Морал 4

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

МОРАЛ 4, МОРАЛ 5

(MORAL 4, MORAL 5)

Склад

діюча речовина: монтелукаст;

1 таблетка жувальна містить монтелукасту натрію еквівалентно монтелукасту 4 мг або 5 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, маніт (Е 421), гідроксипропілцелюлоза, натрію крохмальгліколят, аспартам (Е 951), ананасу смакозамінник, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки жувальні.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, від білого до майже білого кольору, гладкі таблетки без оболонки з ананасовим смаком, допустима наявність вкраплень.

Фармакотерапевтична група. Протиастматичні засоби. Антагоністи лейкотрієнових рецепторів. Код АТХ R03D C03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є потужними ейкозаноїдами запалення, що виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв'язуються з цистеїніллейкотрієновими рецепторами (CysLT), присутніми в дихальних шляхах людини, і викликають таку реакцію як бронхоспазм, виділення мокротиння, проникність судин та збільшення кількості еозинофілів.

Монтелукаст - перорально активна сполука, яка з високою вибірковістю і хімічною спорідненістю зв'язується з CysLT1-рецепторами. Монтелукаст спричиняє значне блокування цистеїніллейкотрієнових рецепторів дихальних шляхів, що було підтверджено його здатністю інгібувати бронхоконстрикцію в астматичних пацієнтів, спричинену вдиханням LTD4. Навіть низька доза 5 мг спричиняє значну блокаду стимульованої LTD4 бронхоконстрикції. Монтелукаст спричиняє бронходилатацію протягом 2 годин після перорального призначення; цей ефект був адитивним до бронходилатації, спричиненої β-агоністами.

Лікування монтелукастом пригнічує бронхоспазм як на ранній, так і на пізній стадії, знижуючи реакцію на антигени. В окремому дослідженні прийом монтелукасту значно зменшував число еозинофілів у дихальних шляхах (за вимірами мокротиння). У дорослих пацієнтів і дітей віком від 2 до 14 років монтелукаст у порівнянні з плацебо зменшує число еозинофілів периферичної крові та покращує клінічний контроль астми.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Після прийому монтелукаст швидко і практично повністю всмоктується. Після застосування натще препарату у формі жувальних таблеток у дозі 4 мг Cmax у дітей віком від 2 до 5 років досягається через 2 години. Cmax на 66 % вище, а Cmin - нижче порівняно зі значеннями, отриманими для дорослих при прийомі таблеток 10 мг.

Розподіл.

Понад 99 % монтелукасту зв'язується з білками плазми. Рівноважний об'єм розподілу в середньому становить від 8 до 11 літрів. При дослідженні радіоактивно міченого монтелукасту проходження через гематоенцефалічний бар'єр було мінімальним. У всіх інших тканинах концентрації позначеного радіоізотопом матеріалу через 24 години після прийому дози також виявилися мінімальними.

Метаболізм.

Монтелукаст активно метаболізується. У дослідженнях із терапевтичними дозами концентрації метаболітів монтелукасту у стаціонарному стані плазми крові в дорослих і пацієнтів дитячого віку не визначаються.

Під час досліджень in vitro з використанням мікросом печінки людини доведено, що цитохроми Р450 3А 4, 2А 6 і 2С 9 беруть участь у метаболізмі монтелукасту. На підставі результатів подальших досліджень мікросом печінки людини in vitro показано, що в терапевтичних концентраціях монтелукаст не пригнічує цитохроми Р450 3А 4, 2С 9, 1А 2, 2А 6, 2С 19 і 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукасту є мінімальною.

Виведення.

Кліренс монтелукасту із плазми здорових дорослих добровольців у середньому становить 45 мл/хв. Після пероральної дози міченого ізотопом монтелукасту 86 % виводиться з калом протягом 5 днів і менше ніж 0,2 % - із сечею. У сукупності з біодоступністю монтелукасту при пероральному призначенні цей факт вказує, що його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю.

Особливі групи пацієнтів.

Немає необхідності у корекції дози пацієнтам літнього віку або пацієнтам з легкою чи помірною печінковою недостатністю. Дослідження за участю пацієнтів з нирковою недостатністю не проводилися. Оскільки монтелукаст і його метаболіти виводяться з жовчю, корекція дози для пацієнтів з нирковою недостатністю не вважається необхідною. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (понад 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає.

При прийомі великих доз монтелукасту (що в 20 та 60 разів перевищували дозу, рекомендовану для дорослих) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі. Цей ефект не спостерігається при прийомі рекомендованої дози 10 мг один раз на день.

Фармакокінетичні дослідження показали, що профілі концентрації препарату при застосуванні у формі жувальних таблеток по 4 мг у дітей віком від 2 до 5 років та жувальних таблеток по 5 мг у дітей віком від 6 до 14 років аналогічні профілю концентрації при застосуванні препарату у формі вкритих оболонкою таблеток 10 мг у дорослих. Жувальні таблетки по 5 мг слід застосовувати пацієнтам віком від 6 до 14 років, а жувальні таблетки по 4 мг пацієнтам віком від 2 до 5 років.

Клінічні характеристики

Показання

Таблетки жувальні по 4 мг показані дітям віком від 2 до 5 років.

Таблетки жувальні по 5 мг показані дітям віком від 6 до 14 років.

· Як додаткова терапія бронхіальної астми при персистуючій астмі від легкого до помірного ступеня, що недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдними препаратами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою бета-агоністів короткострокової дії, що застосовуються при необхідності;

· як альтернативний низьким дозам інгаляційних кортикостероїдів метод лікування при персистуючій астмі легкого ступеня, за умови відсутності нещодавних серйозних нападів астми, що потребують перорального прийому кортикостероїдів, а також за умови виявлення непереносимості кортикостероїдних препаратів;

· профілактика астми, домінуючим компонентом якої є бронхоспазм, індукований фізичними навантаженнями;

· полегшення симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарат можна призначати разом з іншими препаратами для профілактики або тривалого лікування астми. При дослідженні взаємодії між лікарськими засобами рекомендована клінічна доза монтелукасту не мала значного клінічного впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофілін, преднізон, преднізолон, пероральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетиндрон 35/1), терфенадин, дигоксин та варфарин.

У пацієнтів, які одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизно на 40 %. Оскільки монтелукаст метаболізуєтся СYР 3А 4, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукаст призначають одночасно з індукторами СYР 3А 4, наприклад фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.

У дослідженнях in vitro було показано, що монтелукаст є потужним інгібітором CYP 2C8. Проте дані клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів, що включають монтелукаст і розиглітазон (препарат, що метаболізується за допомогою CYP 2C8), показали, що монтелукаст не є інгібітором CYP 2C8 in vivo. Таким чином, монтелукаст не впливає значною мірою на метаболізм препаратів, що метаболізуються за допомогою цього ферменту (наприклад паклітакселу, розиглітазону та репаглініду).

Особливості застосування

Загальні рекомендації

Терапевтичний ефект монтелукасту щодо контролю астми триває протягом одного дня. Пацієнтам слід рекомендувати продовжувати приймати монтелукаст і тоді, коли астма знаходиться під контролем, а також протягом періодів загострення астматичного статусу. Жодного коригування дози не потрібно для пацієнтів з порушеннями функції нирок або порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості.

Немає жодних даних про пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

Дозування однакове як для хлопчиків, так і для дівчаток.

Препарат як альтернативний метод лікування низьким дозам інгаляційних кортикостероїдів для пацієнтів з персистуючою астмою легкого ступеня.

Монтелукаст не рекомендується як монотерапія для пацієнтів з персистуючою астмою помірного ступеня. Застосування монтелукасту як альтернативного низьким дозам інгаляційних кортикостероїдів методу лікування при персистуючій астмі легкого ступеня слід розглядати тільки для пацієнтів, у яких за останній час не спостерігалися тяжкі напади астми, що потребують перорального прийому кортикостероїдів, а також для тих пацієнтів, у яких виявлено непереносимість інгаляційних кортикостероїдних препаратів (див. розділ «Показання»).

Персистуюча астма легкого ступеня визначається як стан, коли симптоми астми проявляються частіше ніж один раз на тиждень, але рідше ніж один раз на добу, нічні напади - частіше ніж двічі на місяць, але рідше ніж один раз на тиждень та коли нормальна функція легенів між епізодами зберігається. Якщо задовільного контролю астми надалі не досягнуто (звичайно протягом 1 місяця), необхідно оцінити потребу у додаткових чи інших засобах протизапальної терапії на основі поетапної терапії астми. Необхідно періодично оцінювати контроль астми у пацієнтів.

Препарат як профілактичний засіб проти бронхіальної астми у дітей віком від 2 до 5 років, у яких основною причиною виникнення астматичного нападу є фізичні навантаження.

У дітей віком від 2 до 5 років викликаний фізичним навантаженням астматичний напад може бути домінуючим проявом персистуючої астми, що вимагає лікування інгаляційними кортикостероїдами. Пацієнтів слід оцінити через 2-4 тижні лікування монтелукастом. Якщо не буде досягнуто задовільної реакції у відповідь, то слід оцінити необхідність в додатковій або іншій терапії.

Терапія препаратом та інші методи лікування бронхіальної астми.

Коли лікування препаратом застосовують як додаткову терапію до інгаляційних кортикостероїдів, то його застосування слід вводити поступово (див. нижче).

Скорочення супутньої терапії.

Лікування бронхолітичними препаратами: препарат можна додати до схеми лікування пацієнтів, які не отримують достатнього контролю захворювання за допомогою тільки одних бронхолітичних препаратів. При появі клінічного ефекту (зазвичай після прийому першої дози), лікування бронхолітичними засобами можна зменшити до застосування при необхідності.

Інгаляційні кортикостероїди. Лікування препаратом надає додаткову клінічну користь пацієнтам, які приймають інгаляційні кортикостероїди. Можливе лише поступове зниження дози інгаляційних кортикостероїдів під медичним наглядом.

Деяким пацієнтам прийом інгаляційних кортикостероїдів можна повністю відмінити застосування препарату не може різко замінювати прийом інгаляційних кортикостероїдів. Пацієнтів необхідно попередити, що пероральний монтелукаст не слід застосовувати для зняття гострих астматичних нападів, лікування яких слід продовжувати звичайними відповідними препаратами екстреної терапії. У разі гострого нападу слід застосовувати інгаляційні бета-агоністи короткої дії. Пацієнтам слід якомога швидше звернутися до лікаря, якщо їм потрібна більша кількість інгаляцій короткодіючих бета-агоністів, ніж звичайно.

Не слід різко заміняти інгаляційні або пероральні кортикостероїди на монтелукаст. Немає даних, які вказували б на те, що дози пероральних кортикостероїдів можна знизити при супутньому прийомі монтелукасту.

У поодиноких випадках у пацієнтів на тлі терапії препаратами проти астми, в тому числі монтелукастом, може розвинутися системна еозинофілія, інколи з клінічними ознаками васкуліту, так званий синдром Чарг-Страуса, що часто лікується системними кортикостероїдами. Такі випадки зазвичай (але не завжди) були пов'язані зі зменшенням або відміною терапії кортикостероїдними препаратами. Імовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть бути пов'язані з появою синдрому Чарг-Страуса, неможливо ані спростувати, ані підтвердити, тому лікарів необхідно попередити про можливість виникнення у пацієнтів еозинофілії, васкулітного висипання, погіршення легеневої симптоматики, ускладнення з боку серцевої системи та/або нейропатії. Пацієнтам, у яких розвивалися вищезгадані симптоми, необхідно пройти повторне обстеження, а схему їхнього лікування слід повторно переглянути. Препарат містить аспартам (Е 951), який є джерелом фенілаланіну. Може бути шкідливим для дітей з фенілкетонурією.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат призначений для застосування дітям.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Препарат призначений для застосування дітям.

Спосіб застосування та дози

Препарат слід застосовувати дітям під наглядом дорослих.

Дітям віком від 2 до 5 років необхідно приймати перорально 1 жувальну таблетку у дозі 4 мг 1 раз на добу, ввечері.

Дітям віком від 6 до 14 років необхідно приймати перорально 1 жувальну таблетку у дозі 5 мг 1 раз на добу, ввечері.

Для лікування астми або астми та алергічного риніту (сезонного або цілорічного) препарат слід приймати за 1 годину до або через 2 години після прийому їжі.

Для симптоматичного полегшення алергічного риніту дозування слід обирати індивідуально.

Діти. Препарат призначений для застосування дітям.

Препарат застосовують дітям віком від 2 до 5 років у дозі 4 мг.

Препарат застосовують дітям віком від 6 до 14 років у дозі 5 мг.

Передозування. Жодної спеціальної інформації щодо лікування передозувань препаратом немає. У дослідженнях хронічної астми монтелукаст призначали в дозах до 200 мг/день дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а при короткочасних дослідженнях - до 900 мг/день протягом приблизно одного тижня, клінічно значущі побічні реакції були відсутні.

При постмаркетинговому застосуванні та під час клінічних досліджень надходили повідомлення про гостре передозування препарату. Вони включали прийом препарату дорослими і дітьми в дозах, що перевищують 1000 мг (приблизно 61 мг/кг, дитина у віці 42 місяці). Отримані клінічні і лабораторні дані відповідали профілю безпеки для дорослих пацієнтів і дітей.

У більшості повідомлень про випадки передозування ніяких небажаних явищ не спостерігалося. Найчастіше спостерігалися побічні ефекти, що відповідали профілю безпеки препарату та включали біль у животі, сонливість, спрагу, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність.

Невідомо, чи виводиться монтелукаст за допомогою перитонеального діалізу або гемодіалізу. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: інфекції верхніх дихальних шляхів.

З боку нервової системи: головний біль, млявість, запаморочення, парестезія/гіпостезія, напади.

З боку шлунково-кишкового тракту: абдомінальний біль, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання.

Загальні розлади: відчуття спраги.

З боку кров'яної і лімфатичної систем: тенденція до посилення кровоточивості.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, в тому числі анафілактичні, еозинофільна інфільтрація печінки.

З боку психіки: порушення сну, в тому числі нічні кошмари, галюцинації, безсоння, дратівливість, страх, збудження, включаючи агресивну поведінку, тремор, дезорієнтація, депресія, дуже рідко - суїцидальні наміри та поведінка (суїцидальність).

З боку серцевої системи: відчуття серцебиття.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищений рівень сироваткових трансаміназ (АСТ, АЛТ), гепатит, у тому числі холестатичний, гепатоцелюлярний, та змішані ураження печінки.

З боку шкіри і підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, гематома, кропив'янка, свербіж, висипання, нодозна вузликова еритема.

З боку скелетно-м'язового апарату і сполучної тканини: артралгія, міалгія, включаючи м'язові судоми.

Загальні розлади: астенія/втома, відчуття дискомфорту, набряк, гарячка.

У поодиноких випадках у пацієнтів з бронхіальною астмою під час лікування монтелукастом описано виникнення синдрому Чарг-Страуса (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка.

По 10 таблеток жувальних у блістері. По 3 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

МСН Лабораторіс Пвт. Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Дільниця № 42, промислова зона Анріч, Боларам, район Медак-502 325, Андхра Прадеш, Індія.