Геп-Арт®

Інструкція по застосуванню

ГЕП-АРТ®

(HEP-ART)

Склад

діюча речовина: 1 флакон ліофілізату містить адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату 760 мг, в перерахуванні на адеметіонін 400 мг;

допоміжні речовини: 1 ампула розчинника містить L-лізин, натрію гідроксид, воду для ін'єкцій.

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса від білого до світло жовтого кольору, вільна від сторонніх часток.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Код АТХ А16А А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) - натуральна амінокислота, що присутня практично у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін перш за все діє як коензим та донор метильної групи у багатьох реакціях трансметилювання, що є важливим метаболічним процесом у людини і у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) адеметіоніну також є важливим метаболічним процесом при будуванні фосфоліпідної мембрани клітин та відіграє роль у текучості мембран.

Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Високі концентрації адеметіоніну впливають на процеси трансметилювання, які є дуже важливими у мозковій тканині, завдяки впливу на метаболізм катехоламінів (допаміну, адреналіну, норадреналіну), індоламінів (серотоніну, мелатоніну) та гістаміну.

Адеметіонін є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін.) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант, є важливим компонентом для печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного генезу.

Фолієва кислота та вітамін В12 є есенціальними конутрієнтами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну.

Фармакокінетика.

Абсорбція. У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним зі швидкою фазою розподілу у тканинах та кліренсом із періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом'язовому введенні - 96 %, максимальні плазмові концентрації досягаються через 45 хвилин після застосування. Розподіл. Об'єм розподілу становить 0,41 та 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг та 500 мг відповідно. Зв'язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5 %.

Метаболізм. Процес метаболізму адеметіоніну є циклічним і називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінозалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, трансформується у метіонін шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Клінічні характеристики

Показання

- Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;

- внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;

- депресивні синдроми.

Протипоказання

Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В12).

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Було повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан.

Особливості застосування

Внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.

Оскільки недостатність вітаміну В12 та фолієвої кислоти може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, у пацієнтів з групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або можливість розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В12 та/або фолієвою кислотою до або під час застосування адеметіоніну. У разі неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам з групи ризику рекомендується застосування вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти згідно з інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Метаболізм»).

Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам із біполярними психозами. Були повідомлення про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.

Ефективність застосування адеметіоніну тривалістю більше 6 тижнів для лікування депресії невідома. Пацієнтів слід попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії адеметіоніном симптоми їх захворювання (депресії) не проходять або посилюються. Пацієнти з депресією мають підвищений ризик скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного спостереження та постійної психіатричної допомоги під час лікування адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування.

Були повідомлення про короткотривалу появу або посилення відчуття тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. У деяких випадках відчуття тривоги зникало після зменшення дози або припинення терапії.

Опубліковано одне повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну.

Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.

Печінкова недостатність. Фармакокінетичні характеристики у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки не відрізняються.

Слід контролювати рівні аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.

Ниркова недостатність. Існують обмежені дані, тому таким пацієнтам адеметіонін слід застосовувати з обережністю.

Самогубство/суїцидальні думки.

Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, суїцидальної поведінки і самогубства (або пов'язаними з ним подіями). Ризик зберігається до настання ремісії при лікуванні депресії. Суттєвого покращення може не відбутися протягом перших тижнів лікування або протягом кількох тижнів після початкового курсу терапії, тому пацієнтам з депресією необхідний ретельний нагляд, поки не буде спостерігатися поліпшення стану.

Інші психічні захворювання, при яких застосовують цей препарат, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов'язані з тяжким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з тяжким депресивним розладом слід проявляти велику обережність і застосовувати ті ж самі заходи безпеки, що застосовуються при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування високих доз адеметіоніну у ІІІ триместрі вагітності не спричиняло якихось побічних реакцій. Адеметіонін у І та ІІ триместрі вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для матері / ризик для плода.

У період годування груддю адеметіонін застосовують тільки тоді, коли користь від його застосування переважає ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких пацієнтів протягом терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Спосіб застосування та дози

Лікування зазвичай розпочинають з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням адеметіоніну у формі таблеток. Готувати розчин для ін'єкцій потрібно безпосередньо перед застосуванням.

Початкова терапія

Внутрішньовенно або внутрішньом'язово: рекомендована доза становить 5 - 12 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 400 мг/добу, загальна добова доза не має перевищувати 800 мг. Тривалість початкової парентеральної терапії становить 15 - 20 днів при лікуванні депресивних синдромів та 2 тижні при лікуванні захворювань печінки.

Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Ліофілізований порошок розчинити у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням. Препарат можна вводити у вигляді внутрішньом'язових або внутрішньовенних ін'єкцій. Внутрішньовенне введення проводити дуже повільно. Невикористану частину розчину потрібно викинути.

Адеметіонін не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізований порошок має інший колір, крім білого (через наявність тріщин у флаконі або через вплив підвищеної температури), необхідно утриматися від його застосування.

Пацієнти літнього віку.

На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку рекомендується розпочинати з найменшої рекомендованої дози, зважаючи на зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та застосування інших лікарських засобів.

Діти.

Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.

Передозування

Рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніном. При передозуванні рекомендований нагляд за пацієнтом та симптоматичне лікування у разі потреби.

Побічні реакції

Інфекції та інвазії: інфекції сечовивідних шляхів.

З боку психіки: сплутаність свідомості, безсоння, тривога, ажитація.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії.

З боку серцево-судинної системи: серцево-судинні розлади, припливи, флебіт, гіпотензія.

З боку травної системи: здуття живота, біль у животі, діарея, сухість у роті, диспепсія, езофагіт, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкові розлади, шлунково-кишкова кровотеча, нудота, блювання.

З боку гепатобіліарної системи: печінкова коліка, цироз печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпергідроз, свербіж, шкірні реакції, ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, свербіж, кропив'янка, еритема).

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія, м'язові судоми.

З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції (наприклад припливи, гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія)).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: набряк гортані.

Загальні розлади та реакції у місці введення: астенія, озноб, реакції у місці введення (дуже рідко - з некрозом шкіри), грипоподібні симптоми, нездужання, периферичні набряки, гіпертермія.

Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Адеметіонін (розчин для ін'єкцій) не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.

Упаковка

У флаконах № 5 у комплекті з розчинником по 5 мл в ампулах № 5.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ГЕП-АРТ

(HEP-ART)

Состав

действующее вещество: 1 флакон лиофилизата содержит адеметионина 1,4-бутандисульфоната 760 мг, в пересчете на адеметионин 400 мг;

вспомогательные вещества: 1 ампула растворителя содержит L-лизин, натрия гидроксид, воду для инъекций.

Лекарственная форма. Лиофилизат для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: лиофилизованная масса от белого до светло желтого цвета, свободная от посторонних частиц.

Фармакотерапевтичеcкая группа. Средства, влияющие на систему пищеварения и процессы метаболизма. Код АТХ А16А А02.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

S-аденозил-L-метионин (адеметионин) - натуральная аминокислота, присутствующая практически во всех тканях и жидких средах организма. Адеметионин прежде всего действует как коэнзим и донор метильной группы во многих реакциях трансметилирования, которые являются важным метаболическим процессом у человека и у животных. Перенесение метильных групп (трансметилирование) адеметионина также является важным метаболическим процессом при строительстве фосфолипидной мембраны клеток и играет роль в текучести мембран.

Адеметионин способен проникать через гематоэнцефалический барьер. Высокие концентрации адеметионина влияют на процессы трансметилирования, которые являются очень важными в мозговой ткани, благодаря влиянию на метаболизм катехоламинов (допамина, адреналина, норадреналина), индоламинов (серотонина, мелатонина) и гистамина.

Адеметионин является предшественником в образовании физиологических сульфурированных соединений (цистеина, таурина, глютатиона, коэнзима А и др.) в реакциях транссульфурирования. Глютатион, мощнейший антиоксидант, является важным компонентом для печеночной детоксикации. Адеметионин повышает уровень глутатиона у пациентов с поражением печени как алкогольного, так и неалкогольного генеза.

Фолиевая кислота и витамин В12 являются эссенциальными конутриентами в процессах метаболизма и восстановления адеметионина.

Фармакокинетика.

Абсорбция. У человека после внутривенного введения фармакокинетический профиль адеметионина биэкспоненциальный с быстрой фазой распределения в тканях и клиренсом с периодом полувыведения около 1,5 часа. Абсорбция при внутримышечном введении - 96 %, максимальные плазменные концентрации достигаются через 45 минут после применения. Распределение. Объем распределения составляет 0,41 и 0,44 л/кг для доз адеметионина 100 мг и 500 мг соответственно. Связывание с белками сыворотки крови незначительное и составляет ≤ 5 %.

Метаболизм. Процесс метаболизма адеметионина является циклическим и называется циклом адеметионина. На первом этапе этого цикла адеметионинзависимая метилаза использует адеметионин как субстрат для продукции S-аденозилгомоцистеина, который потом гидролизуется до гомоцистеина и аденозина с помощью S-аденозилгомоцистеингидралазы. Гомоцистеин, в свою очередь, трансформируется в метионин путем переноса метильной группы от 5-метилтетрагидрофолата. В конце концов, метионин может быть превращен в адеметионин, завершая цикл.

Клинические характеристики

Показания

- Внутрипеченочный холестаз у взрослых, в том числе у больных хроническим гепатитом различной этиологии и циррозом печени;

- внутрипеченочный холестаз у беременных;

- депрессивные синдромы.

Противопоказания

Генетические дефекты, влияющие на метиониновый цикл и/или вызывающие гомоцистинурию и/или гипергомоцистеинемию (например недостаточность цистатионин-бета-синтазы, дефект метаболизма витамина В12).

Повышенная чувствительность к какому-либо компоненту препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Было сообщение о развитии серотонинового синдрома у пациента, который применял адеметионин на фоне приема кломипрамина. Хотя роль адеметионина в данном случае допускается теоретически, следует с осторожностью применять адеметионин одновременно с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина, трициклическими антидепрессантами (такими как кломипрамин), препаратами и растительными средствами, содержащими триптофан.

Особенности применения

Внутривенное введение необходимо проводить очень медленно.

Поскольку недостаточность витамина В12 и фолиевой кислоты может вызывать уменьшение концентрации адеметионина, у пациентов из группы риска (анемия, заболевания печени, беременность или возможность развития витаминной недостаточности из-за других болезней или способа питания, такого как вегетарианство) необходимо регулярно проводить анализ крови для проверки плазменных уровней этих веществ. Если выявлена недостаточность, рекомендуется лечение витамином В12 и/или фолиевой кислотой до или во время применения адеметионина. В случае невозможности проведения указанных исследований пациентам из группы риска рекомендуется применение витамина В12 и/или фолиевой кислоты согласно инструкциям для медицинского применения этих лекарственных средств (см. раздел «Фармакологические свойства. Метаболизм»).

Адеметионин не рекомендуется для применения пациентам с биполярными психозами. Были сообщения о пациентах, у которых произошел переход от депрессии к гипомании или мании при лечении адеметионином.

Эффективность применения адеметионина длительностью более 6 недель для лечения депрессии неизвестна. Пациентов следует предупредить о необходимости информирования врача, если во время терапии адеметионином симптомы их заболевания (депрессии) не проходят или усиливаются. Пациенты с депрессией имеют повышенный риск совершения суицида или других серьезных поступков, поэтому требуют тщательного наблюдения и постоянной психиатрической помощи во время лечения адеметионином с целью контроля эффективности лечения.

Были сообщения о кратковременном появлении или усилении чувства тревоги у пациентов, которые принимают адеметионин. В большинстве случаев в прерывании терапии не было необходимости. В некоторых случаях чувство тревоги исчезало после уменьшения дозы или прекращения терапии.

Опубликовано одно сообщение о развитии серотонинового синдрома у пациента, который применял адеметионин на фоне приема кломипрамина. Хотя роль адеметионина в данном случае предполагается теоретически, следует с осторожностью применять адеметионин одновременно с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина, трициклическими антидепрессантами (такими как кломипрамин), препаратами и растительными средствами, содержащими триптофан (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Влияние на иммунологический анализ гомоцистеина.

Адеметионин влияет на иммунологический анализ гомоцистеина, результаты которого могут ошибочно указывать на повышенный уровень гомоцистеина в плазме крови у пациентов, которые принимают адеметионин. В связи с этим пациентам рекомендуется применять неиммунологические методы определения уровня гомоцистеина в плазме крови.

Печеночная недостаточность. Фармакокинетические характеристики у здоровых добровольцев и пациентов с хроническим заболеванием печени не отличаются.

Следует контролировать уровень аммиака у пациентов с прецирротической или цирротической стадией гипераммониемии, которые применяют таблетки адеметионина.

Почечная недостаточность. Имеющиеся данные ограничены, поэтому таким пациентам адеметионин следует применять с осторожностью.

Самоубийство/суицидальные мысли.

Депрессия связана с повышенным риском возникновения суицидальных мыслей,
суицидального поведения и самоубийства (или связанных с ним событий). Риск сохраняется до наступления ремиссии при лечении депрессии. Существенного улучшения может не происходить в течение первых недель лечения или в течение нескольких недель после начального курса терапии, поэтому пациентам с депрессией необходимо тщательное наблюдение, пока не будет наблюдаться улучшение состояния.

Другие психические заболевания, при которых применяют данный препарат, также могут быть связаны с повышенным риском суицидального поведения. Кроме того, такие заболевания могут быть связаны с тяжелым депрессивным расстройством. При лечении пациентов с тяжелым депрессивным расстройством следует проявлять большую осторожность и применять те же самые меры безопасности, которые применяются при лечении пациентов с другими психическими заболеваниями.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Применение высоких доз адеметионина в ІІІ триместре беременности не вызывало каких-либо побочных реакций. Адеметионин в І и ІІ триместре беременности следует применять только после тщательной оценки врачом соотношения польза для матери / риск для плода.

В период кормления грудью адеметионин применять только тогда, когда польза от его применения превышает риск для младенца.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

У некоторых пациентов в течение терапии адеметионином может возникнуть головокружение. В таких случаях следует воздерживаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами до полного исчезновения симптомов, которые могут влиять на скорость реакции при указанных видах деятельности.

Способ применения и дозы

Лечение обычно начинают с парентерального введения препарата с дальнейшим применением адеметионина в форме таблеток. Готовить раствор для инъекций нужно непосредственно перед применением.

Начальная терапия

Внутривенно или внутримышечно: рекомендованная доза составляет 5 - 12 мг/кг массы тела в сутки. Обычная начальная доза составляет 400 мг/сутки, общая суточная доза не должна превышать 800 мг. Длительность начальной парентеральной терапии составляет 15 - 20 дней при лечении депрессивных синдромов и 2 недели при лечении заболеваний печени.

Длительность терапии зависит от тяжести и течения заболевания и определяется врачом индивидуально.

Лиофилизированный порошок растворить в прилагаемом специальном растворителе непосредственно перед применением. Препарат можно вводить в виде внутримышечных или внутривенных инъекций. Внутривенное введение проводить очень медленно. Неиспользованную часть раствора нужно выкинуть.

Адеметионин не следует смешивать со щелочными растворами или растворами, содержащими ионы кальция. Если лиофилизированный порошок имеет другой цвет, кроме белого (из-за наличия трещин во флаконе или из-за влияния повышенной температуры), необходимо воздержаться от его применения.

Пациенты пожилого возраста.

На основании имеющегося клинического опыта не обнаружено отличий в реакциях на лечение между пациентами пожилого возраста и младшими пациентами. Лечение пациентов пожилого возраста рекомендуется начинать с наименьшей рекомендованной дозы, учитывая снижение печеночной, почечной или сердечной функции, наличие сопутствующих патологических состояний и применение других лекарственных средств.

Дети.

Безопасность и эффективность применения адеметионина детям не установлены.

Передозировка

Редко сообщалось о случаях передозировки адеметионином. При передозировке рекомендовано наблюдение за пациентом и симптоматическое лечение в случае необходимости.

Побочные реакции

Инфекции и инвазии: инфекции мочевыводящих путей.

Со стороны психики: спутанность сознания, бессонница, тревога, ажитация.

Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, парестезии.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечно-сосудистые расстройства, приливы, флебит, гипотензия.

Со стороны пищеварительной системы: вздутие живота, боль в животе, диарея, сухость во рту, диспепсия, эзофагит, метеоризм, желудочно-кишечная боль, желудочно-кишечные расстройства, желудочно-кишечное кровотечение, тошнота, рвота.

Со стороны гепатобилиарной системы: печеночная колика, цирроз печени.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: гипергидроз, зуд, кожные реакции, ангионевротический отек, аллергические кожные реакции (например сыпь, зуд, крапивница, эритема).

Со стороны опорно-двигательной системы и соединительной ткани: артралгия, мышечные судороги.

Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность, анафилактоидные реакции или анафилактические реакции (например приливы, гиперемия, диспноэ, бронхоспазм, боль в спине, дискомфорт в грудной клетке, изменения артериального давления (гипотензия, гипертензия) или частоты пульса (тахикардия, брадикардия)).

Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: отек гортани.

Общие расстройства и реакции в месте введения: астения, озноб, реакции в месте введения (очень редко - с некрозом кожи), гриппоподобные симптомы, недомогание, периферические отеки, гипертермия.

Редко были сообщения о суицидальных мыслях/поведении (см. раздел «Особенности применения»).

Срок годности. 2 года.

Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 оС. Не замораживать.

Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость

Адеметионин (раствор для инъекций) не следует смешивать со щелочными растворами или растворами, содержащими ионы кальция.

Упаковка

Во флаконах № 5 в комплекте с растворителем по 5 мл в ампулах № 5.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

ПАО «Фармак».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности

Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.