Лаферомакс

Реєстраційний номер: UA/13779/01/03

Імпортер: ТОВ "ФЗ "БІОФАРМА"
Країна: Україна
Адреса імпортера: Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37

Форма

супозиторії по 1 000 000 МО; по 3 супозиторії по 1 г у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону; по 5 супозиторіїв по 1 г у контурній чарунковій упаковці; по 1 або по 2 контурні чарункові упаковки в пачці з картону

Склад

1 супозиторій містить: інтерферон альфа-2b рекомбінантний людини – 1 000 000 МО

Виробники препарату «Лаферомакс»

ТОВ "ФЗ "БІОФАРМА"
Країна: Україна
Адреса: Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37
Увага:
Це оригінальна інструкція препарату.
Инструкция Лаферомакс на русском.

Інструкція по застосуванню

для медичного застосування лікарського засобу

ЛАФЕРОМАКС

LAFEROMAX

Склад

діюча речовина: interferon alfa-2b

1 супозиторій містить: інтерферон альфа-2b рекомбінантний людини - 1 000 000 МО або 3 000 000 МО;

допоміжні речовини: токоферолу ацетату 5 % розчин олійний, кислота аскорбінова, твердий жир.

Лікарська форма. Супозиторії.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії кулеподібної форми жовтувато-білого кольору однорідної консистенції.

Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Інтерферони. Інтерферон альфа-2b.

Код АТX L03A B05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Інтерферон альфа-2b рекомбінантний має виражену антивірусну, антипроліферуючу та імуномодулюючу дію. Діюча речовина лікарського засобу Лаферомакс - інтерферон альфа-2b рекомбінантний - чинить імуномодулюючу дію на Т- та В-лімфоцити, нормалізує вміст імуноглобуліну Е, має антивірусну активність. Не утворюються антитіла, що нейтралізують антивірусну активність інтерферону альфа-2b рекомбінантного, навіть при його застосуванні протягом 2 років, нормалізується функціонування ендогенної системи.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні властивості лікарського засобу не вивчались.

Клінічні характеристики

Показання

Для дорослих:

- при папіломавірусних інфекціях (вульгарні бородавки, гострокінцеві кондиломи);

- при урогенітальних змішаних інфекціях, які передаються статевим шляхом;

- при передпухлинних захворюваннях шийки матки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату; наявність у пацієнта дисфункції щитовидної залози; наявність тяжких вісцеральних порушень у пацієнтів з саркомою Капоші; тяжкі серцево-судинні захворювання; псоріаз; виражені порушення функції печінки та/або нирок; епілепсія та інші захворювання ЦНС (у т.ч функціональні); хронічний гепатит на тлі прогресуючого або декомпенсованого цирозу печінки; хронічний гепатит у хворих, які отримують або нещодавно отримали терапію імунодепресантами (крім короткого курсу кортикостероїдної терапії); аутоімунний гепатит або інші аутоімунні захворювання в анамнезі. Пригнічення мієлоїдного ростка кровотворення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. З обережністю слід застосовувати препарат одночасно з опіоїдними лікарськими засобами, аналгетиками, снодійними та седативними (потенційно спричиняють мієлосупресивний ефект).

При одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються шляхом окислення (у т. ч. з похідними ксантину - амінофіліном та теофіліном), слід враховувати можливість впливу Лаферомаксу на окислювальні метаболічні процеси. Концентрацію теофіліну у сироватці крові необхідно контролювати та у разі необхідності − корегувати режим дозування.

При застосуванні препарату у комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, доксорубіцин, теніпозид, циклофосфамід) підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (їх тяжкості та тривалості), що можуть становити загрозу для життя.

При одночасному застосуванні з зидовудином підвищується ризик розвитку нейтропенії.

Особливості застосування

Лікування Лаферомаксом слід проводити під наглядом лікаря.

При лікуванні препаратом вживання алкоголю має бути виключено.

Перед призначенням препарату на тривалий час рекомендовано дослідження функції щитовидної залози. Препарат починати застосовувати за умови, що рівень тиреотропного гормону (ТТГ) знаходиться у межах норми. Якщо виявлені якісь зміни рівня тиреотропного гормону, слід провести відповідне лікування та починати терапію Лаферомаксом лише тоді, коли вміст тиреотропного гормону вдається підтримувати на нормальному рівні. У процесі лікування також доцільно контролювати рівень тиреотропного гормону.

Після припинення терапії функція щитовидної залози, порушена у результаті введення препарату, не відновлюється.

Усім пацієнтам перед початком та регулярно під час лікування рекомендовано проводити розгорнутий аналіз периферичної крові з обов'язковим якісним та кількісним дослідженням показників крові, а також біохімічний аналіз крові, включаючи визначення вмісту електролітів, кальцію, печінкових ензимів та креатиніну.

При мієломному захворюванні необхідний періодичний контроль функції нирок.

У всіх пацієнтів, які отримують препарат, рекомендовано ретельно контролювати рівень альбуміну в сироватці крові та протромбіновий час.

З обережністю призначати препарат при наявності в анамнезі таких захворювань, як цукровий діабет з епізодами кетоацидозу та хронічні обструктивні захворювання легень, при порушеннях згортання крові (у т. ч. тромбофлебітах легеневої артерії), при вираженій мієлосупресії.

Під час лікування препаратом необхідно забезпечити адекватну гідратацію організму; у разі проявів гарячки слід виключити інші причини її виникнення.

Рекомендується використовувати препарат на тлі антигістамінної та жарознижувальної терапії.

У разі розвитку реакції гіперчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат слід негайно відмінити та вжити відповідних заходів.

Розвиток тяжких та середньої тяжкості побічних ефектів потребує корекції дози, а в деяких випадках − відміни лікування препаратом.

Застосування препарату припинити у випадках: подовження часу згортання крові (у пацієнтів з хронічним гепатитом), проявів легеневого синдрому та рентгенологічного виявлення інфільтрату або порушення функції легень, появи або збільшення порушень зору, порушення функції щитовидної залози (відхилення від норми рівня ТТГ), зниження рівня альбуміну у сироватці крові та зниження показників протромбінового часу.

Після закінчення терміну придатності використання препарату недопустиме. Препарат не підлягає повторному контролю якості та подовженню терміну придатності.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Дані щодо застосування препарату в період вагітності та годування груддю відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Деякі несприятливі ефекти з боку ЦНС, обумовлені застосуванням препарату, можуть впливати на спроможність пацієнтів керувати транспортними засобами і працювати з потенційно небезпечними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Для дорослих:

- при папіломавірусних інфекціях (вульгарні бородавки, гострокінцеві кондиломи) препарат застосовують ректально по 1 000 000 МО 2 рази на добу з 12-годинною перервою. Курс лікування - 10 діб. Лікування проводять, контролюючи стан пацієнта за допомогою цитологічного, бактеріологічного дослідження та спостерігаючи за проявами клінічних симптомів;

- при урогенітальних змішаних інфекціях, які передаються статевим шляхом, та при бактеріальних, вірусних і змішаних інфекціях препарат призначають по 1 000 000 - 3 000 000 МО 2 рази на добу з 12-годинною перервою ректально. Курс лікування 10 діб. Лікування проводять, контролюючи стан пацієнта за допомогою цитологічного, бактеріологічного дослідження та спостерігаючи за проявами клінічних симптомів. Лікування проводять обом статевим партнерам;

- при передпухлинних захворюваннях шийки матки препарат застосовують ректально по 1 000 000 МО 2 рази на добу з 12-годинною перервою. Курс лікування - 10 діб. Подальше лікування призначають за клініко-лабораторними показниками.

Діти. Не застосовують у педіатричній практиці.

Передозування. Дотепер не описано випадків передозування препаратом Лаферомакс. Однак, як і при передозуванні будь-яким лікарським засобом, рекомендована симптоматична терапія з моніторингом функцій життєво важливих органів і ретельним наглядом за станом пацієнта.

Побічні реакції. Всі побічні реакції, пов'язані із застосуванням Лаферомаксу, незначні або середньої тяжкості. Після закінчення лікування вони зазвичай зникають.

Ректальний спосіб введення препарату не супроводжується вираженими побічними реакціями, які зазвичай спостерігаються при парентеральному введенні препаратів інтерферону. В окремих випадках в перші дні лікування можуть виникати грипоподібні симптоми, які надалі зменшуються і зникають. Для їх упередження можуть застосовуватись препарати парацетамолу у дозах відповідно до віку пацієнта.

Загальні порушення. При введенні Лаферомаксу можливі грипоподібні симптоми: озноб, підвищення температури, стомлюваність, в'ялість, а також головний біль, біль у м'язах, суглобах, пітливість; рідко - блювання, запаморочення, припливи. Можливе виникнення реакцій гіперчутливості до препарату.

Порушення з боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, носові кровотечі.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту, печінки: підвищення рівня АЛТ та АСТ, підвищення рівня ЛФ, втрата апетиту. Порушення функції печінки.

Ендокринні порушення: порушення функції щитовидної залози.

Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, порушення сну, сплутаність свідомості, тривожні та депресивні стани, підвищена збудливість, сонливість, атаксія, парестезії.

Порушення з боку серцево-судинної системи: можлива артеріальна гіпертензія або гіпотензія; рідко - тахікардія.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: алергічні реакції, включаючи висипання (у тому числі герпетичні), свербіж, гіперемію, кропив'янку, анафілактичний шок.

Порушення дихальної системи: кашель.

Інше: зміни у місці введення, порушення зору, порушення функції нирок, порушення електролітного балансу.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дає змогу постійно вести моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про будь-які можливі побічні реакції за допомогою національної системи звітності.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла при температурі від 2 до 8 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 3 або 5 супозиторіїв у контурній чарунковій упаковці. По 1 контурній чарунковій упаковці з 3 або 5 супозиторіями або 2 контурні чарункові упаковки по 5 супозиторіїв у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «ФЗ «БІОФАРМА», Україна.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ЛАФЕРОМАКС

LAFEROMAX

Состав

действующее вещество: interferon alfa-2b

1 суппозиторий содержит: интерферон альфа-2b рекомбинантный человека - 1 000 000 МЕ или 3 000 000 МЕ;

вспомогательные вещества: токоферола ацетата 5 % раствор масляный, аскорбиновая кислота, твердый жир.

Лекарственная форма. Суппозитории.

Основные физико-химические свойства: суппозитории пулевидной формы желтовато-белого цвета однородной консистенции.

Фармакотерапевтическая группа. Иммуностимуляторы. Интерфероны. Интерферон альфа-2b. Код АТX L03A B05.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика

Интерферон альфа-2b рекомбинантный обладает выраженным антивирусным, антипролиферативным и иммуномодулирующим действием. Действующее вещество лекарственного средства Лаферомакс - интерферон альфа-2b рекомбинантный оказывает иммуномодулирующее действие на Т- и В-лимфоциты, нормализует содержание иммуноглобулина Е, имеет антивирусную активность. Не образуются антитела, нейтрализующие антивирусную активность интерферона альфа-2b рекомбинантного, даже при его применении на протяжении 2 лет, нормализуется функционирование эндогенной системы.

Фармакокинетика

Фармакокинетические свойства лекарственного средства не изучались.

Клинические характеристики

Показания

Для взрослых:

- при папилломавирусных инфекциях (вульгарные бородавки, остроконечные кондиломы);

- при урогенитальных смешанных инфекциях, которые передаются половым путём;

- при предопухолевых заболеваниях шейки матки.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к компонентам препарата; наличие у пациента дисфункции щитовидной железы; наличие тяжелых висцеральных нарушений у пациентов с саркомой Капоши; тяжелые сердечно-сосудистые заболевания; псориаз; выраженные нарушения функции печени и/или почек; эпилепсия и другие заболевания ЦНС (в т. ч. функциональные); хронический гепатит на фоне прогрессирующего или декомпенсированного цирроза печени; хронический гепатит у больных, получающих или недавно получавших терапию иммунодепрессантами (кроме короткого курса кортикостероидной терапии); аутоиммунный гепатит или другие аутоиммунные заболевания в анамнезе. Угнетение миелоидного ростка кроветворения.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. С осторожностью следует применять препарат одновременно с опиоидными лекарственными средствами, анальгетиками, снотворными и седативными (потенциально оказывают миелосупрессивный эффект).

При одновременном применении с препаратами, которые метаболизируются путем окисления (в т. ч. с производными ксантина - аминофиллином и теофиллином), следует учитывать возможность влияния Лаферомакса на окислительные метаболические процессы. Концентрацию теофиллина в сыворотке крови необходимо контролировать и при необходимости - корректировать режим дозирования.

При применении препарата в комбинации с химиотерапевтическими препаратами (цитарабин, доксорубицин, тенипозид, циклофосфамид) повышается риск развития угрожающих жизни токсических эффектов (их тяжести и продолжительности).

При одновременном применении с зидовудином повышается риск развития нейтропении.

Особенности применения.

Лечение Лаферомаксом следует проводить под наблюдением врача.

При лечении препаратом употребление алкоголя должно быть исключено.

Перед назначением препарата на длительное время рекомендуется исследование функции щитовидной железы. Препарат начинать применять при условии, что уровень тиреотропного гормона (ТТГ) находится в пределах нормы. Если обнаружены какие-либо изменения уровня тиреотропного гормона, следует провести соответствующее лечение и начинать терапию Лаферомаксом только тогда, когда содержание тиреотропного гормона удается поддерживать на нормальном уровне. В процессе лечения целесообразно контролировать уровень тиреотропного гормона.

После прекращения терапии функция щитовидной железы, нарушенная в результате введения препарата, не восстанавливается.

Всем пациентам перед началом и регулярно во время лечения рекомендуется проводить развернутый анализ периферической крови с обязательным качественным и количественным исследованием показателей крови, а также биохимический анализ крови, включая определение содержания электролитов, кальция, печеночных энзимов и креатинина.

При миеломной болезни необходим периодический контроль функции почек.

У всех пациентов, получающих препарат, рекомендовано тщательно контролировать уровень альбумина в сыворотке крови и протромбиновое время.

С осторожностью назначать препарат при наличии в анамнезе таких заболеваний, как сахарный диабет с эпизодами кетоацидоза и хронические обструктивные заболевания легких, при нарушениях свертываемости крови (в т. ч. тромбофлебитах легочной артерии), при выраженной миелосупрессии.

При лечении препаратом необходимо обеспечить адекватную гидратацию организма; при проявлениях лихорадки следует исключить другие причины ее возникновения.

Рекомендуется использовать препарат на фоне антигистаминной и жаропонижающей терапии.

При развитии реакции гиперчувствительности немедленного типа (крапивница, ангионевротический отек, бронхоспазм, анафилаксия) препарат следует немедленно отменить и принять соответствующие меры.

Развитие тяжелых и средней тяжести побочных эффектов требует коррекции дозы, а в некоторых случаях - отмены лечения препаратом.

Применение препарата прекратить в случаях: удлинения времени свертывания крови (у пациентов с хроническим гепатитом), проявлений легочного синдрома и рентгенологического выявления инфильтрата или нарушения функции легких, появления или увеличения нарушений зрения, нарушения функции щитовидной железы (отклонение от нормы уровня ТТГ), снижения уровня альбумина в сыворотке крови и снижения показателей протромбинового времени.

По истечении срока годности использование препарата недопустимо. Препарат не подлежит повторному контролю качества и продлению срока годности.

Применение в период беременности или кормления грудью. Данные по применению препарата в период беременности и кормления грудью отсутствуют.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. Некоторые неблагоприятные эффекты со стороны ЦНС, обусловленные применением препарата, могут влиять на способность пациентов управлять транспортными средствами и работать с потенциально опасными механизмами.

Способ применения и дозы.

Для взрослых:

- при папилломавирусной инфекции (вульгарные бородавки, остроконечные кондиломы) препарат применяют ректально по 1 000 000 МЕ 2 раза в сутки с 12-часовым перерывом. Курс лечения - 10 суток. Лечение проводят, контролируя состояние пациента при помощи цитологического, бактериологического исследования и наблюдая за проявлением клинических симптомов;

- при урогенитальных смешанных инфекциях, которые передаются половым путём, и при бактериальных, вирусных и смешанных инфекциях препарат применяют ректально по 1 000 000 - 3 000 000 МЕ 2 раза в сутки с 12-часовым перерывом. Курс лечения - 10 суток. Лечение проводят, контролируя состояние пациента при помощи цитологического, бактериологического исследования и наблюдая за проявлением клинических симптомов. Лечение проводят обоим половым партнерам;

- при предопухолевых заболеваниях шейки матки препарат применяют ректально по 1 000 000 МЕ 2 раза в сутки с 12-часовым перерывом. Курс лечения - 10 суток. Дальнейшее лечение определяется клинико-лабораторными показателями.

Дети. Не применяют в педиатрической практике.

Передозировка. До настоящего времени не описаны случаи передозировки препаратом Лаферомакс. Однако, как и при передозировке любым лекарственным средством, рекомендуется симптоматическая терапия с мониторингом функций жизненно важных органов и тщательным наблюдением за состоянием пациента.

Побочные реакции. Все побочные реакции, связанные с применением Лаферомакса, незначительные или средней тяжести. После окончания лечения они обычно исчезают.

Ректальный способ введения препарата не сопровождается выраженными побочными реакциями, которые обычно наблюдаются при парентеральном введении препаратов интерферона. В отдельных случаях в первые дни лечения могут возникать гриппоподобные симптомы, которые впоследствии уменьшаются и исчезают. Для их предупреждения можно применять препараты парацетамола в соответствующих возрастных дозировках.

Общие нарушения. При введении Лаферомакса возможные гриппоподобные симптомы: озноб, повышение температуры, утомляемость, вялость, а также головная боль, боль в мышцах, суставах, потливость; редко - рвота, головокружение, приливы. Возможно возникновение реакций гиперчувствительности к препарату.

Нарушение со стороны системы кроветворения: при длительном применении возможны лейкопения, тромбоцитопения, анемия, носовые кровотечения.

Нарушение со стороны желудочно-кишечного тракта, печени: повышение уровня АЛТ и АСТ, повышение уровня ЩФ, потеря аппетита. Нарушение функции печени.

Эндокринные нарушения: нарушение функции щитовидной железы.

Нарушение со стороны центральной и периферической нервной системы: при длительном применении возможны головокружение, нарушение сна, спутанность сознания, тревожные и депрессивные состояния, повышенная возбудимость, сонливость, атаксия, парестезии.

Нарушение со стороны сердечно-сосудистой системы: возможны артериальная гипертензия или гипотензия; редко - тахикардия.

Нарушение со стороны кожи и подкожных тканей: аллергические реакции, включая сыпь (в том числе герпетическую), зуд, гиперемию, крапивницу, анафилактический шок.

Нарушение дыхательной систем: кашель.

Прочее: изменения в месте введения, нарушение зрения, нарушение функции почек, нарушение электролитного баланса.

Сообщения о побочных реакциях после регистрации лекарственного средства являются важными. Это дает возможность постоянного мониторинга соотношения польза-риск лекарственного средства. Просьба медицинским работникам сообщать о побочных реакциях с помощью национальной системы отчетности.

Срок годности. 2 года.

Условия хранения. Хранить в оригинальной упаковке для защиты от воздействия света при температуре от 2 до 8 ºС.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка. По 3 или 5 суппозиториев в контурной ячеечной упаковке. По 1 контурной ячеечной упаковке с 3 или 5 суппозиториями или 2 контурные ячеечные упаковки с 5 суппозиториями в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель. ООО «ФЗ «БИОФАРМА».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 09100, Киевская обл., г. Белая Церковь, ул. Киевская, 37.

Інші медикаменти цього ж виробника

ЕПОБІОКРИН — UA/17088/01/02

Форма: розчин для ін'єкцій по 2000 МО у попередньо наповнених шприцах № 5 (5х1) у блістері або ампулах № 5 (5х1) у блістері

СОМАТИН — UA/17216/01/02

Форма: ліофілізат для розчину для ін`єкцій по 2,6 мг (8 МО) у флаконах № 1 у комплекті з розчинником (розчин метакрезолу 0,3 %) по 2,0 мл в ампулах № 1 у блістері

ЛАФЕРОБІОН — UA/13779/03/01

Форма: спрей назальний по 100000 МО/мл по 5 мл у флаконі, закупореному мікродозатором-розпилювачем; по 1 флакону у пачці з картону

ДЕКСАМЕТАЗОН-БІОФАРМА — UA/8384/01/01

Форма: краплі очні 0,1 %, по 10 мл у пластиковому флаконі, по 1 флакону в пачці з картону

ПЕГ-ФІЛСТИМ — UA/15552/01/01

Форма: розчин для ін'єкцій 6 мг/0,6 мл, по 0,6 мл (6 мг) у попередньо наповненому шприці, по 1 попередньо наповненому шприцу у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці; по 0,6 мл (6 мг) у флаконі, по 1 флакону у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці