0-∞) були пропорційні дозам у діапазоні від 3,0 до 80 мкг/кг у здорових добровольців.

У 36 здорових чоловіків і жінок, які отримували палоносетрон у разовій пероральній дозі 0,5 мг, середня максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) становила 0,81 ± 1,66 нг/мл (середнє значення ± СВ), а час досягнення максимальної концентрації (Tmax) - 5,1 ± 1,7 години. У жінок (n =3D 18) середнє значення AUC було на 35 % вищім, а середнє значення Cmax - на 26 % вищім, ніж у чоловіків (n =3D 18). У 12 пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримували палоносетрон у разовій пероральній дозі 0,5 мг за годину до хіміотерапії, Cmax становило 0,93 ± 0,34 нг/мл, а час досягнення максимальної концентрації - 5,1 ± 5,9 години. Значення AUC у пацієнтів з раком було на 30 % вищім, ніж у здорових добровольців. Харчування з високим вмістом жиру не вплинуло на Cmax та AUC під час перорального застосування палоносетрону.

Розподіл

Нетупітант

Після одержання разової пероральної дози 300 мг у пацієнтів з раком розподіл нетупітанту характеризувався двокомпартментною моделлю з оціненим середнім системним кліренсом 20,5 л/год і великим об'ємом розподілу в центральному компартменті (486 л). Зв'язування нетупітанту та двох його основних метаболітів M1 та M3 з білками плазми крові людини становить > 99 % при концентраціях від 10 до 1500 нг/мл. Третій основний метаболіт, M2, зв'язується з білками плазми на > 97 %.

Палоносетрон

Об'єм розподілу палоносетрону становить приблизно 8,3 ± 2,5 л/кг. Приблизно 62 % палоносетрону зв'язується з білками плазми.

Біотрансформація

Нетупітант

Три метаболіти було виявлено в плазмі людини при пероральному застосуванні нетупітанту у дозах 30 мг і більше (похідна десметилу - M1, похідна N-оксиду - M2, похідна OH-метилу - M3). Дослідження метаболізму in vitro показали, що цитохром CYP3A4 та меншою мірою цитохроми CYP2D6 та CYP2C9 беруть участь у метаболізмі нетупітанту. Після застосування нетупітанту у разовій пероральній дозі 300 мг співвідношення середній рівень нетупітанту у плазмі/ радіоактивність у плазмі становило від 0,13 до 0,49 протягом 96 годин після прийому. Ці коефіцієнти залежали від часу та поступово зменшувалися протягом 24 годин після застосування дози, що свідчить про швидкий метаболізм нетупітанту. Середнє значення Cmax становило приблизно 11 %, 47 % та 16 % від вихідної сполуки для M1, M2 та M3 відповідно; M2 мав найнижче значення AUC порівняно з вихідною сполукою (14 %), тоді як середнє значення AUC M1 та M3 було приблизно 29 % та 33 % від вихідної сполуки відповідно. Було показано, що усі метаболіти M1, M2 та M3 є фармакологічно активними в фармакодинамічній моделі тварин, де M3 був найбільш активним, а M2 - найменш активним.

Палоносетрон

Палоносетрон виводиться кількома шляхами, причому приблизно 50 % метаболізуються, утворюючи два основних метаболіти: N-оксид-палоносетрон та 6-S­-гідрокси-палоносетрон. Кожен з цих метаболітів має менше ніж 1 % активності антагоніста рецепторів серотоніну 5-НТ3 палоносетрону. Дослідження метаболізму in vitro показали, що цитохром CYP2D6 та меншою мірою цитохроми CYP3A4 та CYP1A2 беруть участь у метаболізмі палоносетрону. Проте клінічні фармакокінетичні показники істотно не відрізняються у повільних та швидких метаболізаторів субстратів цитохрому CYP2D6.

Виведення

Нетупітант

Після застосування разової дози препарату Акінзеотм нетупітант виводиться з організму у мультиекспоненційному режимі, при цьому середній період напіввиведення становить 88 годин у пацієнтів з раком.

Нирковий кліренс не є переважним способом виведення метаболітів нетупітанту. У середньому частка пероральної дози нетупітанту, що виділяється у незміненому вигляді з сечею, становить менше 1 %; загалом 3,95 % та 70,7 % радіоактивної дози виділялося з сечею та фекаліями відповідно.

Приблизно половина радіоактивності, застосованої перорально у вигляді [14С]-нетупітанту, виділялася з сечею та фекаліями протягом 120 годин після прийому дози. За оцінками, повне виведення з організму двома шляхами тривало 29-30 днів після застосування.

Палоносетрон

Після застосування [14С]-палоносетрону у разовій пероральній дозі 0,75 мг у шести здорових добровольців, 85-93 % загальної кількості радіоактивності було виведено з організму з сечею, а від 5 % до 8 % - з фекаліями. Кількість палоносетрону, що виводиться з сечею у незміненому вигляді, становить приблизно 40 % від введеної дози. У здорових добровольців, які отримували капсули палоносетрону в дозі 0,5 мг, період напіввиведення (t½) палоносетрону становив 37 ± 12 годин (середнє значення ± СВ), а у пацієнтів з раком - був 48 ± 19 годин. Після внутрішньовенного введення разової дози палоносетрону (приблизно 0,75 мг), загальний кліренс палоносетрону у здорових добровольців становив 160 ± 35 мл/год/кг (середнє значення ± СВ), а нирковий кліренс - 66,5 ± 18,2 мл/год/кг.

Особливі популяції

Порушення функції печінки

Нетупітант

Максимальні концентрації та загальний вплив нетупітанту були підвищені у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого (n =3D 8), середнього (n =3D 8) та тяжкого (n =3D 2) ступенів у порівнянні з відповідними показниками у здорових добровольців, хоча в обох групах досліджуваних, як здорових так і з порушеннями функції печінки, була виражена індивідуальна мінливість. У порівнянні з відповідними показниками у здорових добровольців Cmax, AUC0-t + AUC0-∞ нетупітанту були на 11 %, 28 % та 19 % вище у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого ступеня та на 70 %, 88 % та 143 % вище у пацієнтів з порушенням функцій печінки середнього ступеня, відповідно. Таким чином, немає необхідності у корекції дози у пацієнтів з порушенням функцій печінки легкого та середнього ступеня. Також недостатньо даних про застосування препарату пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (≥9 за класифікацією Чайлд-П'ю).

Палоносетрон

Порушення функцій печінки суттєво не впливає на загальний кліренс палоносетрону у порівнянні з такими у здорових добровольців. Хоча період напіввиведення у кінцевій фазі та середній системний вплив палоносетрону підвищується у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня, це не потребує зменшення дози.

Порушення функції нирок

Нетупітант

Спеціальні дослідження впливу нетупітанту за участю пацієнтів з порушеннями функції нирок не проводилися. У дослідженні всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення менше 5 % усіх речовин, пов'язаних з нетупітантом, виводилися з сечею, і менше 1 % дози нетупітанту було виведено в незміненому вигляді. Отже, будь-яке накопичення нетупітанту або метаболітів після прийому разової дози було б незначним. Крім того, в популяційному дослідженні ФК не виявлено кореляції між параметрами ФK нетупітанту та маркерами порушення функції нирок.

Палоносетрон

Порушення функції нирок середнього та тяжкого ступеня не впливають на ФК-показники палоносетрону. Загальний системний вплив введеного внутрішньовенно палоносетрону підвищується приблизно на 28 % у пацієнтів із порушенням функції нирок тяжкого ступеня у порівнянні із здоровими добровольцями. У популяційному дослідженні ФК, пацієнти і зниженим кліренсом креатиніну (CLCR) також мали знижений кліренс палоносетрону, але це не призвело до суттєвих змін впливу палоносетрону.

Тому препарат Акінзеотм можна застосовувати без корекції дози пацієнтам з порушеннями функції нирок.

Ні нетупітант, ні палоносетрон не були оцінені у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності.

Дані доклінічних досліджень безпеки

Палоносетрон

Ефекти у доклінічних дослідженнях спостерігалися лише при експозиціях, які значно перевищували максимальні експозиції для людини, що свідчить про невелике значення цього для клінічного застосування.

Доклінічні дослідження показують, що палоносетрон тільки при дуже високих концентраціях може заблокувати іонні канали, які беруть участь у де- і реполяризації шлуночків та подовжують тривалість дії. Після дослідження токсичності при повторному пероральному застосуванні палоносетрону на щурах протягом одного місяця було встановлено, що дегенерація епітелію сім'явиносних канальців пов'язана із палоносетроном. Дослідження на тваринах не показали прямого чи непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. Дані щодо проникнення палоносетрону через плаценту, отримані на основі досліджень на тваринах, обмежені. Палоносетрон не є мутагенним. Щоденне застосування високих доз палоносетрону (кожна доза щонайменше у 15 разів вища за терапевтичну дозу у людини) протягом двох років призводило до збільшення частоти появи новоутворень печінки, ендокринних новоутворень (у щитовидній залозі, гіпофізі, підшлунковій залозі, мозковому шарі надниркових залоз) та шкірних пухлин у щурів, але не у мишей. Основні механізми вивчені недостатньо, однак оскільки досліджувались високі дози, а лікарський засіб призначений для разового застосування, ці результати не вважаються клінічно важливими.

Нетупітант та комбінація з палоносетроном

У доклінічних дослідженнях, які базувалися на фармакологічному дослідженні безпеки та токсичної дії при разовому та багаторазовому застосуванні, ефекти спостерігалися лише при дозах, які перевищували максимальні дози для людини, що свідчить про невелике значення для клінічного застосування. Фосфоліпідоз (пінисті макрофаги) спостерігався у щурів та собак під час повторного застосування нетупітанту. Наслідки були оборотними або частково оборотними після періоду відновлення. Значимість цих результатів для людей невідома.

Доклінічні дослідження показують, що нетупітант та його метаболіти, а також комбінація з палоносетроном, тільки за дуже високих концентрацій, можуть заблокувати іонні канали, які беруть участь у де- і реполяризації шлуночків та подовжують тривалість дії. Дослідження репродуктивності на тваринах при застосуванні нетупітанту не показали прямого чи непрямого шкідливого впливу на репродуктивну функцію, пологи чи постнатальний розвиток. Збільшення частоти позиційних аномалій кінцівок плоду, об'єднаних сегментів груднини та агенезу додаткової долі легень спостерігали у кролів після щоденного застосування нетупітанту у дозі 10 мг/кг/добу та більше протягом періоду органогенезу. В експериментальному досліджені підбору дози у кролів ущелина піднебіння, мікрофталія та афакії спостерігалися у чотирьох плодів з одного посліду в групі, де доза становила 30 мг/кг на добу. Значення цих результатів для людей невідоме. Дані щодо проникнення через плацентарний бар'єр та в молоко, отримані на основі досліджень на тваринах, відсутні. Нетупітант не є мутагенним.

Клінічні характеристики

Показання

- Профілактика гострої або відстроченої нудоти та блювання, що пов'язані з високоеметогенною хіміотерапією раку на основі цисплатину, у дорослих.

- Профілактика гострої або відстроченої нудоти та блювання, що пов'язані із застосуванням помірної еметогенної хіміотерапії раку, у дорослих.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-яких допоміжних речовин.

Вагітність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні препарату Акінзеотм з іншим інгібітором цитохрому CYP3A4 концентрація нетупітанту в плазмі може бути підвищена. При одночасному застосуванні препарату Акінзеотм з лікарськими засобами, які індукують активність цитохрому CYP3A4, концентрація нетупітанту в плазмі може зменшуватись, що може призвести до зниження ефективності препарату. Цей препарат може збільшити концентрацію в плазмі одночасно введених лікарських засобів, які метаболізуються цитохромом CYP3A4.

У людей нетупітант виводиться переважно шляхом печінкового метаболізму, опосередкованого цитохромом CYP3A4, з мінімальною нирковою екскрецією. Нетупітант у дозі 300 мг у людей є субстратом та помірним інгібітором цитохрому CYP3A4. Палоносетрон виводиться з організму нирками та метаболічним шляхом, причому останній опосередковується кількома ферментами цитохрому CYP. Палоносетрон переважно метаболізується завдяки цитохрому CYP2D6 при незначному впливі ізоферментів цитохрому CYP3A4 та CYP1A2. За результатами досліджень in vitro, палоносетрон не пригнічує і не індукує ізофермент цитохрому Р450 при клінічно значущих концентраціях.

Взаємодія між нетупітантом і палоносетроном при пероральному застосуванні

Клінічно значущі фармакокінетичні взаємодії між нетупітантом та палоносетроном при пероральному застосуванні відсутні.

Взаємодія з субстратами цитохрому CYP3A4

Дексаметазон

Одночасне застосування разової дози 300 мг нетупітанту із дексаметазоном по схемі 20 мг у перший день, потім 8 мг двічі на добу з 2 до 4 день суттєво покращило вплив дексаметазону в часі та залежно від дози. AUC0-24 (день 1), AUC24-36 (день 2), AUC84-108 та AUC84-∞ (день 4) дексаметазону збільшились в 2,4 раза, при одночасному застосуванні 300 мг нетупітанту. Фармакокінетичний профіль нетупітанту не змінювався при одночасному застосуванні з дексаметазоном.

Таким чином, пероральну дозу дексаметазону потрібно зменшити приблизно на 50 % при одночасному прийомі препарату Акінзеотм.

Хіміотерапевтичні лікарські засоби (доцетаксел, етопозид, циклофосфамід)

При одночасному застосуванні препарату Акінзеотм, вплив доцетакселу та етопозиду був підвищений на 37 % та 21 % відповідно. При одночасному застосуванні циклофосфаміду із нетупітантом стійкий ефект не спостерігався.

Пероральні протизаплідні засоби

Препарат Акінзеотм при пероральному застосуванні етинілестрадіолу та левоноргестрелу у разовій дозі 60 мкг та 300 мкг, відповідно, не вплинув на AUC етинілестрадіолу та збільшив AUC левоноргестрелу в 1,4 раза; клінічний вплив на ефективність гормональної контрацепції малоймовірний. Відповідні зміни фармакокінетики нетупітанту та палоносетрону не спостерігалися.

Еритроміцин та мідазолам

Вплив еритроміцину та мідазоламу збільшувався приблизно в 1,3 та 2,4 раза відповідно при одночасному застосуванні з нетупітантом. Ці ефекти не вважаються клінічно важливими. Одночасне застосування нетупітанту з мідазоламом чи еритроміцином не виплинуло на його фармакокінетичний профіль. При одночасному застосуванні цих активних речовин з препаратом Акінзеотм, слід враховувати можливі впливи підвищеної концентрації в плазмі мідазоламу або інших бензодіазепінів, які метаболізуються за допомогою цитохрому CYP3A4 (альпразоламу, триазоламу).

Серотонінергічні лікарські засоби (наприклад СІЗЗСI та СІЗЗСН)

Було повідомлено про серотоніновий синдром після одночасного застосування антагоністів 5-HT3 та інших серотонінергічних лікарських засобів (включаючи СІЗЗСІ та СІЗЗСН).

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику препарату Акінзеотм

Нетупітант переважно метаболізується за допомогою цитохрому CYP3A4; таким чином, одночасне застосування лікарських засобів, які пригнічують або індукують активність цитохрому CYP3A4, може впливати на концентрацію нетупітанту в плазмі. Отже, при одночасному застосуванні препарату із сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4 (наприклад кетоконазолом) слід бути обережними, а також слід уникати одночасного застосування препарату із сильними індукторами цитохрому CYP3A4 (наприклад рифампіцином).

Вплив кетоконазолу та рифампіцину

Введення інгібітору цитохрому CYP3A4 кетоконазолу з препаратом Акінзеотм збільшило AUC нетупітанту в сечі в 1,8 раза та Cmax в 1,3 раза у порівняні з монотерапією препаратом Акінзеотм. Одночасне застосування з кетоконазолом не впливало на фармакокінетику палоносетрону.

Введення індуктора цитохрому CYP3A4 рифампіцину разом із препаратом Акінзеотм знизило AUC нетупітанту у сечі в 5,2 раза і Cmax в 2,6 раза. Одночасне застосування рифампіцину не впливало на фармакокінетику палоносетрону. Отже, при одночасному застосуванні препарату із сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4 (наприклад кетоконазолом) слід бути обережними, а також слід уникати одночасного застосування препарату із сильними індукторами цитохрому CYP3A4 (наприклад рифампіцином).

Додаткові взаємодії

Малоймовірно, що препарат Акінзеотм взаємодіє з лікарськими засобами, які є субстратами P-глікопротеїну. Нетупітант не є субстратом P-глікопротеїну. Коли нетупітант вводили одночасно з дигоксином на 8-й день 12-денної схеми прийому, зміни фармакокінетики дигоксину не спостерігались.

Пригнічення викиду переносника білка резистентності раку молочної залози (БРРМЗ) та ізоферменту UGT2B7 під впливом нетупітанту та його метаболітів є малоймовірним, а якщо це трапляється, то має незначну клінічну значущість.

Дані in vitro показують, що нетупітант пригнічує UGT2B7 значення такого впливу в клінічних умовах не встановлено. Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні нетупітанту з пероральним субстратом цього ферменту (наприклад зидовудином, вальпроєвою кислотою, морфіном).

Дані in vitro показують, що нетупітант пригнічує викид переносника БРРМЗ. Клінічна значущість цього ефекту не встановлена.

Дані in vitro вказують те, що нетупітант є інгібітором P-глікопротеїну. У дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, нетупітант не впливає на експозицію дигоксину, субстрату P-глікопротеїну, але збільшує його Cmax в 1,09 раза [90 % ДІ - 0,9-1,31]. Не виключено, що такий вплив може бути більш помітним, а потім клінічно значущим, у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, особливо у тих, хто має порушення функції нирок. Тому рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні нетупітанту з дигоксином або іншими субстратами P-глікопротеїну, такими як дабігатран або колхіцин.

Особливості застосування

Запор

Оскільки палоносетрон може збільшити час транзиту через товсту кишку, пацієнтів із запором в анамнезі або ознаками підгострої кишкової непрохідності слід тримати під наглядом після застосування препарату. Повідомлялося про випадки запору з копростазом внаслідок застосування палоносетрону у дозі 0,75 мг, що потребували госпіталізації пацієнтів.

Серотоніновий синдром

Повідомлялося про випадки серотонінового синдрому при застосуванні антагоністів 5-НТ3 як монотерапії або у комбінації з іншими серотонінергічними лікарськими засобами (включаючи селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН). Рекомендується належне спостереження за пацієнтами, які мають симптоми, подібні до серотонінового синдрому.

Подовження інтервалу QT

Дослідження з реєстрацією ЕКГ проводилося за участю дорослих добровольців чоловічої та жіночої статі яким перорально застосували нетупітант у дозі 200 мг або 600 мг у комбінації з пероральним палоносетроном у дозі 0,5 мг або 1,5 мг відповідно. Дослідження не показало жодних клінічно важливих впливів на показники ЕКГ: найбільші точкові оцінки плацебо та основного корегованого інтервалу QT становили 7,0 мс (однобічна верхня межа 95 % довірчого інтервалу 8,8 мс) та спостерігалися через 16 годин після прийому доз, що перевищують терапевтичні (600 мг нетупітанту та 1,5 мг палоносетрону). Верхня межа 95 % довірчого інтервалу точкової оцінки плацебо та основний корегований інтервал QT постійно знаходилися в межах 10 мс у всіх точках протягом 2 днів після прийому досліджуваного препарату.

Оскільки препарат Акінзеотм містить антагоніст рецепторів 5-НТ3, слід бути обережним при одночасному застосуванні препаратів, які подовжують інтервал QT та у разі застосування пацієнтам, які мають або у яких може розвиватися подовжений інтервал QT, зокрема пацієнтам з індивідуальною або генетичною схильністю до подовженого інтервалу QT, електролітними відхиленнями, застійною серцевою недостатністю, брадіаритмією, порушенням провідності та пацієнтів, які приймають антиаритмічні препарати або інші лікарські засоби, що призводять до подовження інтервалу QT або електролітних відхилень. Гіпокаліємію та гіпомагніємію необхідно скоригувати до початку прийому.

Цей препарат не слід застосовувати для запобігання нудоті та блюванню в наступні дні після проведення хіміотерапії, якщо його використання не пов'язане із застосуванням іншого виду хіміотерапії.

Препарат не слід застосовувати для лікування нудоти та блювання після хіміотерапії.

Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня, оскільки недостатньо даних про застосування препарату таким пацієнтам.

Цей препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які перорально отримують одночасно діючі речовини, що метаболізуються цитохромом CYP3A4 і мають вузький терапевтичний діапазон, такі як: циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус, альфентаніл, діерготамін, ерготамін, фентаніл та хінідин.

Хіміотерапевтичні засоби, які є субстратами для цитохрому CYP3A4

Нетупітант є помірним інгібітором цитохрому CYP3A4 і може посилити вплив хіміотерапевтичних засобів, які є субстратами цитохрому CYP3A4, наприклад доцетакселу. Таким чином, у пацієнтів необхідно контролювати підвищення токсичності внаслідок застосування хіміотерапевтичних засобів, які є субстратами для цитохрому CYP3A4, включаючи іринотекан. Крім того, нетупітант може також впливати на ефективність хіміотерапевтичних засобів, які потребують активації у циклі метаболізму цитохрому CYP3A4.

Допоміжні речовини

Препарат Акінзеотм містить сорбіт та цукрозу. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, порушенням всмоктування глюкози та галактози або цукрозо-ізомальтазною недостатністю не повинні приймати цей препарат.

Він також може містити сліди лецитину, отриманого з сої. Тому пацієнтів з відомою підвищеною чутливістю до арахісу або сої необхідно контролювати щодо появи ознак алергічної реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування препарату Акінзеотм протипоказано під час вагітності.

Жінки репродуктивного віку/ контрацепція у жінок

Під час лікування препаратом Акінзеотм жінки репродуктивного віку не повинні вагітніти або бути вагітними. Перед початком лікування необхідно провести тест на вагітність у всіх жінок у пременопаузальному періоді. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час проведення терапії та впродовж одного місяця після лікування цим препаратом.

Вагітність

Нетупітант

Дані про застосування нетупітанту вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, включаючи тератогенні ефекти у кролів без коефіцієнту безпеки.

Палоносетрон

Дані про застосування палоносетрону вагітним жінкам відсутні. Дані, отримані у дослідженнях на тваринах, не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив палоносетрону на репродуктивну функцію.

Годування груддю

Невідомо, чи виводиться палоносетрон або нетупітант з грудним молоком у людини. Неможливо виключити ризик для дитини яка знаходиться на грудному вигодовуванні. Препарат Акінзеотм не слід застосовувати у період грудного годування. Під час лікування препаратом Акінзеотм та протягом 1 місяця з моменту отримання останньої дози необхідно припинити годування груддю.

Репродуктивна функція

Нетупітант

У дослідженні на тваринах жодного впливу на репродуктивну функцію не спостерігалося.

Палоносетрон

У дослідженні препарату на щурах спостерігалася дегенерація епітелію сім'явиносних канальців.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат Акінзеотм має помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Оскільки препарат може викликати запаморочення, сонливість або втому, пацієнтів слід застерігати від керування автотранспортом у разі, якщо такі симптоми виникають.

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування.

Тверду капсулу необхідно проковтнути не розжовуючи.

Її можна приймати незалежно від прийому їжі.

Дорослі

Застосовують одну тверду капсулу препарату Акінзеотм приблизно за годину до початку кожного циклу хіміотерапії.

Рекомендовану дозу дексаметазону для перорального застосування слід зменшити приблизно на 50 % при одночасному застосуванні з препаратом Акінзеотм.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна. Слід бути обережним при застосуванні цього препарату пацієнтам віком від 75 років з огляду на тривалий період напіввиведення діючих речовин та обмежений досвід застосування цій популяції.

Порушення функції нирок

Корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або тяжкого ступеня не вважається необхідною. Нетупітант виводиться нирками у незначній кількості. Порушення функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості не впливає на фармакокінетичні показники палоносетрону. Загальний системний вплив введеного внутрішньовенно палоносетрону підвищується приблизно на 28 % при порушенні функції нирок тяжкого ступеня у порівнянні такими при нормальній функції нирок. Фармакокінетика палоносетрону або нетупітанту не досліджувалася у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які потребують гемодіалізу, а також відсутні дані про ефективне та безпечне застосування препарату Акінзеотм таким пацієнтам. Тому слід уникати його застосування таким пацієнтам.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеню тяжкості корекція дози не потрібна (5-8 за класифікацією Чайлда-П'ю). Також недостатньо даних про застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня (≥9 за класифікацією Чайлда-П'ю). Препарат Акінзеотм слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня, оскільки це може спричинити посилення впливу нетупітанту.

Діти. Безпечність та ефективність застосування препарату Акінзеотм дітям не встановлювалися. Дані відсутні.

Передозування.

Конкретна інформації про передозування під час лікування препаратом Акінзеотм відсутня. У клінічних дослідженнях застосовували нетупітант у дозі до 600 мг та палоносетрон у дозі до 6 мг без будь-яких проблем безпеки. У разі передозування необхідно припинити застосування препарату, а також слід забезпечити загальну підтримувальну терапію та моніторинг. Лікування лікарськими засобами, що викликають блювання може бути не ефективним внаслідок антиеметичної дії нетупітанту та палоносетрону. Дослідження під час діалізу не проводились. Проте через великий об'єм розподілу палоносетрону та нетупітанту діаліз навряд чи буде ефективним лікуванням передозування.

Побічні реакції

Короткий огляд профілю безпеки

Поширеними побічними реакціями, про які повідомлялося при застосуванні препарату Акінзеотм, були головний біль (3,6 %), запор (3,0 %) та втома (1,2 %). Жодна із цих реакцій не мала серйозних наслідків.

Табличний перелік побічних реакцій

Профіль безпеки препарату Акінзеотм оцінювався у трьох подвійних сліпих дослідженнях з активним контролем за участю 1169 пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримували принаймні один цикл високоеметогенної або помірної еметогенної хіміотерапії. Побічні реакції, які відмічалися частіше при монотерапії препаратом Акінзеотм, ніж при пероральному застосуванні одночасно з палоносетроном у дозі 0,5 мг, зазначені нижче з поділом за класами систем органів та з зазначенням частоти виникнення згідно з термінологією MedDRA.

Для класифікації частоти випадків побічних реакцій використовувалися такі критерії:

Дуже часто (≥1/10)

Часто (від ≥1/100 до <1/10)

Нечасто (від ≥1/1000 до <1/100)

Рідко (від ≥1/10000 до <1/1000)

Дуже рідко (<1/10000)

Невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця 5

Опис окремих побічних реакцій

Жодна часта побічна реакція не пов'язана із застосуванням нетупітанту, новим компонентом фіксованої комбінації, оскільки частота виникнення була аналогічною такій при пероральній монотерапії палоносетроном. Окрім цього, при пероральному застосуванні палоносетрону відмічалися такі побічні реакції як набряк очей, задишка та міалгія, але вони не спостерігалися під час розробки препарату Акінзеотм. Усі ці реакції виникали нечасто.

Під час післяреєстраційного застосування палоносетрону повідомлялося про появу дуже рідкісних випадків побічних реакцій таких як, анафілаксія, анафілактичні/анафілактоїдні реакції та шок.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу проводити постійний моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1 капсулі в алюмінієвому блістері. По 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Хелсінн Бірекс Фармасьютікалз Лтд/Helsinn Birex Pharmaceuticals Ltd.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Дамастаун, Малуддарт, Дублін 15, Ірландія/Damastown, Mulhuddart, Dublin 15, Ireland.

Заявник

Хелсінн Хелскеа СА/Helsinn Healthcare SA.

Місцезнаходження заявника

П'ян Скяроло 9, 6912 Лугано, Швейцарія/Via Pian Scairolo 9, 6912 Lugano, Switzerland.