Тимолол-Дарниця

Реєстраційний номер: UA/1226/01/02

Імпортер: ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Країна: Україна
Адреса імпортера: Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13

Форма

краплі очні, розчин, 5 мг/мл по 5 мл або по 10 мл у флаконі, по 1 флакону у пачці

Склад

1 мл препарату містить тимололу малеату у перерахуванні на тимолол 5 мг

Виробники препарату «Тимолол-Дарниця»

ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Країна: Україна
Адреса: Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13
Увага:
Це оригінальна інструкція препарату.
Инструкция Тимолол-Дарниця на русском.

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

ТИМОЛОЛ-ДАРНИЦЯ

(TIMOLOL-DARNITSA)

Склад

діюча речовина: timolol;

1 мл препарату містить тимололу малеату у перерахуванні на тимолол 2,5 мг і 5 мг;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію хлорид, натрію дигідрофосфату дигідрат, натрію гідрофосфату додекагідрат, динатрію едетат, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Блокатори β-адренорецепторів.

Код АТХ S01Е D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Тимолол - блокатор β1 та β2-адренорецепторів. При інстиляції в око знижує внутрішньоочний тиск, в основному за рахунок зменшення продукування внутрішньоочної рідини. Ефект пов'язаний з інгібуванням аденілатциклазної системи циліарної тканини, яка здійснює активне транспортування натрію з крові у внутрішньоочну рідину, що призводить до зниження інтенсивності процесу вологоутворення. Не впливає на акомодацію, рефракцію і розмір зіниці. При закапуванні в око знижує як підвищений, так і нормальний внутрішньоочний тиск. Зниження тиску здійснюється без істотного впливу на акомодацію, що є перевагою порівняно з антиглаукомними лікарськими засобами міотичної дії.

Фармакокінетика.

Дія лікарського засобу проявляється через 20 хвилин після закапування. Максимальний ефект настає через 1-2 години і триває від 8 до 24 годин. Після місцевого застосування рекомендованих доз лікарський засіб у плазмі крові практично не виявляється (менше 2 нг/мл).

Тимололу малеат і його метаболіти екскретуються переважно нирками.

Клінічні характеристики

Показання

Лікарський засіб застосовувати при очній гіпертензії, хронічній відкритокутовій глаукомі, деяких випадках вторинної глаукоми.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу.

Декомпенсована або гостра серцева недостатність, деякі види серцевих аритмій (синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна (AV) блокада II або III ступеня, що не контролюється кардіостимулятором), кардіогенний шок.

Реактивні захворювання органів дихання, включаючи бронхіальну астму, хронічні обструктивні захворювання легень.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні β-блокаторів у вигляді очних крапель та пероральних блокаторів кальцієвих каналів, β-блокаторів, антиаритмічних лікарських засобів (включаючи аміодарон), серцевих глікозидів, алкалоїдів раувольфії, парасимпатоміметиків, гуанетидину проявляється адитивний ефект у вигляді гіпотензії та/або брадикардії.

Очні краплі, що містять пілокарпін та адреналін, при одночасному застосуванні з Тимололом-Дарниця посилюють зниження внутрішньоочного тиску.

Холіноміметики (пілокарпін), адреноміметики (епінефрин), інгібітори карбоангідрази, тауфон: можна комбінувати з Тимололом-Дарниця для досягнення більш вираженого і тривалого зниження внутрішньоочного тиску.

Очні краплі, що містять β-блокатори, разом з Тимололом-Дарниця призначати не слід.

Одночасне застосування епінефрину з тимололом може спричинити розвиток мідріазу.

Серцеві глікозиди спричиняють подовження часу атріовентрикулярної провідності, брадикардію, AV-блокади.

Інсулін, пероральні протидіабетичні засоби сприяють гіпоглікемії.

Антагоністи кальцію, резерпін та β-блокатори. Є повідомлення про потенціювання ефектів β-блокаторів (зниження частоти серцевих скорочень, депресія) при комбінованому застосуванні з інгібіторами CYP2D6 (хінідин, флуоксетин, пароксетин).

Пероральні β-блокатори можуть посилити гіпертензію, спричинену відміною клонідину.

Належного спостереження потребують пацієнти, яким разом з β-блокаторами призначають лікарські засоби, що вивільняють катехоламіни (наприклад, резерпін); через можливе посилення ефектів у вигляді гіпотензії та/або вираженої брадикардії, які проявляються запамороченням, непритомністю або постуральною гіпотензією.

Комбіноване пероральне застосування антагоністів кальцію і β-блокаторів припустимо при задовільній функції серця, однак такої комбінації потрібно уникати пацієнтам зі зниженою серцевою функцією.

Виникнення гіпотонії, порушень AV-провідності і лівошлуночкової недостатності у пацієнтів, які отримують β-блокатори, можливе при введенні у схему лікування блокаторів кальцієвих каналів. Характер побічних ефектів з боку серця залежить від виду блокаторів кальцієвих каналів.

Дія міорелаксантів посилюється, тому слід відмінити лікарський засіб за 48 годин до запланованого хірургічного втручання із застосуванням загального наркозу. Нейро-м'язова блокада, спричинена тубокурарином, може бути посилена β-блокаторами.

Ефект β2-симпатоміметиків може знижуватися, є ризик виникнення бронхоспазму.

Хінідин посилює β-блокаторну дію лікарського засобу за рахунок зниження активності ферментів Р450, CYP2D6, що відповідають за метаболізм тимололу.

Клоніди. У разі одночасного застосування відміну клонідину проводити поступово і тільки через кілька діб після припинення застосування Тимололу-Дарниця. Повторне призначення лікарського засобу можливе лише через кілька діб після припинення дії клонідину.

Нікардипін, дилтіазем. При одночасному застосуванні перорально нікардипіну та дилтіазему з інстиляціями Тимололу-Дарниця не спостерігалося посилення ефектів останнього.

Циметидин може спричинити посилення дії Тимололу-Дарниця.

Особливості застосування

Тимолол не спричиняє та не впливає на мідріаз при застосуванні його як монотерапії. Необхідно регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск та проводити дослідження рогівки.

При переведенні хворих на лікування тимололом може знадобитися корекція рефракції після того, як зникнуть ефекти міотичних засобів, застосованих раніше.

Потрібно контролювати сльозовиділення та стан рогової оболонки кожні 6 місяців.

β-блокатори, які застосовують місцево, можуть системно абсорбуватися, у зв'язку з чим можуть спостерігатися негативні ефекти з боку дихальної, серцево-судинної та інших систем. Таким чином, при місцевому (офтальмологічному) застосуванні лікарського засобу можуть виникати такі ж побічні реакції, як і при системному застосуванні β-блокаторів, але їх частота значно нижча.

Кардіальні порушення. Повідомлялося про серйозні реакції з боку серцево-судинної системи, у тому числі і про летальні випадки у зв'язку із серцевою недостатністю після застосування тимололу малеату.

Доцільність супутньої гіпотензивної терапії β-блокаторами для пацієнтів із серцево-судинною патологією (наприклад, ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала, серцева недостатність) слід критично оцінити і розглянути можливість використання інших лікарських засобів. Пацієнти із серцево-судинною патологією повинні бути уважними до появи ознак погіршення стану чи побічних реакцій при застосуванні лікарського засобу.

У зв'язку з негативним впливом на проведення імпульсу β-блокатори слід з обережністю призначати пацієнтам з AV-блокадою I ступеня.

Необхідний адекватний контроль серцевої недостатності при застосуванні тимололу таким пацієнтам. За пацієнтами з тяжкими захворюваннями серця повинен спостерігати лікар, особливо щодо за прогресування серцевої недостатності, також потрібно контролювати пульс.

Судинні порушення. Пацієнтам з тяжкими порушеннями/захворюваннями периферичних судин (наприклад, синдром Рейно чи хвороба Рейно) слід з обережністю застосовувати лікарський засіб.

Через можливий вплив β-блокаторів на артеріальний тиск та пульс ці лікарські засоби слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які страждають на недостатність мозкового кровообігу. Якщо після початку терапії із застосуванням тимололу розвиваються симптоми зниження мозгового кровообігу, слід застосувати альтернативний вид терапії.

Респіраторні порушення. Були повідомлення про респіраторні реакції, включаючи летальні, у зв'язку з бронхоспазмом у пацієнтів з астмою після офтальмологічного застосування деяких β-блокаторів. Тимолол-Дарниця можна призначати (з обережністю) пацієнтам з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) легкого та середнього ступеня тяжкості, якщо користь від застосування перевищує потенційний ризик.

Захворювання рогівки. β-блокатори можуть спричинити сухість очей. Пацієнтам з захворюваннями рогівки слід з обережністю застосовувати цей лікарський засіб.

Слабкість м'язів.

Є повідомлення, що β-блокатори спричиняють слабкість м'язів. Це пов'язано з певними симптомами міастенії (наприклад, диплопія, птоз та загальна слабкість); тимолол спричиняє слабкість м'язів у деяких пацієнтів з міастенією gravis або симптомами міастенії.

Захворювання щитовидної залози. β-блокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреоїдизму.

Слід з обережністю проводити відміну лікарського засобу якщо є підозра на порушення роботи щитовидної залози (наприклад, гіпертиреоз, тиреотоксикоз), для зменшення ризику посилення проявів таких порушень.

Гіпоглікемія/діабет. β-блокатори з обережністю призначають пацієнтам зі спонтанною гіпоглікемією або лабільним діабетом, оскільки вони можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. Необхідно контролювати рівень глюкози у крові (особливо при цукровому діабеті).

Міастенія гравіс. У деяких пацієнтів із міастенією гравіс описувалось погіршення загального стану при застосуванні тимололу у формі очних крапель.

Лікування закритокутової глаукоми.

Головною проблемою лікування пацієнтів із закритокутовою глаукомою є необхідність відкриття кута. Для цього потрібно звузити зіницю за допомогою міотичних засобів. Тимолол практично не впливає на зіницю. Якщо тимолол застосовувати для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при закритокутовій глаукомі, його слід призначати разом з міотиком. Як і при застосуванні інших протиглаукомних лікарських засобів, у деяких пацієнтів спостерігалося зниження чутливості до лікарського засобу після довготривалої терапії. Однак не було відзначено якоїсь значущої різниці у середніх показниках внутрішньоочного тиску після початкової стабілізації.

Загальна анестезія. β-блокатори для офтальмологічного застосуванні можуть знижувати здатність серця реагувати на стимуляцію β-адренорецепторів та блокувати ефекти системних β-агоністів, наприклад адреналіну, тому перед загальною анестезією слід поступово припинити застосування β-блокаторів.

Анестезіолог повинен бути проінформований про те, що пацієнт приймає тимололу малеат.

У випадку оперативного втручання із застосуванням загальної анестезії необхідно відмінити лікарський засіб не менше ніж за 48 годин.

Анафілактичні реакції.

Ризик виникнення анафілактичних реакцій: пацієнти з атопією або з тяжкими патологічними реакціями на численні алергени в анамнезі можуть реагувати більш гостро на повторні випадкові, діагностичні або терапевтичні дози цих алергенів у випадку, якщо вони отримували β-блокатори. Такі пацієнти можуть не відреагувати на звичайну дозу адреналіну, яка призначається у разі анафілактичних реакцій.

Відшарування сітківки ока.

Після оперативного лікування глаукоми і при застосуванні лікарських засобів, що знижують секрецію внутрішньоочної вологи (після трабекулотомії), спостерігалися випадки відшарування судинної оболонки ока. Такі випадки були описані у зв'язку із застосуванням тимололу та ацетазоламіду.

Застосування інших β-блокаторів.

При застосуванні β-блокаторів перорально можливе зниження внутрішньоочного тиску. У такому випадку слід зважувати, чи потрібне місцеве застосування очних крапель тимололу. Якщо β-блокатори уже застосовували системно, додатковий ефект від лікарських засобів для місцевого застосування зазвичай нижчий. Слід спостерігати за пацієнтами, які додатково отримують β-блокатори перорально або для яких показане обмежене застосування β-блокаторів.

Бензалконію хлорид.

Не слід застосовувати два місцевих офтальмологічних β-блокатори одночасно.

Тимолол не слід застосовувати під час носіння контактних лінз, оскільки консервант бензалконію хлорид може абсорбуватися м'якими контактними лінзами, знебарвлювати їх або спричиняти подразнення очей. Пацієнтів слід попередити, що необхідно зняти контактні лінзи перед закапуванням лікарського засобу і зачекати 15 хвилин перед тим, як знову їх одягнути.

Якщо додатково застосовують інші очні засоби, необхідно зробити перерву 15 хвилин між їх закапуванням.

У пацієнтів зі значно пігментованою райдужною оболонкою зниження тиску може спостерігатися з запізненням і нижчою мірою.

Після припинення лікування ефект лікарського засобу може тривати протягом кількох днів. Якщо лікування тимололом припинене після тривалого застосування, його дія щодо зниження внутрішньоочного тиску може тривати 2-4 тижні.

При закапуванні лише в одне око β-блокатори можуть чинити дію щодо зниження внутрішньоочного тиску і на інше око.

При застосуванні лікарського засобу можливий позитивний результат під час допінг-контролю.

Слід зазначити, що під час стабілізації внутрішньоочного тиску початкове зниження може становити до 50 %, після чого ефективність лікарського засобу може зменшитися (тахіфілаксія). У період з 3-го по 12-й місяць зниження тиску стабілізується. Тому важливо здійснювати регулярний контроль тиску протягом перших 5 днів застосування очних крапель тимололу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Через відсутність достатнього досвіду застосування лікарський засіб можна призначати лише у тому випадку, коли очікуваний терапевтичний ефект для матері значно перевищує потенційний ризик для плода/дитини.

Епідеміологічні дослідження не виявили тератогенного впливу, але продемонстрували затримку внутрішньоутробного розвитку плода при застосуванні β-блокаторів. Також були виявлені ефекти β-блокаторів (брадикардія, гіпотонія, дихальна недостатність і гіпоглікемія) у новонароджених, матері яких приймали β-блокатори до пологів. Новонароджені, матері яких до пологів приймали тимолол, повинні бути під ретельним наглядом протягом перших днів життя.

Годування груддю.

β-блокатори проникають у грудне молоко і здатні спричинити серйозні небажані ефекти у немовляти, яке перебуває на грудному годуванні.

Після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик слід відмінити годування груддю або припинити застосування лікарського засобу, зважаючи на користь від годування груддю для дитини та користь від терапії для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Тимчасове затуманення зору або інші зорові розлади, включаючи рефракційні зміни, диплопію, птоз, часті випадки легкої тимчасової нечіткості зору та рідко - випадки запаморочення або підвищена втомлюваність у період лікування можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Пацієнт повинен зачекати, поки зір не стане ясним, перш ніж керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Флакон захищений контролем першого відкриття. При першому застосуванні необхідно провернути ковпачок, відокремивши його від захисного кільця.

Флакон має спеціальну конфігурацію, завдяки чому при натисканні на дно відбувається дозоване виділення розчину за принципом «одне натискання - одна крапля». Твердість стінок флакона значно зменшує можливість струминного виділення лікарського засобу - найчастішу причину передозування очних крапель.

Тимолол-Дарниця слід закапувати у кон'юнктивальний мішок ураженого ока шляхом легкого натискання на дно флакона. Одразу після застосування лікарського засобу слід закрити очі та злегка натиснути пальцем на внутрішній кут ока (біля носа) на 1-2 хвилини, щоб запобігти потраплянню розчину до сльозових канальців і знизити можливу системну побічну дію лікарського засобу.

На початку терапії слід призначати по 1 краплі 0,25 % розчину 2 рази на добу, при недостатній ефективності - по 1 краплі 0,5 % розчину 2 рази на добу. Після нормалізації внутрішньоочного тиску підтримуюча доза - 1 крапля 0,25 % розчину 1 раз на добу.

Тривалість курсу лікування лікар призначає індивідуально.

Якщо внутрішньоочний тиск не контролюється адекватно, можна розпочати супутню терапію із застосуванням міотичних засобів, епінефрину, системних інгібіторів карбоангідрази.

Увага! При користуванні контактними лінзами необхідно зняти їх перед застосуванням Тимололу-Дарниця. Одягнути їх знову можна не раніше ніж через 15 хвилин.

Діти.

Ефективність та безпека застосування лікарського засобу дітям не встановлені.

Передозування

Спеціальна конфігурація флакона робить малоймовірним випадкове передозування лікарського засобу. Передозування можливе у випадку недотримання зазначених в інструкції разових доз і частоти застосування.

Є повідомлення про ненавмисне передозування тимололу, у результаті якого спостерігались ефекти, подібні до тих, що спостерігаються при системному використанні β-блокаторів.

Симптоми: запаморочення, головний біль, аритмія, зниження артеріального тиску, розвиток серцевої недостатності, кардіогенний шок, брадикардія, зупинка серця, бронхоспазм, нудота, блювання, сплутаність свідомості та судоми; при випадковому застосуванні лікарського засобу внутрішньо (залежно від кількості) - порушення серцевого ритму, задишка, синюшність нігтів, запаморочення, слабкість, нудота, блювання, діарея.

Лікування: негайне промивання ока водою або фізіологічним розчином.

При виражених симптомах передозування слід використовувати антидоти: атропін 0,5-2 мг внутрішньовенно; глюкагон спочатку 1-10 мг внутрішньовенно, після чого 2-2,5 мг/год у вигляді інфузій.

При випадковому застосуванні лікарського засобу внутрішньо, якщо пройшло не більше 1 години з моменту прийому, провести промивання шлунка або застосовувати активоване вугілля (50 г дорослому і 1 г/кг для дітей).

При появі брадикардії використовувати атропін внутрішньовенно 0,25-2 мг. Якщо брадикардія продовжується, використовувати ізопреналін. За відсутності ефекту - встановити кардіостимулятор.

При гіпотонії вводити допамін, добутамін чи норадреналін. За неефективності вводити глюкагон.

У разі розвитку бронхоспазму: ізопреналін, додаткова терапія амінофіліном.

Гостра серцева недостатність: діяти згідно з алгоритмом надання невідкладної допомоги (кисень, діуретики, серцеві глікозиди). У разі неефективності - внутрішньовенне введення амінофіліну, глюкагону.

Блокада серця: ізопреналін, встановлення водія ритму.

Гемодіаліз малоефективний.

Побічні реакції

З боку органів зору: дискомфорт в оці, слабкий або помірний біль, печіння, різь та свербіж в очах, свербіж повік, увеїт, астенопія, екзема повік, еритема повік, поколювання очей, сухість очей, почервоніння, гіпотонія, зниження чутливості рогівки ока, помірна кератопатія, поверхневий плямистий кератит, біль в очах, ірит, погіршення чіткості зображення, відчуття стороннього тіла, посилення світлочутливості ока, ерозія рогівки, кон'юнктивіт, алергічний кон'юнктивіт та блефарокон'юнктивіт, об'єктивна та суб'єктивна симптоматика подразнення очей, блефарит, сльозотеча, світлобоязнь, виділення з очей, утворення лусочок по краях повік, запалення передньої камери ока, набряк повік, набряк кон'юнктиви, набряк епітелію та гіперемія рогівки, кон'юнктивальна метаплазія, гіперемія кон'юнктиви, дискові геморагії, зниження гостроти та нечіткість зору, очний пемфігоїд, відшарування судинної оболонки, контактний дерматит повік, крововилив у сітківку ока, кератит, блефароптоз, порушення зору, у тому числі рефракції (у зв'язку з відміною міотичних засобів), диплопія, птоз.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум і дзвін у вухах (тинітус).

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, хрипи, астматичні напади, бронхоспазм (особливо у пацієнтів з уже наявними захворюваннями легень), бронхіт, хронічне обструктивне захворювання легень, стридорозне дихання, порушення/зупинка дихання, респіраторний дистрес-синдром (дихальна недостатність), зниження життєвого об'єму легень, сильний кашель, посилення бронхореї, ціаноз, інтерстиціальна пневмопатія, диспное, закладеність носа.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, біль в животі, блювання, неприємні відчуття у ділянці живота, диспепсія, дисгевзія, сухість слизової оболонки рота (ксеростомія).

З боку ендокринної системи: значне зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності (ЛВЩ) або співвідношення холестерин/ЛПВЩ, маскування симптоматики гіпоглікемії у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет, збільшення маси тіла, тяжка гіперглікемія.

З боку нервової системи: головний біль, мігрень, запаморочення, слабкість, розлад чутливості, відчуття страху, галюцинації, нервово-м'язові розлади, астенія, втомлюваність, зниження статевого потягу, погане самопочуття, недостатність мозкового кровообігу (у тому числі цереброваскулярні розлади, різке зниження артеріального тиску), апатія, посилення об'єктивної та суб'єктивної симптоматики міастенії gravis, парестезії.

З боку психіки: депресія (у тому числі меланхолічна), сонливість, жахливі сновидіння, психічні розлади, психоз.

З боку серця: серцева недостатність, брадикардія, значне зниження частоти пульсу, аритмія, артеріальна гіпотензія, застійна серцева недостатність, набряки, інфаркт міокарда, стенокардія, артеріальна гіпертензія, тахікардія, порушення серцевої діяльності, церебральний інфаркт (минущі порушення мозкового кровообігу), синкопе, відчуття серцебиття, біль у грудях (у тому числі біль у ділянці серця), асистолія, атріовентрикулярна або синоартеріальна блокада (повна, неповна), брадиаритмія, колапс, зупинка серця, інсульт, ішемія судин головного мозку.

З боку судин: гіпотензія, переміжна кульгавість, феномен Рейно, похолодіння кінцівок, периферичні набряки.

З боку імунної системи: підвищена чутливість, кропив'янка, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, екзема, генералізовані та локалізовані висипи, шкірний висип, пітливість, почервоніння, ексфоліативний дерматит, гіпопігментація, облисіння, погіршення стану нігтів, стоматит, псоріазоформний висип або загострення псоріазу, системний червоний вовчак, червоний плескатий лишай, алергічний контактний дерматит, еритродерміт, набряк обличчя, синдром Лайєлла.

З боку репродуктивної системи: статева дисфункція (імпотенція), зниження лібідо.

У деяких пацієнтів зі значно пошкодженою рогівкою дуже рідко спостерігалися випадки кальцифікації рогівки через фосфат, що міститься в очних краплях.

Побічні реакції, причинний зв'язок яких із застосуванням тимололу не був встановлений.

Порушення загального характеру: втомлюваність.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, набряк легень, стенокардія.

З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, анорексія, сухість у роті.

Порушення психіки: порушення поведінки, включаючи збентеження, галюцинації, тривожність, дезорієнтацію, збудження, сонливість та інші психічні розлади.

З боку органів зору: цистоїдний макулярний набряк рогівки.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: ретроперитонеальний фіброз, імпотенція.

Побічні реакції, зафіксовані у клінічній практиці при пероральному застосуванні тимололу малеату, які можуть виникнути при офтальмологічному застосуванні тимололу малеату.

Порушення загального характеру витривалості: біль у кінцівках, зниження фізичної витривалості, втрата маси тіла.

З боку серцево-судинної системи: набряк, посилення артеріальної недостатності, хвороба Рейно, вазодилатація.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у ділянці шлунка або кишечнику, гепатомегалія, блювання.

З боку крові та лімфатичної системи: проста пурпура.

З боку ендокринної системи: гіперглікемія, гіпоглікемія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, подразнення шкіри, підвищення пігментації шкіри, підвищення потовиділення, відчуття холоду у кінцівках.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучних тканин: артралгія, міалгія, артропатія, кульгання.

З боку нервової системи: запаморочення, слабкість, зниження статевого потягу, нічні кошмари, безсоння, погіршення концентрації уваги.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: хрипи, бронхіальна обструкція.

З боку органів слуху: шум у вухах.

З боку органів зору: сухість очей.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: утруднене сечовипускання.

Побічні реакції, зафіксовані при застосуванні інших β-блокаторів, які можуть виникнути при офтальмологічному застосуванні тимололу малеату.

З боку шлунково-кишкового тракту: мезентеріальний артеріальний тромбоз, ішемічний коліт.

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура.

З боку нервової системи: реверсивна депресія, що прогресує у кататонію; гострий реверсійний синдром, що характеризується дезорієнтацією у часі та просторі; короткострокова втрата пам'яті, емоційна лабільність, незначна сплутаність свідомості, зниження показників нейропсихометрії.

З боку імунної системи: еритематозні висипи; пропасниця, що супроводжується болем та запаленням горла; ларингоспазм із дихальною недостатністю.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: хвороба Пейроні.

Надходили повідомлення про виникнення синдрому, що включає у себе псоріазоподібні висипи на шкірі, сухий кон'юнктивіт, отит та склерозивний серозит, пов'язані із застосуванням β-блокаторів, практололу. Про виникнення цього синдрому при застосуванні тимолову малеату не повідомлялося.

Після припинення лікування ефект лікарського засобу може тривати протягом кількох днів. Якщо лікування тимололом, очними краплями, припинити після тривалого застосування, його дія щодо зниження внутрішньоочного тиску може тривати 2-4 тижні. При закапуванні лише в одне око β-блокатори можуть знижувати внутрішньоочний тиск і другого ока також.

Термін придатності

Краплі очні, розчин 2,5 мг/мл - 2 роки.

Краплі очні, розчин 5 мг/мл - 3 роки.

Після розкриття флакона препарат зберігати не більше 28 діб.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 мл або 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ТИМОЛОЛ-ДАРНИЦА

(TIMOLOL-DARNITSA)

Состав

действующее вещество: timolol;

1 мл препарата содержит тимолола малеата в пересчете на тимолол 2,5 мг и 5 мг; вспомогательные вещества: бензалкония хлорид, натрия хлорид, натрия дигидрофосфата дигидрат, натрия гидрофосфата додекагидрат; динатрия эдетат, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Капли глазные, раствор.

Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость.

Фармакотерапевтическая группа. Средства, применяемые в офтальмологии. Противоглаукомные препараты и миотические средства. Блокаторы β-адренорецепторов. Код АТХ S01Е D01.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Тимолол - блокатор β1 и β2-адренорецепторов. При инстилляции в глаз снижает внутриглазное давление, в основном за счет уменьшения продукции внутриглазной жидкости. Эффект связан с ингибированием аденилатциклазной системы цилиарной ткани, которая осуществляет активное транспортирование натрия из крови во внутриглазную жидкость, что приводит к снижению интенсивности процесса влагообразования. Не влияет на аккомодацию, рефракцию и размер зрачка. При закапывании в глаз снижает как повышенное, так и нормальное внутриглазное давление. Снижение давления осуществляется без существенного влияния на аккомодацию, что является преимуществом по сравнению с антиглаукомными лекарственными средствами миотического действия.

Фармакокинетика.

Действие лекарственного средства проявляется через 20 минут после закапывания. Максимальный эффект наступает через 1-2 часа и продолжается от 8 до 24 часов. После местного применения рекомендованных доз лекарственное средство в плазме крови практически не обнаруживается (менее 2 нг/мл).

Тимолола малеат и его метаболиты экскретируются преимущественно почками.

Клинические характеристики

Показания

Лекарственное средство применять при глазной гипертензии, хронической открытоугольной глаукоме, некоторых случаях вторичной глаукомы.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к компонентам лекарственного средства.

Декомпенсированная или острая сердечная недостаточность, некоторые виды сердечных аритмий (синусовая брадикардия, синдром слабости синусового узла, синоатриальная (AV) блокада II или III степени, которая не контролируется кардиостимулятором), кардиогенный шок.

Реактивные заболевания органов дыхания, включая бронхиальную астму, хронические обструктивные заболевания легких.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

При одновременном приеме β-блокаторов в виде глазных капель и пероральных блокаторов кальциевых каналов, β-блокаторов, антиаритмических лекарственных средств (включая амиодарон), сердечных гликозидов, алкалоидов раувольфии, парасимпатомиметиков, гуанетидина проявляется аддитивный эффект в виде гипотензии и/или брадикардии.

Глазные капли, содержащие пилокарпин и адреналин, при одновременном применении с Тимололом-Дарница усиливают снижение внутриглазного давления.

Холиномиметики (пилокарпин), адреномиметики (эпинефрин), ингибиторы карбоангидразы, тауфон: можно комбинировать с Тимололом-Дарница для достижения более выраженного и продолжительного снижения внутриглазного давления.

Глазные капли, содержащие β-блокаторы, вместе с Тимололом-Дарница назначать не следует.

Одновременное применение эпинефрина с тимололом может вызвать развитие мидриаза.

Сердечные гликозиды вызывают удлинение времени атриовентрикулярной проводимости, брадикардию, AV-блокады.

Инсулин, пероральные противодиабетические средства способствуют гипогликемии.

Антагонисты кальция, резерпин и β-блокаторы. Имеют сообщения о потенциировании эффектов β-блокаторов (снижение частоты сердечных сокращений, депрессия) при комбинированном применении с ингибиторами CYP2D6 (хинидин, флуоксетин, пароксетин).

Пероральные β-блокаторы могут усилить гипертензию, вызванную отменой клонидина.

Надлежащего наблюдения требуют пациенты, которым вместе с β-блокаторами назначают лекарственные средства, которые высвобождают катехоламины (например, резерпин), из-за возможного усиления эффектов в виде гипотензии и/или выраженной брадикардии, которые проявляются головокружением, обмороками или постуральной гипотензией.

Комбинированное пероральное применение антагонистов кальция и β-блокаторов допустимо при удовлетворительной функции сердца, однако такой комбинации нужно избегать пациентам с пониженной сердечной функцией.

Возникновение гипотонии, нарушений AV-проводимости и левожелудочковой недостаточности у пациентов, получающих β-блокаторы, возможно при введении в схему лечения блокаторов кальциевых каналов. Характер побочных эффектов со стороны сердца зависит от вида блокаторов кальциевых каналов.

Действие миорелаксантов усиливается, поэтому следует отменить лекарственное средство за 48 часов до запланированного хирургического вмешательства с применением общего наркоза. Нейро-мышечная блокада, вызванная тубокурарином, может быть усилена β-блокаторами.

Эффект β2-симпатомиметиков может снижаться, есть риск возникновения бронхоспазма.

Хинидин усиливает β-блокаторное действие лекарственного средства за счет снижения активности ферментов Р450, CYP2D6, отвечающих за метаболизм тимолола.

Клониды. В случае одновременного применения отмену клонидина проводить постепенно и только через несколько дней после прекращения применения Тимолола-Дарница. Повторное назначение лекарственного средства возможно только через несколько дней после прекращения действия клонидина.

Никардипин, дилтиазем. При одновременном применении перорально никардипина и дилтиазема с инстилляциями Тимолола-Дарница не наблюдалось усиление эффектов последнего.

Циметидин может вызвать усиление действия Тимолола-Дарница.

Особенности применения

Тимолол не вызывает и не влияет на мидриаз при применении его в качестве монотерапии. Необходимо регулярно измерять внутриглазное давление и проводить исследования роговицы.

При переводе больных на лечение тимололом может потребоваться коррекция рефракции после того, как исчезнут эффекты миотических средств, применяемых ранее.

Нужно контролировать слезотечение и состояние роговой оболочки каждые 6 месяцев.

β-блокаторы, которые применяют местно, могут системно абсорбироваться, в связи с чем могут наблюдаться негативные эффекты со стороны дыхательной, сердечно-сосудистой и других систем. Таким образом, при местном (офтальмологическом) применении лекарственного средства могут возникать такие же побочные реакции, как и при системном применении β-блокаторов, но их частота значительно ниже.

Кардиальные нарушения. Сообщалось о серьезных реакции со стороны сердечно-сосудистой системы, в том числе и о летальных случаях в связи с сердечной недостаточностью после применения тимолола малеата.

Целесообразность сопутствующей гипотензивной терапии β-блокаторами для пациентов с сердечно-сосудистой патологией (например, ишемическая болезнь сердца, стенокардия Принцметала, сердечная недостаточность) следует критически оценить и рассмотреть возможность использования других лекарственных средств. Пациенты с сердечно-сосудистой патологией должны быть внимательными к появлению признаков ухудшения состояния или побочных реакций при применении лекарственного средства.

В связи с негативным влиянием на проведение импульса β-блокаторы следует с осторожностью назначать пациентам с AV-блокадой I степени.

Необходим адекватный контроль сердечной недостаточности при применении тимолола таким пациентам. За пациентами с тяжелыми заболеваниями сердца должен наблюдать врач, особенно относительно прогресса сердечной недостаточности, также нужно контролировать пульс.

Сосудистые нарушения. Пациентам с тяжелыми нарушениями/заболеваниями периферических сосудов (например, синдром Рейно или болезнь Рейно) следует с осторожностью применять лекарственное средство.

Из-за возможного влияния β-блокаторов на артериальное давление и пульс эти лекарственные средства следует с осторожностью применять пациентам, страдающим недостаточностью мозгового кровообращения. Если после начала терапии с применением тимолола развиваются симптомы снижения мозгового кровообращения, следует применить альтернативный вид терапии.

Респираторные нарушения. Были сообщения о респираторных реакциях, включая летальные, в связи с бронхоспазмом у пациентов с астмой после офтальмологического применения некоторых β-блокаторов. Тимолол-Дарница можно назначать (с осторожностью) пациентам с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) легкой и средней степени тяжести, если польза от применения превышает потенциальный риск.

Заболевания роговицы. β-блокаторы могут вызвать сухость глаз. Пациентам с заболеваниями роговицы следует с осторожностью применять данное лекарственное средство.

Слабость мышц.

Имеются сообщения, что β-блокаторы вызывают слабость мышц. Это связано с определенными симптомами миастении (например, диплопия, птоз и общая слабость); тимолол вызывает слабость мышц у некоторых пациентов с миастенией gravis или симптомами миастении.

Заболевания щитовидной железы. β-блокаторы могут маскировать симптомы гипертиреоидизма.

Следует с осторожностью проводить отмену лекарственного средства, если есть подозрение на нарушение работы щитовидной железы (например, гипертиреоз, тиреотоксикоз), для уменьшения риска усиления проявлений таких нарушений.

Гипогликемия/диабет. β-блокаторы с осторожностью назначают пациентам со спонтанной гипогликемией или лабильным диабетом, поскольку они могут маскировать симптомы острой гипогликемии. Необходимо контролировать уровень глюкозы в крови (особенно при сахарном диабете).

Миастения гравис. У некоторых пациентов с миастенией гравис наблюдалось ухудшение общего состояния при применении тимолола в форме глазных капель.

Лечение закрытоугольной глаукомы.

Главной проблемой лечения пациентов с закрытоугольной глаукомой является необходимость открытия угла. Для этого нужно сузить зрачок с помощью миотических средств. Тимолол практически не влияет на зрачок. Если тимолол применять для снижения повышенного внутриглазного давления при закрытоугольной глаукоме, его следует назначать вместе с миотиком. Как и при применении других противоглаукомных лекарственных средств, у некоторых пациентов наблюдалось снижение чувствительности к лекарственному средству после длительной терапии. Однако не было отмечено какой-либо значимой разницы в средних показателях внутриглазного давления после начальной стабилизации.

Общая анестезия. β-блокаторы для офтальмологического применения могут снижать способность сердца реагировать на стимуляцию β-адренорецепторов и блокировать эффекты системных β-агонистов, например адреналина, поэтому перед общей анестезией следует постепенно прекратить применение β-блокаторов.

Анестезиолог должен быть проинформирован о том, что пациент принимает тимолола малеат.

В случае оперативного вмешательства с применением общей анестезии необходимо отменить лекарственное средство не менее чем за 48 часов.

Анафилактические реакции.

Риск возникновения анафилактических реакций: пациенты с атопией или с тяжелыми патологическими реакциями на многочисленные аллергены в анамнезе могут реагировать более остро на повторные случайные, диагностические или терапевтические дозы этих аллергенов в случае, если они получали β-блокаторы. Такие пациенты могут не отреагировать на обычную дозу адреналина, которая назначается в случае анафилактических реакций.

Отслоение сетчатки глаза.

После оперативного лечения глаукомы и при применении лекарственных средств, снижающих секрецию внутриглазной влаги (после трабекулотомии) наблюдались случаи отслоения сосудистой оболочки глаза. Такие случаи были описаны в связи с применением тимолола и ацетазоламида.

Применение других β-блокаторов.

При применении β-блокаторов перорально возможно снижение внутриглазного давления. В таком случае следует взвешивать, нужно ли местное применение глазных капель тимолола. Если β-блокаторы уже применяли системно, дополнительный эффект от лекарственных средств для местного применения обычно ниже. Следует наблюдать за пациентами, которые дополнительно получают β-блокаторы перорально или для которых показано ограниченное применение β-блокаторов.

Бензалкония хлорид.

Не следует применять два местных офтальмологических β-блокатора одновременно.

Тимолол не следует применять во время ношения контактных линз, поскольку консервант бензалкония хлорид может абсорбироваться мягкими контактными линзами, обесцвечивать их или вызвать раздражение глаз. Пациентов следует предупредить, что необходимо снять контактные линзы перед закапыванием лекарственного средства и подождать 15 минут перед тем, как снова их надеть.

Если дополнительно применяются другие глазные средства, необходимо сделать перерыв 15 минут между их закапыванием.

У пациентов со значительно пигментированной радужной оболочкой снижение давления может наблюдаться с опозданием и в более низкой степени.

После прекращения лечения эффект лекарственного средства может продолжаться в течение нескольких дней. Если лечение тимололом прекращено после длительного применения, его действие по снижению внутриглазного давления может длиться 2-4 недели.

При закапывании только в один глаз β-блокаторы могут оказывать действие по снижению внутриглазного давления и на другой глаз.

При применении лекарственного средства возможен положительный результат при допинг-контроле.

Следует отметить, что во время стабилизации внутриглазного давления начальное снижение может составлять до 50 %, после чего эффективность лекарственного средства может уменьшиться (тахифилаксия). В период с 3-го по 12-й месяц снижение давления стабилизируется. Поэтому важно осуществлять регулярный контроль давления в течении первых 5 дней применения глазных капель тимолола.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность.

Из-за отсутствия достаточного опыта применения, лекарственное средство можно назначать только в том случае, когда ожидаемый терапевтический эффект для матери значительно превышает потенциальный риск для плода/ребенка.

Эпидемиологические исследования не выявили тератогенного влияния, но продемонстрировали задержку внутриутробного развития плода при применении β-блокаторов. Также были обнаружены эффекты β-блокаторов (брадикардия, гипотония, дыхательная недостаточность и гипогликемия) у новорожденных, матери которых принимали β-блокаторы до родов. Новорожденные, матери которых до родов принимали тимолол, должны находиться под тщательным наблюдением в течение первых дней жизни.

Кормление грудью.

β-блокаторы проникают в грудное молоко и могут повлечь серьезные побочные эффекты у младенца, находящегося на грудном вскармливании.

После тщательной оценки соотношения польза/риск следует отменить кормления грудью или прекратить применение лекарственного средства, учитывая пользу от кормления грудью для ребенка и пользу от терапии для женщины.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Временное помутнение зрения или другие зрительные расстройства, включая рефракционные изменения, диплопию, птоз, частые случаи легкой временной нечеткости зрения и изредка - случаи головокружения или повышенная утомляемость в период лечения могут повлиять на способность управлять автотранспортными средствами или работать с другими механизмами. Пациент должен подождать, пока зрение не станет ясным, прежде чем управлять автомобилем или работать с механизмами.

Способ применения и дозы

Флакон защищен контролем вскрытия. При первом применении необходимо провернуть колпачок, отделив его от защитного кольца.

Флакон имеет специальную конфигурацию, благодаря чему при нажатии на дно происходит дозированное выделение раствора по принципу «одно нажатие - одна капля». Твердость стенок флакона значительно уменьшает возможность струйного выделения лекарственного средства - наиболее частую причину передозировки глазных капель.

Тимолол-Дарница следует закапывать в конъюнктивальный мешок пораженного глаза путем легкого нажатия на дно флакона. Сразу после применения лекарственного средства следует закрыть глаза и слегка нажать пальцем на внутренний угол глаза (возле носа) на 1-2 минуты, чтобы предотвратить попадание раствора в слезные канальцы и снизить возможное системное побочное действие лекарственного средства.

В начале терапии следует назначать по 1 капле 0,25 % раствора 2 раза в сутки, при недостаточной эффективности - по 1 капле 0,5 % раствора 2 раза в сутки. После нормализации внутриглазного давления поддерживающая доза - 1 капля 0,25 % раствора 1 раз в сутки.

Продолжительность курса лечения врач назначает индивидуально.

Если внутриглазное давление не контролируется адекватно, можно начать сопутствующую терапию с применением миотических средств, эпинефрина, системных ингибиторов карбоангидразы.

Внимание! При пользовании контактными линзами необходимо снять их перед применением Тимолола-Дарница. Одеть их снова можно не ранее чем через 15 минут.

Дети.

Эффективность и безопасность применения лекарственного средства для детей не установлены.

Передозировка

Специальная конфигурация флакона делает маловероятной случайную передозировку лекарственного средства. Передозировка возможна в случае несоблюдения указанных в инструкции разовых доз и частоты применения.

Имеются сообщения о непреднамеренной передозировке тимолола, в результате которой наблюдались эффекты, подобные тем, которые наблюдаются при системном использовании β-блокаторов.

Симптомы: головокружение, головная боль, аритмия, снижение артериального давления, развитие сердечной недостаточности, кардиогенный шок, брадикардия, остановка сердца, бронхоспазм, тошнота, рвота, спутанность сознания и судороги; при случайном применении лекарственного средства внутрь (в зависимости от количества) - нарушение сердечного ритма, одышка, синюшность ногтей, головокружение, слабость, тошнота, рвота, диарея.

Лечение: немедленное промывание глаза водой или физиологическим раствором.

При выраженных симптомах передозировки следует использовать антидоты: атропин 0,5-2 мг внутривенно; глюкагон сначала 1-10 мг внутривенно, после чего 2-2,5 мг/ч в виде инфузии.

При случайном применении внутрь, если прошло не более 1 часа с момента приема, провести промывание желудка или применить активированный уголь (50 г взрослому и 1 г/кг для детей).

При появлении брадикардии использовать атропин внутривенно 0,25-2 мг. Если брадикардия продолжается, использовать изопреналин. При отсутствии эффекта - установить кардиостимулятор.

При гипотонии вводить допамин, добутамин или норадреналин. При неэффективности вводить глюкагон.

При развитии бронхоспазма: изопреналин, дополнительная терапия аминофилином.

Острая сердечная недостаточность: действовать согласно алгоритму оказания неотложной помощи (кислород, диуретики, сердечные гликозиды). В случае неэффективности - внутривенное введение аминофиллина, глюкагона.

Блокада сердца: изопреналин, установления водителя ритма.

Гемодиализ малоэффективен.

Побочные реакции

Со стороны органов зрения: дискомфорт в глазу, слабая или умеренная боль, жжение, резь и зуд в глазах, зуд век, увеит, астенопия, экзема век, эритема век, покалывание глаз, сухость глаз, покраснение, гипотония, снижение чувствительности роговицы глаза, умеренная кератопатия, поверхностный пятнистый кератит, боль в глазах, ирит, ухудшение четкости изображения, ощущение инородного тела, усиление светочувствительности глаза, эрозия роговицы, конъюнктивит, аллергический конъюнктивит и блефароконъюнктивит, объективная и субъективная симптоматика раздражения глаз, блефарит, слезотечение, светобоязнь, выделения из глаз, образование чешуек по краям век, воспаление передней камеры глаза, отек век, отек конъюнктивы, отек эпителия и гиперемия роговицы, конъюнктивальная метаплазия, гиперемия конъюнктивы, дисковые геморрагии, снижение остроты и нечеткость зрения, глазной пемфигоид, отслойка сосудистой оболочки, контактный дерматит век, кровоизлияние в сетчатку глаза, кератит, блефароптоз, нарушение зрения, в том числе рефракции (в связи с отменой миотических средств), диплопия, птоз.

Со стороны органов слуха и вестибулярного аппарата: шум и звон в ушах (тинитус).

Со стороны респираторной системы, органов грудной клетки и средостения: одышка, хрипы, астматические приступы, бронхоспазм (особенно у пациентов с уже существующими заболеваниями легких), бронхит, хронические обструктивные заболевания легких, стридорозное дыхания, нарушения/остановка дыхание, респираторный дистресс-синдром (дыхательная недостаточность), снижение жизненного объема легких, сильный кашель, усиление бронхореи, цианоз, интерстициальная пневмопатия, диспноэ, заложенность носа.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, диарея, боль в животе, рвота, неприятные ощущения в области живота, диспепсия, дисгевзия, сухость слизистой оболочки рта (ксеростомия).

Со стороны эндокринной системы: значительное снижение уровня липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) и/или соотношения холестерин/ЛПВП, маскировка симптоматики гипогликемии у больных инсулинозависимым сахарным диабетом, увеличение массы тела, тяжелая гипергликемия.

Со стороны нервной системы: головная боль, мигрень, головокружение, слабость, расстройство чувствительности, чувство страха, галлюцинации, нервно-мышечные расстройства, астения, утомляемость, снижение полового влечения, плохое самочувствие, недостаточность мозгового кровообращения (в том числе цереброваскулярные расстройства, резкое снижение артериального давления), апатия, усиление объективной и субъективной симптоматики миастении gravis, парестезии.

Со стороны психики: депрессия (в том числе меланхолическая), сонливость, кошмарные сновидения, психические расстройства, психоз.

Со стороны сердца: сердечная недостаточность, брадикардия, значительное снижение частоты пульса, аритмия, артериальная гипотензия, застойная сердечная недостаточность, отёки, инфаркт миокарда, стенокардия, артериальная гипертензия, тахикардия, нарушение сердечной деятельности, церебральный инфаркт (преходящие нарушения мозгового кровообращения), синкопе, сердцебиение, боль в груди (в том числе боли в области сердца), асистолия, атриовентрикулярная или синоартериальная блокада (полная, неполная), брадиаритмия, коллапс, остановка сердца, инсульт, ишемия сосудов головного мозга.

Со стороны сосудов: гипотензия, перемежающаяся хромота, феномен Рейно, похолодение конечностей, периферические отеки.

Со стороны иммунной системы: повышенная чувствительность, крапивница, анафилактические реакции, ангионевротический отек, анафилактический шок.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: зуд, экзема, генерализованные и локализованные высыпания, кожная сыпь, потливость, покраснение, эксфолиативный дерматит, гипопигментация, облысение, ухудшение состояния ногтей, стоматит, псориазоформная сыпь или обострение псориаза, системная красная волчанка, красный плоский лишай, аллергический контактный дерматит, еритродермит, отёк лица, синдром Лайелла.

Со стороны репродуктивной системы: половая дисфункция (импотенция), снижение либидо.

У некоторых пациентов со значительно поврежденной роговицей очень редко наблюдались случаи кальцификации роговицы через фосфат, содержащийся в глазных каплях.

Побочные реакции, причинная связь которых с применением тимолола не установлена.

Нарушения общего характера: утомляемость.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия, отек легких, стенокардия.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: диспепсия, анорексия, сухость во рту.

Нарушения психики: нарушение поведения, включая взолнованость, галлюцинации, тревожность, дезориентацию, возбуждение, сонливость и другие психические расстройства.

Со стороны органов зрения: цистоидный макулярный отек роговицы.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: ретроперитонеальный фиброз, импотенция.

Побочные реакции, зафиксированные в клинической практике при пероральном применении тимолола малеата, которые могут возникнуть при офтальмологическом применении тимолола малеата.

Нарушения общего характера: боль в конечностях, снижение уровня физических нагрузок, потеря массы тела.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: отек, усугубление артериальной недостаточности, болезнь Рейно, вазодилатация.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: боль в области желудка или кишечника, гепатомегалия, рвота.

Со стороны крови и лимфатической системы: простая пурпура.

Со стороны эндокринной системы: гипергликемия, гипогликемия.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: зуд, раздражение кожи, повышение пигментации кожи, повышение потоотделения, ощущение холода в конечностях.

Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: артралгия, миалгия, артропатия, хромота.

Со стороны нервной системы: головокружение, слабость, снижение полового влечения, ночные кошмары, бессонница, ухудшение концентрации внимания.

Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: хрипы, бронхиальная обструкция.

Со стороны органов слуха: шум в ушах.

Со стороны органов зрения: сухость глаз.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: затрудненное мочеиспускание.

Побочные реакции, зафиксированные при применении других β-блокаторов, которые могут возникнуть при офтальмологическом применении тимолола малеата.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: мезентериальный артериальный тромбоз, ишемический колит.

Со стороны крови и лимфатической системы: агранулоцитоз, тромбоцитопеническая пурпура.

Со стороны нервной системы: реверсивная депрессия, прогрессирующая в кататонию; острый реверсивный синдром, характеризующийся дезориентацией во времени и пространстве; краткосрочная потеря памяти, эмоциональная лабильность, незначительная спутанность сознания, снижение показателей нейропсихометрии.

Со стороны иммунной системы: эритематозная сыпь; лихорадка, сопровождающаяся болью и воспалением горла; ларингоспазм с дыхательной недостаточностью.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: болезнь Пейрони.

Поступали сообщения о возникновении синдрома, включающего в себя псориазоподобную сыпь на коже, сухой конъюнктивит, отит и склерозирующий серозит, связанные с применением β-блокаторов, практолола. О возникновении этого синдрома при применении тимолола малеата не сообщалось.

После прекращения лечения эффект лекарственного средства может продолжаться в течение нескольких дней. Если лечение тимололом, глазными каплями, прекратить после длительного применения, его действие по снижению внутриглазного давления может длиться 2-4 недели. При закапывании только в один глаз β-блокаторы могут снижать внутриглазное давление и другого глаза тоже.

Срок годности

Капли глазные, раствор 2,5 мг/мл - 2 года.

Капли глазные, раствор 5 мг/мл - 3 года.

После вскрытия флакона препарат хранить не более 28 суток.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка.

По 5 мл или 10 мл во флаконе; по 1 флакону в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель. ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 02093, г. Киев, ул. Бориспольская, 13.

Інші медикаменти цього ж виробника

РОЗУВАСТАТИН КАЛЬЦІЮ — UA/17117/01/01

Форма: порошок (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування

МЕТАМАКС — UA/3572/02/01

Форма: розчин для ін'єкцій, 100 мг/мл по 5 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці

ПАРАЦЕТАМОЛ-ДАРНИЦЯ — UA/4369/01/01

Форма: таблетки по 200 мг, по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 1 або по 10 контурних чарункових упаковок у пачці; по 10 таблеток у контурних чарункових упаковках

МЕТИЛУРАЦИЛ З МІРАМІСТИНОМ — UA/1750/01/01

Форма: мазь по 15 г або по 30 г у тубі; по 1 тубі в пачці

ПАРАЦЕТАМОЛ — UA/5783/01/01

Форма: порошок кристалічний (субстанція) у пакетах подвійних поліетиленових для фармацевтичного застосування