Меропенем Сандоз®

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

Меропенем САНДОЗ®

(Meropenem SANDOZ®)

Склад

діюча речовина: meropenem;

1 флакон містить меропенему 500 мг або 1000 мг у формі меропенему тригідрату;

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін'єкцій/інфузій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.

β-лактамні антибіотики. Карбапенеми. Код АТХ J01D H02.

Клінічні характеристики.

Показання

Меропенем САНДОЗ® показаний для лікування інфекцій, спричинених чутливими до меропенему бактеріями:

- пневмонії, включаючи госпітальну;

- бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі;

- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

- ускладнені інтраабдомінальні інфекції;

- інфекції, що виникли під час та після пологів;

- ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин;

- гострий бактеріальний менінгіт;

- емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих із фебрильною нейтропенією.

Протипоказання

Підвищена чутливість до меропенему, інших карбапенемів та до інших компонентів препарату. Реакції гіперчутливості до будь-яких інших ß-лактамних антибіотиків (пеніцилінів або цефалоспоринів).

Спосіб застосування та дози

Дозування та тривалість терапії встановлюють залежно від типу, тяжкості інфекції та стану пацієнта. Перед початком застосування необхідно провести пробу на чутливість до препарату.

Дорослі

Дорослі пацієнти з нирковою недостатністю з кліренсом креатиніну нижче 51 мл/хв

Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу; якщо необхідне тривале лікування Меропенемом, рекомендовано вводити одиницю дози (залежно від типу та тяжкості інфекції) наприкінці процедури гемодіалізу, щоб відновити терапевтично ефективні плазмові концентрації.

Не існує досвіду застосування Меропенему САНДОЗ® пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Для пацієнтів з печінковою недостатністю коригування дози не потрібне.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або показниками кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.

Діти віком від 3 місяців до 11 років і з масою тіла до 50 кг.

Дітям з масою тіла більше 50 кг слід застосовувати дозу для дорослих.

Меропенем звичайно вводять внутрішньовенно інфузійно протягом приблизно 15-30 хвилин.

Як альтернативний варіант дози до 1 г можна вводити внутрішньовенно болюсно протягом приблизно 5 хвилин.

Підготовка препарату до застосування.

Меропенем САНДОЗ® для застосування внутрішньовенно болюсно слід розчинити у стерильній воді для ін'єкцій (5 мл на 250 мг меропенему), внаслідок чого отримують концентрацію 50 мг/мл.

Меропенем САНДОЗ® для внутрішньовенної інфузії можна розвести за допомогою 0,9 % натрію хлориду або 5 % розчину глюкози до максимального об'єму 50-200 мл.

Побічні реакції

Для оцінки частоти виникнення небажаних явищ застосовувалися такі критерії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до <1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (> 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та невідомо (частоту не можна встановити за доступними даними).

Передозування

Обмежений постмаркетинговий досвід вказує, що побічні ефекти після передозування відповідають характеристикам побічних реакцій, які описані в розділі "Побічні реакції". Лікування симптоматичне; гемодіаліз.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо застосування меропенему вагітним жінкам відсутні або їх кількість обмежена.

Дослідження на тваринах не виявили прямих або опосередкованих ефектів репродуктивної токсичності. Як запобіжний захід бажано уникати застосування меропенему під час вагітності.

Невідомо, чи проникає меропенем у грудне молоко людини. Меропенем виявляється у дуже низьких концентраціях у грудному молоці тварин. Враховуючи користь терапії для жінки, необхідно прийняти рішення стосовно того, припинити грудне вигодовування чи припинити лікування меропенемом.

Діти

Препарат не застосовують дітям віком до 3 місяців та дітям з порушеннями функції печінки і нирок.

Досвід застосування дітям з нейтропенією або первинним чи вторинним імунодефіцитом відсутній.

Особливості застосування

Існує перехресна алергенність між іншими карбапенемами та бета-лактамними антибіотиками, пеніцилінами та цефалоспоринами. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій гіперчутливості на бета-лактамні антибіотики та застосовувати препарат з обережністю пацієнтам з такими випадками в анамнезі. При виникненні алергічної реакції на меропенем застосування препарату слід припинити та вжити відповідних заходів.

При застосуванні меропенему пацієнтам із захворюванням печінки слід ретельно стежити за рівнем трансаміназ та білірубіну.

Як і у випадку з іншими протимікробними препаратами, можливий надлишковий ріст нечутливих до антибіотика мікроорганізмів, тому кожний пацієнт повинен перебувати під наглядом тривалий час.

Застосування для лікування інфекцій, спричинених стафілококами, резистентними до метициліну, не рекомендується.

Як і у разі застосування майже всіх антибіотиків, при лікуванні меропенемом рідко повідомлялося про псевдомембранозний коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому антибіотики слід призначати з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі, особливо колітом.

Важливо зважати на можливість діагнозу псевдомембранозний коліт у пацієнтів, у яких виникла діарея при застосуванні меропенему. Хоча дослідження вказують на те, що токсин, який виробляється Costridium difficile, є однією з основних причин коліту, що пов'язаний з антибіотиками, інші причини потрібно також брати до уваги. Не слід застосовувати препарати, які інгібують перистальтику.

Зрідка при лікуванні карбапенемами (у т.ч. меропенемом) повідомлялося про виникнення судом.

При лікуванні меропенемом можливий позитивний прямий або непрямий тест Кумбса.

Меропенем САНДОЗ® містить натрій: у дозі 500 мг - 2,0 мЕкв, у дозі 1000 мг - 4 мЕкв. Це слід враховувати для пацієнтів, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу на здатність до керування авто та управління технічними засобами. Не проводились.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Необхідно бути обережними при призначенні меропенему одночасно з потенційно нефротоксичними препаратами.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо тубулярного виведення і, таким чином, пригнічує ренальну секрецію, що призводить до подовження періоду напіврозпаду та підвищення концентрації меропенему в плазмі. Оскільки сила і тривалість дії меропенему, введеного без пробенециду, ідентичні таким при одночасному введенні цих препаратів, не рекомендується вводити пробенецид і меропенем одночасно.

Потенційний вплив меропенему на зв'язування з білком чи метаболізм інших препаратів метаболізм не вивчався.

Меропенем може зменшити сироваткові концентрації вальпроєвої кислоти. У деяких пацієнтів ці рівні можуть досягти субтерапевтичних.

Одночасне застосування антибіотиків із варфарином може підсилювати антикоагулянтні ефекти. Існує багато повідомлень про підвищення антикоагулянтних ефектів оральних антикоагулянтів, у т.ч. варфарину, у пацієнтів, які одночасно отримували антибактеріальні засоби. Ризик може змінюватись залежно від супутньої інфекції, віку та загального статусу пацієнта, так що роль антибіотиків у підвищенні INR (міжнародний нормалізований індекс) оцінити важко. Рекомендується протягом одночасного застосування антибіотиків з пероральними антикоагулянтами регулярно контролювати INR.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Меропенем проявляє бактерицидну активність шляхом інгібування синтезу клітинної стінки у грампозитивних та грам-негативних бактерій через зв'язування із білками, що зв'язують пеніциліни.

Показано, що, подібно до інших бета-лактамних антибактеріальних агентів, найкраще з ефективністю корелює час, за який концентрація меропенему перевищує МІС (Т > МІС).

Резистентність бактерій до меропенему може бути обумовлена одним чи декількома механізмами, такими як зниження проникності зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій (через зменшення продукування порінів); зниження спорідненості таргетних білків, що зв'язують пеніциліни; підвищення експресії компонентів насосного викиду та продукування бета-лактамаз, що можуть гідролізувати карбапенеми.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для окремих видів, тому бажано спиратися на місцеву інформацію стосовно резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності, коли рівень поширеності резистентності мікроорганізмів на місцевому рівні є таким, що користь від застосування лікарського засобу, принаймні відносно до деяких видів інфекцій, викликає сумніви, слід звернутися за консультацією до лікаря.

Патогенні мікроорганізми, визначені на основі клінічного досвіду і терапевтичних протоколів лікування захворювань.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecalis1

Staphylococcus aureus (метицилінчутливий)2

Staphylococcus species (метицилінчутливий), у тому числі Staphylococcus epidermidis Streptococcus agalacticae (група В)

Група Streptococcus milleri (S. anginosus, S. constellatus, та S. intermedius)

Streptococcus pneumonia

Streptococcus pyogenes (група А)

Грамнегативні аероби

Citrobacter freudii

Citrobacter koseri

Enterobacter aerogenes

Enterobacter cloacae

Escherichia coli

Haemophilus influenzae

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumonia

Moraxella morganii

Neisseria meningitides

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

Serratia marcescens

Грампозитивні анаероби

Clostridiumperfringens

Peptoniphilus asaccharolyticus

Peptostreptococcus species (у тому числі P. micros, P. anaerobius, P. magnus)

Грамнегативні анаероби

Bacteroides caccae

Група Bacteroides fragilis

Prevotella bivia

Prevotella disiens

Види, для яких проблемою може бути набута резистентність

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecium1,3

Грамнегативні аероби

Acinobacter species

Burkholderia cepacia

Pseudomonas aeruginosa

За своєю природою резистентні організми

Грамнегативні аероби

Stenotrophomonas maltophilia

Legionella species

Інші мікроорганізми

Chlamydophilia pneumonia

Chlamydophilia psittaci

Coxiella burnetti

Mycoplasma pneumonia

1Види, які виявили природну проміжну чутливість.

2Усі метицилінрезистентні стафілококи є резистентними до меропенему.

3Показник резистентності > 50 % в одній або кількох країнах ЄС.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення, залежно від дози (0,5 г; 1,0 г або 2,0 г) шляхом інфузії, максимальне значення концентрації препарату в сироватці крові (Cmax) становить 23 мкг/мл, 49 мкг/мл і 112 мкг/мл відповідно. Зв'язується з білками плазми на 2 %. Легко проникає в різні тканини й рідини організму людини (включаючи спинномозкову), бактерицидні концентрації утворюються через 0,5-1,5 години після введення. Піддається незначній біотрансформації у печінці з утворенням єдиного метаболіту (фармакологічно неактивного). Період напіввиведення препарату (Т1/2) становить 1 годину. Екскретується в основному нирками (більше 70 % виводиться у незміненому вигляді). При нирковій недостатності плазмовий кліренс меропенему прямо пропорційний ступеню зниження кліренсу креатиніну. Фармакокінетика меропенему у дітей така ж, як у дорослих. Період напіввиведення препарату у дітей віком до 2 років приблизно 1,5-2,3 години, при цьому відзначають лінійну залежність «концентрація-доза» в діапазоні доз 10-40 мг/кг. У пацієнтів літнього віку кліренс меропенему знижується, він корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов'язаного з віком.

Кліренс меропенему у пацієнтів із нирковою недостатністю пов'язаний з кліренсом креатиніну. Тому хворим з підвищеним кліренсом креатиніну необхідна корекція дози препарату. Фармакокінетика меропенему в пацієнтів із захворюваннями печінки не змінюється.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до блідо-жовтого кольору.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

Препарат не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Відновлений розчин для внутрішньовенної ін'єкції або інфузії потрібно одразу використати. Проміжок часу між початком відновлення і завершенням внутрішньовенної ін'єкції або інфузії не повинен перевищувати 1 годину.

Не заморожувати відновлений розчин.

Упаковка. Флакони з порошком; по 1 або 10 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Випуск серій:

Сандоз ГмбХ-ТехОпс/ Sandoz GmbH-TechOps.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія/ Biochemiestrasse 10, 6250 Kundl, Austria.