Ліпоїка

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

Ліпоїка

(Lipoica)

Склад

діюча речовина: thioctic acid;

1 ампула по 10 мл розчину містить тіоктової (α-ліпоєвої) кислоти 300 мг;

1 ампула по 20 мл розчину містить тіоктової (α-ліпоєвої) кислоти 600 мг;

допоміжні речовини: трометамол, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси. Кислота тіоктова.

Код АТХ А16А Х01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

α-ліпоєва кислота - це вітаміноподібна речовина ендогенного походження, що виконує функцію коензиму при оксидантному декарбоксилюванні α-кетокислот.

Гіперглікемія, спричинена цукровим діабетом, призводить до накопичення так званих «кінцевих продуктів розвинутої глюкозиляції». Це процес призводить до зниження ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії та ішемії, що супроводжується підвищеним утворенням вільних кисневих радикалів, які, у свою чергу, пошкоджують периферичний нерв. Також у периферичних нервах спостерігається зниження рівня антиоксидантів (таких як глутатіон).

α-ліпоєва кислота втручаючись у ці процеси, призводить до зменшення утворення «кінцевих продуктів розвинутої глюкозиляції», покращення ендоневрального кровотоку, підняття фізіологічного рівня антиоксидантів, таких як глутатіон, що є антиоксидантом для вільних кисневих радикалів у нервових волокнах при діабеті.

Ці ефекти, що спостерігалися в експерименті, підтверджують теорію, що функціональність периферичних нервів може покращитися за допомогою α-ліпоєвої кислоти. Це стосується сенсорних порушень при діабетичній полінейропатії, що проявляються дизестезією, парестезіями, такими як відчуття печіння, болю, заніміння та «повзання мурашок».

Фармакокінетика.

Первинне перетворення α-ліпоєвої кислоти відбувається у печінці. Стосовно системної біодоступності α-ліпоєвої кислоти немає суттєвих розбіжностей у різних пацієнтів.

α-ліпоєва кислота біотрансформується завдяки окисленню бокових ланцюгів і кон'югації, та виводиться переважно нирками.

Період напіввиведення α-ліпоєвої кислоти з плазми крові у людей становить приблизно 25 хвилин, а загальний кліренс плазми крові становить 10-15 мл/хв/кг. Наприкінці інфузії 600 мг тривалісью 12 хвилин концентрація у плазмі крові становить близько 47 мкг/мл. У дослідах на тваринах (щури, собаки) радіоактивна мітка дозволила визначити переважно ниркове виведення у вигляді метаболітів у частці 80-90 %. У людей так само тільки невелика частина у вигляді інтактної речовини виявляється у сечі. Біотрансформація переважно відбувається шляхом окиснення бокових ланцюгів (β-окислення) та/або S-метилювання відповідних тіолових груп.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування симптомів периферичної (сенсомоторної) діабетичної полінейропатії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до тіоктової кислоти та до інших компонентів лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Тіоктова кислота реагує з іонними комплексами металів (наприклад з цисплатином), тому при одночасній терапії лікарським засобом Ліпоїка і цисплатином ефективність останнього знижується.

Тіоктова кислота є хелатором металу, тому її не можна застосовувати разом з металами (препаратами заліза, магнію).

З молекулами цукру (розчином левулози) тіоктова кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки.

При одночасному застосуванні лікарського засобу Ліпоїка може посилюватись цукрознижувальний ефект інсуліну та/або інших протидіабетичних засобів. У зв'язку з цим, особливо на початку лікування α-ліпоєвою кислотою, показаний регулярний контроль рівня цукру в крові.

Для запобігання появі симптомів гіпоглікемії в окремих випадках може бути потрібно зниження дози інсуліну та/або перорального протидіабетичного засобу.

Увага

Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику розвитку і прогресування клінічної картини нейропатії і може негативно впливати на терапію лікарським засобом Ліпоїка. Тому пацієнтам з діабетичною полінейропатією зазвичай рекомендується у разі можливості утриматися від вживання алкоголю. Це обмеження поширюється також на період перерв між курсами лікування.

Особливості застосування

Вживання алкоголю може зменшити ефективність лікарського засобу. Тому рекомендується утримуватися від прийому алкоголю під час терапії препаратом Ліпоїка. У хворих на цукровий діабет, особливо на початку лікування, необхідний контроль за рівнем глюкози в крові, оскільки можлива гіпоглікемія внаслідок покращення утилізації глюкози. Під час лікування полінейропатії завдяки регенераційним процесам можливе короткочасне посилення чутливості, що супроводжується парестезією з відчуттям «повзання мурашок».

Після застосування лікарського засобу Ліпоїка можлива поява незвичного запаху сечі.

Лікарський засіб є світлочутливим, тому флакони слід доставати з упаковки тільки безпосередньо перед застосуванням.

Певні обмеження для внутрішньовенного введення препаратів тіоктової кислоти є літній вік пацієнта (понад 75 років).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування тіоктової кислоти під час вагітності не рекомендується через відсутність відповідних клінічних даних.

Даних про проникнення тіоктової кислоти у грудне молоко немає, тому застосовувати її у період годування груддю не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При застосуванні лікарського засобу слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Спосіб застосування та дози

Основою лікування діабетичної полінейропатії є оптимальний діабетичний контроль. Дози і тривалість лікування встановлюють індивідуально.

При наявності симптомів периферичної (сенсомоторної) діабетичної полінейропатії рекомендована добова доза для дорослих становить 600 мг тіоктової кислоти на добу внутрішньовенно.

Під час початкового періоду лікування готовий розчин потрібно застосовувати внутрішньовенно протягом 2-4 тижнів.

Правила проведення інфузії.

Для приготування інфузійного розчину слід застосовувати тільки 0,9 % розчин натрію хлориду.

Лікарський засіб Ліпоїка вводять внутрішньовенно краплинно протягом 30 хвилин, перед цим вміст ампули розводять у 250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Інфузійний розчин слід захищати від дії світла (наприклад, за допомогою алюмінієвої фольги). Захищений від світла розчин для інфузії придатний до застосування протягом приблизно 6 годин.

Рекомендується продовжувати терапію α-ліпоєвою кислотою у вигляді пероральних лікарських форм в дозі 600 мг на добу.

Діти.

Не застосовувати дітям.

Передозування

Симптоми: головний біль, нудота, блювання. При передозуванні чи підозрі на розвиток побічних реакцій необхідно негайно припинити введення лікарського засобу і, не виймаючи ін'єкційної голки, здійснити через неї повільне введення 0,9 % розчину натрію хлориду.

Є дані, що внаслідок випадкового або навмисного застосування тіоктової кислоти у дозі 10-40 г при алкогольній інтоксикації спостерігалися поодинокі випадки тяжкої інтоксикації, у тому числі летальної. Клінічними проявами інтоксикації були психомоторні порушення або запаморочення з подальшими генералізованими судомами та розвитком лактоацидозу. Наслідками інтоксикації тіоктовою кислотою є гіпоглікемія, шок, рабдоміоліз, гемоліз, дисеміноване внутрішньосудинне коагулювання, пригнічення кісткового мозку і поліорганна недостатність.

Лікування. При гострому отруєнні тіоктовою кислотою показана негайна госпіталізація з проведенням загальних терапевтичних заходів для детоксикації організму (штучне дихання, індукція блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля). При лікуванні генералізованих судом, лактоацидозу та інших наслідків інтоксикації слід керуватися принципами інтенсивної терапії та симптоматичного підходу для прискорення виведення тіоктової кислоти. Специфічний антидот відсутній.

Побічні реакції

Класифікація за частотою побічних ефектів, що можуть виникнути під час прийому даного лікарського засобу: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 - < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 - <1/100), рідко (≥ 1/10 000 - < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту: в окремих випадках нудота і блювання, що минають самостійно.

З боку обміну речовин, метаболізму: можлива гіпоглікемія (запаморочення, підвищена пітливість, головний біль, порушення зору) внаслідок покращення утилізації глюкози.

З боку нервової системи: нечасто - дисгевзія; дуже рідко - апоплексичний удар, головний біль, запаморочення, пітливість.

Дуже рідко після внутрішньовенного введення α-ліпоєвої кислоти спостерігались тяжкість у голові, головний біль, припливи, підвищена пітливість, утруднене дихання, підвищення внутрішньочерепного тиску, запаморочення, судоми, порушення зору та двоїння в очах. У більшості випадків усі вказані прояви минають самостійно.

З боку серцево-судинної системи: біль у ділянці серця, тахікардія.

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко після внутрішньовенного введення розвивалася пурпура, спостерігалися петехіальні крововиливи у слизові оболонки, шкіру, порушення функції тромбоцитів, гіпокоагуляція, тромбофлебіт і тромбоцитопатія, тромбопатія.

З боку імунної системи: у поодиноких випадках - шкірні висипання, кропив'янка, свербіж, екзема, а також системні реакції, у тому числі анафілактичний шок; частота невідома -аутоімунний інсуліновий синдром.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко - пурпура.

Загальні розлади: після швидкої внутрішньовенної ін'єкції може з'явитися відчуття тиску у голові і утруднення дихання, які проходять самостійно.

Унаслідок поліпшеного засвоєння глюкози в деяких випадках може знижуватися рівень цукру в крові. У зв'язку з цим відзначалась поява симптомів гіпоглікемії, таких як запаморочення, підвищена пітливість, головний біль і затуманення зору.

Реакції у місці введення: дуже рідко спостерігався пекучий біль у місці введення.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Тіоктова кислота in vitro реагує з комплексами іонів металів (наприклад з цисплатином). Тіоктова кислота утворює комплексні сполуки з молекулами цукрів (наприклад, розчин левулози). Ліпоїка несумісна з розчином глюкози, розчином Рінгера, а також з розчинами, які вступають в реакцію з групами SH або з дисульфідними зв'язками. Як розчин-носій для інфузій Ліпоїки слід застосовувати тільки 0,9 % розчин натрію хлориду.

Упаковка

По 10 мл в ампулі або по 20 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

Липоика

(Lipoica)

Состав

действующее вещество: thioctic acid;

1 ампула по 10 мл раствора содержит тиоктовой (α-липоевой) кислоты соответственно 300 мг;

1 ампула по 20 мл раствора содержит тиоктовой (α-липоевой) кислоты соответственно 600 мг;

вспомогательные вещества: трометамол, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Концентрат для раствора для инфузий.

Основные физико-химические свойства: прозрачный раствор желтоватого цвета.

Фармакотерапевтическая группа.

Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболические процессы. Кислота тиоктовая. Код АТХ А16А Х01.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

α-липоевая кислота - это витаминоподобное вещество эндогенного происхождения, исполняющие функцию коэнзима в оксидантном декарбоксилировании α-кетокислот.

Гипергликемия, вызванная сахарным диабетом, приводит к накоплению так называемых «конечных продуктов развитой глюкозиляции». Это процесс приводит к снижению эндоневрального кровотока и эндоневральной гипоксии, и ишемии, что сопровождается повышенным образованием свободных кислородных радикалов, которые, в свою очередь, повреждают периферический нерв. Также в периферических нервах наблюдается снижение уровня антиоксидантов (таких как глутатион).

α-липоевая кислота, вмешиваясь в эти процессы, приводит к уменьшению образования «конечных продуктов развитой глюкозиляции», улучшению эндоневрального кровотока, повышению физиологического уровня антиоксидантов, таких как глутатион, являющийся антиоксидантом для свободных кислородных радикалов в нервных волокнах при диабете.

Эти эффекты, наблюдавшиеся в эксперименте, подтверждают теорию, что функциональность периферических нервов может улучшиться с помощью α-липоевой кислоты. Это касается сенсорных нарушений при диабетической полинейропатии, проявляющихся дизестезией, парестезией, такими как чувство жжения, боли, онемения и «ползания мурашек».

Фармакокинетика.

Первичное преобразование α-липоевой кислоты происходит в печени. Относительно системной биодоступности α-липоевой кислоты нет существенных различий у разных пациентов.

α-липоевая кислота биотрансформируется благодаря окислению боковых цепей и конъюгации и выводится преимущественно почками.

Период полувыведения α-липоевой кислоты из плазмы крови у людей составляет около 25 минут, а общий клиренс плазмы составляет 10-15 мл/мин/кг. В конце инфузии 600 мг продолжительностью 12 минут концентрация в плазме крови составляет около 47 мкг/мл.

В опытах на животных (крысы, собаки) радиоактивная метка позволила определить преимущественно почечное выведение в виде метаболитов в доле 80-90%. У людей так же только небольшая часть в виде интактного вещества определяется в моче. Метаболизм преимущественно происходит путем окисления боковых цепей (β-окисление) и/или S-метилирования соответствующих тиоловых групп.

Клинические характеристики

Показания

Лечение симптомов периферической (сенсомоторной) диабетической полинейропатии.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к тиоктовой кислоте и другим компонентам лекарственного средства.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Тиоктовая кислота реагирует с ионными комплексами металлов (например, с цисплатином), поэтому при одновременной терапии лекарственным средством Липоика и цисплатином эффективность последнего снижается.

Тиоктовая кислота является хелатором металла, поэтому ее нельзя применять вместе с металлами (препаратами железа, магния).

С молекулами сахара (раствором левулозы) тиоктовая кислота образует труднорастворимые комплексные соединения.

При одновременном применении лекарственного средства Липоика может усиливаться сахароснижающий эффект инсулина и/или других противодиабетическх средств. В связи с этим, особенно в начале лечения α-липоевой кислотой, показан регулярный контроль уровня сахара в крови.

Для предотвращения появления симптомов гипогликемии в отдельных случаях может потребоваться снижение дозы инсулина и/или перорального противодиабетического средства.

Внимание

Регулярное употребление алкоголя является существенным фактором риска развития и прогрессирования клинической картины нейропатии и может негативно влиять на терапию лекарственным средством Липоика. Поэтому пациентам с диабетической полинейропатией обычно рекомендуется по возможности воздержаться от употребления алкоголя.

Это ограничение распространяется и на период перерывов между курсами лечения.

Особенности применения

Употребление алкоголя может снизить эффективность лекарственного средства. Поэтому рекомендуется воздерживаться от приема алкоголя во время терапии препаратом Липоика.

У больных сахарным диабетом, особенно в начале лечения, необходим контроль за уровнем глюкозы в крови, поскольку возможна гипогликемия вследствие улучшения утилизации глюкозы. Во время лечения полинейропатии благодаря регенерационным процессам возможно кратковременное усиление чувствительности, сопровождающееся парестезией с ощущением «ползания мурашек».

После применения лекарственного средства Липоика возможно появление необычного запаха мочи.

Лекарственное средство является светочувствительным, поэтому флаконы следует доставать из упаковки только непосредственно перед применением.

Некоторые ограничения для внутривенного введения препаратов тиоктовой кислоты является пожилой возраст пациента (старше 75 лет).

Применение в период беременности или кормления грудью.

Применение тиоктовой кислоты во время беременности не рекомендуется из-за отсутствия соответствующих клинических данных.

Данных о проникновении тиоктовой кислоты в грудное молоко нет, поэтому применять ее в период кормления грудью не рекомендуется.

Способность влиять на скорость реакций при управлении автотранспортом или другими механизмами.

При применении лекарственного средства следует воздерживаться от управления транспортными средствами и работы с потенциально опасными механизмами.

Способ применения и дозы

Основой лечения диабетической полинейропатии является оптимальный диабетический контроль. Дозы и продолжительность лечения устанавливают индивидуально.

При наличии симптомов периферической (сенсомоторной) диабетической полинейропатии рекомендованная суточная доза для взрослых составляет 600 мг тиоктовой кислоты в сутки внутривенно.

Во время начального периода лечения готовый раствор следует применять внутривенно в течение 2-4 недель.

Правила проведения инфузии.

Для приготовления инфузионного раствора следует применять только 0,9% раствор натрия хлорида.

Лекарственное средство Липоика вводят внутривенно капельно в течение 30 минут, перед этим содержимое ампулы разводят в 250 мл 0,9 % раствора натрия хлорида.

Инфузионный раствор следует защищать от света (например, с помощью алюминиевой фольги). Защищенный от света раствор для инфузий годен к применению в течение приблизительно 6 часов.

Рекомендуется продолжать терапию α-липоевой кислотой в виде пероральных лекарственных форм в дозе 600 мг в сутки.

Дети.

Не применять детям.

Передозировка

Симптомы: головная боль, тошнота, рвота. При передозировке или подозрении на развитие побочных реакций необходимо немедленно прекратить введение лекарственного средства и, не вынимая инъекционной иголки, медленно ввести 0,9 % раствора натрия хлорида.

Есть данные, что в результате случайного или преднамеренного применения тиоктовой кислоты в дозе 10-40 г при алкогольной интоксикации наблюдались единичные случаи тяжелой интоксикации, в том числе летальной. Клиническими проявлениями интоксикации были психомоторные нарушения или головокружение с дальнейшими генерализированными судорогами и развитием лактоацидоза. Следствием интоксикации тиоктовой кислотой являются гипогликемия, шок, рабдомиолиз, гемолиз, диссеминированное внутрисосудистое коагулирование, угнетение костного мозга и полиорганная недостаточность.

Лечение. При остром отравлении тиоктовой кислотой показана немедленная госпитализация с проведением общих терапевтических мероприятий по детоксикации организма (искусственное дыхание, индукция рвоты, промывание желудка, прием активированного угля). При лечении генерализованных судорог, лактоацидоза и других последствий интоксикации необходимо руководствоваться средствами интенсивной терапии и симптоматического подхода для ускорения выведения тиоктовой кислоты. Специфический антидот отсутствует.

Побочные реакции

Классификация по частоте побочных реакций, которые могут возникнуть во время применения данного лекарственного средства: очень часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 - < 1/10), не часто (≥ 1/1000 - < 1/100), редко (≥ 1/10 000 - < 1/1000), очень редко (< 1/10 000), частота неизвестна (невозможно определить по имеющимся данным).

Со стороны желудочно-кишечного тракта: в отдельных случаях тошнота и рвота, которые проходят самостоятельно.

Со стороны обмена веществ, метаболизма: возможна гипогликемия (головокружение, повышенная потливость, головная боль, нарушение зрения) вследствие улучшения утилизации глюкозы.

Со стороны нервной системы: нечасто - дисгевзия; очень редко - апоплексический удар, головная боль, головокружение, потливость.

Очень редко после внутривенного введения α-липоевой кислоты наблюдались тяжесть в голове, головная боль, приливы, повышенная потливость, затрудненное дыхание, повышение внутричерепного давления, головокружение, судороги, нарушение зрения и двоение в глазах. В большинстве случаев все указанные проявления проходят самостоятельно.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: боль в области сердца, тахикардия.

Со стороны крови и лимфатической системы: очень редко после внутривенного введения развивалась пурпура, наблюдались петехиальные кровоизлияния в слизистые оболочки, кожу, нарушение функции тромбоцитов, гипокоагуляция, тромбофлебит и тромбоцитопатия, тромбопатия.

Со стороны иммунной системы: в единичных случаях - кожная сыпь, крапивница, зуд, экзема, а также системные реакции, в том числе анафилактический шок; частота неизвестна - аутоиммунный инсулиновый синдром.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: очень редко - пурпура.

Общие нарушения: после быстрой внутривенной инъекции может появиться ощущение давления в голове и затруднение дыхания, которые проходят самостоятельно.

Вследствие улучшенного усвоения глюкозы в некоторых случаях может снижаться уровень сахара в крови. В связи с этим отмечалось появление симптомов гипогликемии, таких как головокружение, повышенная потливость, головная боль и затуманивание зрения.

Реакции в месте введения: очень редко наблюдалась жгучая боль в месте введения.

Срок годности. 2 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке в защищенном от света месте при температуре не выше

25 °С. Не замораживать. Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость

Тиоктовая кислота in vitro реагирует с комплексами ионов металлов (например, с цисплатином). Тиоктовая кислота создает комплексные соединения с молекулами сахаров (например, раствор левулозы). Липоика несовместима с раствором глюкозы, раствором Рингера, а также с растворами, которые вступают в реакцию с группами SH или с дисульфидными связями. В качестве раствора-носителя для инфузий Липоики необходимо применять только 0,9 % раствор натрия хлорида.

Упаковка.

По 10 мл в ампуле или по 20 мл в ампуле; по 5 ампул в контурной ячейковой упаковке; по 1 контурной ячейковой упаковке в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности

Украина, 02093, г. Киев, ул. Бориспольская, 13.