Кетамін

Інструкція по застосуванню

КЕТАМІН

(KETAMINE)

Склад

діюча речовина: ketamine;

1 мл розчину містить кетаміну гідрохлориду 57,6 мг (у перерахуванні на кетамін 50 мг);

допоміжні речовини: бензетонію хлорид, натрію хлорид, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка забарвлена рідина.

Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезії. Код АТХ N01A X03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Кетамін - анестезуючий засіб із вираженою знеболювальною дією. Препарат спричиняє так звану дисоціативну анестезію, яка описується як функціональна дисоціація між таламо-неокортикальною та лімбічною системами. Аналгезивна дія лікарського засобу проявляється вже при субдисоціативній дозі і триває довше, ніж анестезія. Седативна та гіпнотична дії виражені менше. У ділянці спинного мозку та периферичних нервів препарат проявляє місцевоанестезуючу дію.

При застосуванні кетаміну м'язовий тонус залишається незмінним або може підвищуватися. Тому захисні рефлекси, як правило, не порушені. Не знижується судомний поріг. При спонтанному диханні може підвищуватися внутрішньочерепний тиск, чого можна уникнути керованим диханням.

Оскільки кетамін спричиняє симпатикотонію, то артеріальний тиск та частота серцевих скорочень можуть збільшуватись; одночасно з підвищенням коронарного кровотоку в міокарді підвищується потреба в кисні. Кетамін має від'ємний інотропний ефект та антиаритмічну дію (прямий кардіальний ефект).

Завдяки антагоністичній дії периферичний судинний опір не змінюється.

Після застосування Кетаміну спостерігається виражена гіпервентиляція без значних відхилень у параметрах газів крові. Кетамін розслабляє мускулатуру бронхів.

Фармакокінетика.

Кетамін жиророзчинний. Максимальна концентрація у плазмі крові спостерігається через 20 (5-30) хвилин після внутрішньовенного введення першої дози.

При внутрішньом'язовому введенні біологічна доступність препарату становить 93 %. Приблизно 47 % кетаміну зв'язується з білками крові. Перша фаза дії препарату (альфа-фаза) триває приблизно 45 хвилин, Т1/2 =3D 10-15 хв. Клінічно перша фаза проявляється анестезуючою дією препарату. Кетамін швидко розподіляється у тканинах, що мають добре кровопостачання (наприклад, у мозку). Концентрація кетаміну в тканинах відповідає двофазовій відкритій моделі. Припинення анестезуючого ефекту виникає внаслідок перерозподілу із ЦНС у периферичні тканини, в яких кровопостачання менше, та біотрансформації у печінці в активні метаболіти. Серед метаболітів кетаміну є такий, що чинить снодійний ефект. Час напіввиведення другої фази (бета-фази) становить приблизно 2,5 години. 90 % метаболітів видаляється нирками. Кетамін проникає через плаценту.

Клінічні характеристики

Показання

Застосовувати як анестезуючий засіб (монотерапія) при проведенні нетривалих (короткочасних) діагностичних процедур і хірургічних втручань у дітей та в деяких особливих випадках у дорослих: введення в наркоз та його підтримання.

Для проведення загального наркозу у комбінації з іншими препаратами (особливо з бензодіазепіном) лікарський засіб призначати у меншій дозі.

Особливі показання для застосування кетаміну (окремо або у комбінації з іншим препаратом):

- болісні процедури (заміна пов'язки у хворого з опіками);

- нейродіагностичні процедури (пневмоенцефалографія, вентрикулографія, мієлографія);

- ендоскопія;

- деякі процедури в офтальмології;

- діагностичні та хірургічні втручання у ділянці шиї або ротової порожнини; при лікуванні зубів;

- отоларингологічні втручання;

- гінекологічні екстраперитонеальні втручання;

- втручання в акушерстві, введення у наркоз для операції кесаревого розтину;

- втручання в ортопедії та травматології;

- проведення наркозу хворим у шоковому стані та з гіпотензією, у зв'язку з особливостями дії кетаміну на серце та кровообіг;

- проведення наркозу хворим, у яких перевага надається внутрішньом'язовому введенню препарату (наприклад, дітям).

Протипоказання

- Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.

- Еклампсія, прееклампсія.

- Кетамін протипоказаний пацієнтам, у яких підвищення артеріального тиску може становити серйозну загрозу для життя; хворим, з черепно-мозковою травмою, внутрішньочерепним крововиливом, інсультом, тяжкими серцево-судинними захворюваннями, порушенням мозкового кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне використання барбітуратів та/або інших засобів для наркозу з Кетаміном подовжує час пробудження після наркозу.

Одночасне застосування з діазепамом може подовжити період напіввиведення кетаміну та збільшити його фармакодинамічні ефекти, тому не потрібно їх змішувати в одній системі при введенні.

Кетамін у комбінації з атракурієм та тубокурарином може посилювати блокаду нервово-м'язової передачі, включаючи пригнічення дихання та апное.

Застосування галогенованих анестетиків одночасно з кетаміном може подовжити період напіввиведення кетаміну та збільшити час пробудження після наркозу. Сумісне застосування кетаміну (особливо у високих дозах або при швидкому введенні) з галогенованими анестетиками підвищує ризик розвитку брадикардії, гіпотензії або зниження серцевого викиду.

Застосування кетаміну з іншими лікарськими засобами, які знижують активність центральної нервової системи (наприклад, етанол, фенотіазини, антигістамінні препарати або міорелаксанти), може посилювати пригнічення ЦНС та/або збільшувати ризик розвитку дихальної недостатності. Може виникати потреба у зменшенні дози препарату при одночасному застосуванні снодійних, седативних та транквілізаторів. Повідомлялося, що кетамін є антагоністом снодійного ефекту тіопенталу.

У пацієнтів, які отримують терапію тиреоїдними гормонами, збільшується ризик підвищення артеріального тиску і тахікардії при застосуванні Кетаміну.

Одночасне застосування антигіпертензивних препаратів та кетаміну збільшує ризик розвитку гіпотензії.

При комбінації з амінофіліном (теофіліном) може знижуватись судомний поріг. Є дані про непередбачувані судоми м'язів-розгиначів, які виникали на тлі одночасного прийому цих лікарських засобів.

Препарати, що пригнічують CYP3A4, знижують печінковий кліренс та підвищують в плазмі крові концентрацію субстратів CYP3A4, таких як кетамін. Одночасний прийом кетаміну та інгібіторів CYP3A4 потребує зниження дози кетаміну для досягнення оптимального клінічного ефекту.

Препарати, що стимулюють CYP3A4, підвищують печінковий кліренс та знижують в плазмі крові концентрацію субстратів CYP3A4, таких як кетамін. Одночасний прийом кетаміну та стимуляторів CYP3A4 потребує підвищення дози кетаміну для досягнення оптимального клінічного ефекту.

Симпатоміметики (прямої або опосередкованої дії) та вазопресин можуть посилювати симпатоміметичні ефекти кетаміну. Одночасне застосування з ергометрином може призвести до підвищення артеріального тиску.

Особливості застосування

Можна комбінувати з будь-яким видом місцевої анестезії.

Лікарський засіб має призначати спеціаліст - анестезіолог.

Як і при застосуванні інших засобів для загальної анестезії, при застосуванні кетаміну потрібно підготувати інструменти та обладнання для реанімації.

Оскільки при застосуванні лікарського засобу можливе пригнічення дихання, необхідна наявність апарату для штучної вентиляції легень. Застосування апарату слід комбінувати із застосуванням аналептиків.

Внутрішньовенно Кетамін потрібно вводити повільно (протягом 1 хвилини). Швидке введення препарату може призвести до пригнічення дихання або його зупинки та різкого підвищення артеріального тиску.

Оскільки при терапії Кетаміном фарингеальні рефлекси, як правило, збережені, слід уникати механічного подразнення глотки. При втручанні на гортані, глотці або трахеї необхідна комбінація Кетаміну з міорелаксантами та ретельний контроль дихання.

При хірургічних втручаннях із залученням вісцеральних шляхів больової чутливості може бути необхідним введення інших аналгетиків.

При застосуванні Кетаміну в амбулаторних умовах пацієнта можна відпустити тільки після повного відновлення свідомості і в супроводі дорослої людини.

Кетамін слід застосовувати з особливою обережністю при таких станах:

- хронічний алкоголізм та гостра алкогольна інтоксикація.

Кетамін метаболізується в печінці, і повне вивільнення його через печінку призводить до припинення клінічних ефектів. Подовження терміну дії може виникнути у хворих з цирозом печінки або при інших видах печінкової недостатності. Тому дозу кетаміну слід знижувати для таких пацієнтів. Також повідомлялося про відхилення печінкових проб від нормальних показників, які були пов'язані з тривалим застосуванням препарату, зокрема, ці відхилення спостерігались у пацієнтів, які приймали лікарський засіб більше 3 днів, або у осіб з наркотичною залежністю;

- підвищений тиск у спинномозковому каналі;

- проникаюча травма ока та/або підвищення внутрішньоочного тиску (наприклад, глаукома), тому що тиск може значно збільшитись навіть після одноразового застосування кетаміну;

- наявність в анамнезі судом, психічних захворювань (наприклад шизофренія, гострий психоз);

- гостра інтермітуюча порфірія;

- гіпертиреоз або замісна терапія препаратами щитовидної залози (збільшується ризик підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень);

- інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів та легень (оскільки кетамін підвищує чутливість глоткового рефлексу, який в свою чергу може спричинити ларингоспазм);

- пухлини головного мозку, травма голови чи гідроцефалія.

Реакції, які можуть спостерігатись після виходу пацієнта з наркозу.

Психологічні розлади можуть варіюватись від найлегших до більш тяжких, таких як фантастичні переживання, подібні до тих, що ввижаються уві сні, яскраві видіння, галюцинації, нічні кошмари, постнаркозний делірій (часто проявлявся дисоціативними відчуттями та відчуттям вільного польоту), у деяких випадках ці стани супроводжуються сплутаністю свідомості, психомоторним збудженням, ірраціональною поведінкою. Вищеперераховані прояви спостерігались лише в декількох пацієнтів.

У період виходу з наркозу може спостерігатися гострий делірій. Цю реакцію можна попередити шляхом введення бензодіазепінів або зниженням вербальних, тактильних та візуальних подразнень. Але це не виключає спостереження за життєво важливими параметрами.

Оскільки Кетамін підвищує споживання міокардом кисню, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з гіповолемією, дегідратацією або хворобами серця, особливо при ішемічній хворобі серця (наприклад, застійна серцева недостатність, стан ішемії та інфаркт міокарда). Також з обережністю застосовують Кетамін пацієнтам з артеріальною гіпертензією легкого та помірного ступеня та при тахіаритміях.

Для хворих з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю потрібен моніторинг серцевої функції під час наркозу. Премедикація діазепамом зменшує гіпертензивну реакцію. Максимум підвищення артеріального тиску (20-25 %) спостерігається через декілька хвилин після внутрішньовенного введення препарату, але через 15 хвилин артеріальний тиск повертається до початкових значень. Залежно від стану пацієнта, підвищення артеріального тиску може розглядатися як позитивний ефект або як побічна реакція. Кардіостимулючій дії кетаміну можна запобігти попереднім внутрішньовенним введенням діазепаму у дозі 0,2- 0,25 мг/кг маси тіла.

Кетамін не рекомендується застосовувати впродовж тривалого періоду. Є дані про зареєстровані випадки циститу, включаючи геморагічний цистит у пацієнтів, які отримували Кетамін протягом тривалого терміну (від 1 місяця до кількох років).

У разі тривалого застосування може розвинутися гепатотоксичність (більше 3 днів).

Також повідомлялося про випадки зловживання кетаміном. Є дані, які показують, що кетамін сприяє виникненню таких проявів: дисфорії, галюцинацій, симптому «зворотного кадру», відчуття страху та тривоги, безсоння або дезорієнтації, також випадків циститу або геморагічного циститу. Застосування кетаміну на щоденній основі протягом кількох тижнів може викликати залежність, особливо у осіб, які мають або мали наркотичну залежність. Тому застосовувати препарат при вищезгаданих станах та захворюваннях потрібно під пильним наглядом медперсоналу та з обережністю.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль/дозу натрію (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Кетамін проникає через плаценту. На це слід звернути увагу у разі оперативних акушерських маніпуляцій під час вагітності, за винятком введення препарату під час операції кесаревого розтину або пологів через природні родові шляхи. Безпека застосування під час вагітності і в період лактації не була встановлена, і таке застосування не рекомендується.

Кетамін проникає в організм новонародженого при введенні вагітній внутрішньовенно ≥ 1,5 мг/кг протягом пологів, що може спричинити у новонародженого дихальну недостатність і низьку оцінку за шкалою Апгар.

При введенні вагітній внутрішньовенно ≥ 2 мг/кг протягом пологів підвищується артеріальний тиск та тонус матки.

Застосування у період лактації не рекомендовано. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтів слід попереджати, що керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами та займатись будь-якими іншими небезпечними видами діяльності заборонено протягом принаймні 24 годин після анестезії.

Кетамін може погіршувати когнітивну функцію, що може вплинути на здатність керування транспортним засобом.

Спосіб застосування та дози

Застосовувати внутрішньом'язово, внутрішньовенно або внутрішньовенно крапельно.

Індивідуальна реакція на Кетамін, як і на інші анестетики системної дії, залежить від дози, шляху введення та віку пацієнта. Тому підбір дози препарату має проводитися індивідуально.

При застосуванні в комбінації доза Кетаміну має бути знижена.

Нижченаведені дози застосовують для дорослих, пацієнтів літнього віку (віком від 65 років) та дітей.

Внутрішньовенне введення. Вводити треба повільно протягом 1 хвилини.

Початкова доза 0,7-2 мг/кг маси тіла, яка забезпечує хірургічну анестезію протягом 5-10 хвилин приблизно через 30 секунд після введення (хворим із високим ризиком, хворим літнього віку або хворим, які перебувають у стані шоку, рекомендована доза 0,5 мг/кг маси тіла).

Внутрішньом'язове введення. Початкова доза 4-8 мг/кг маси тіла, що забезпечує хірургічну анестезію протягом 12-25 хвилин через кілька хвилин після введення.

Внутрішньовенно краплинно. 500 мг Кетаміну додати до 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Початкова доза: 80-100 крапель на хвилину.

Підтримуюча доза: 20-60 крапель на хвилину (2-6 мг/кг маси тіла на годину).

Доза для дорослого становить 2-6 мг/кг маси тіла на годину.

Підтримуюча анестезія. У разі необхідності половину початкової дози або початкову дозу можна вводити повторно внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Поява ністагму, рухова реакція на подразнення вказують на недостатність наркозу, тому в цьому випадку може з'явитися потреба у введенні повторної дози. Однак мимовільні рухи кінцівок можуть з'являтися незалежно від глибини наркозу!

Діти.

Лікарський засіб застосовують в педіатричній практиці.

Передозування

Терапевтичний індекс у Кетаміну широкий. При введенні великих доз або при швидкому внутрішньовенному введенні може спостерігатися дихальна недостатність. В такому випадку до відновлення адекватного спонтанного дихання потрібно проводити штучну вентиляцію легенів та при необхідності вводити аналептики.

Побічні реакції

З боку імунної системи.

Рідко: анафілактичні реакції.

Порушення обміну речовин.

Нечасто: анорексія.

Психічні розлади.

Часто: галюцинації, аномальні чи кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, неадекватна поведінка.

Нечасто: відчуття тривоги.

Рідко: делірій, симптом «зворотного кадру», дисфорія, безсоння, дезорієнтація.

З боку нервової системи.

Часто: ністагм, підвищення тонусу скелетних м'язів та тоніко-клонічні судоми.

З боку органів зору.

Часто: диплопія.

Невідома частота: підвищення внутрішньоочного тиску.

Кардіальні порушення.

Часто: підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

Нечасто: брадикардія, аритмія.

Судинні порушення.

Нечасто: гіпотензія.

З боку дихальної системи.

Часто: збільшення частоти дихання.

Нечасто: пригнічення дихання, ларингоспазм.

Рідко: обструкція дихальних шляхів або зупинка дихання.

З боку гепатобіліарної системи.

Невідома частота: зміна лабораторних показників функції печінки, медикаментозне ураження печінки.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: нудота, блювання.

Рідко: слинотеча.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Часто: кропив'янка, еритема та/або короподібний висип.

З боку нирок та сечовиділення.

Рідко: цистит, геморагічний цистит.

Загальні порушення та реакції в місці введення.

Нечасто: реакції в місці введення, включаючи біль та/або висип в місці введення лікарського засобу.

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Барбітурати заборонено вводити в одному шприці разом із Кетаміном через хімічну несумісність. У разі необхідності одночасного застосування Кетаміну з діазепамом препарати слід вводити окремо, не змішувати в одному шприці чи інфузії.

Не застосовувати розчинники, які не вказані в розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка

По 2 мл в ампулі; по 10 ампул у пачці; по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці.

По 10 мл у флаконі; по 5 флаконів у пачці; по 5 флаконів у блістері, по 1 блістеру у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

КЕТАМИН

(KETAMINE)

Состав

действующее вещество: кetamine;

1 мл раствора содержит кетамина гидрохлорида 57,6 мг (в пересчете на кетамин 50 мг);

вспомогательные вещества: бензетония хлорид, натрия хлорид, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Раствор для инъекций.

Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная или слегка окрашенная жидкость.

Фармакотерапевтичеcкая группа. Средства для общей анестезии. Код АТХ N01A X03.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Кетамин - анестезирующее средство с выраженным обезболивающим действием. Препарат вызывает так называемую диссоциативную анестезию, которая описывается как функциональная диссоциация между таламо-неокортикальной и лимбической системами. Аналгезирующее действие лекарственного средства проявляется уже при субдиссоциативной дозе и продолжается дольше, чем анестезия. Седативное и гипнотическое действия выражены меньше. В области спинного мозга и периферических нервов препарат проявляет местноанестезирующее действие.

При применении кетамина мышечный тонус остается неизменным или может повышаться. Поэтому защитные рефлексы, как правило, не нарушены. Не снижается судорожный порог. При спонтанном дыхании может повышаться внутричерепное давление, чего можно избежать на управляемом дыхании.

Поскольку кетамин вызывает симпатикотонию, то артериальное давление и частота сердечных сокращений могут увеличиваться; одновременно с повышением коронарного кровотока в миокарде повышается потребность в кислороде. Кетамин имеет отрицательный инотропный эффект и антиаритмическое действие (прямой кардиальный эффект).

Благодаря антагонистическому действию периферическое сосудистое сопротивление не изменяется.

После применения Кетамина наблюдается выраженная гипервентиляция без значительных отклонений в параметрах газов крови. Кетамин расслабляет мускулатуру бронхов.

Фармакокинетика.

Кетамин жирорастворимый. Максимальная концентрация в плазме крови наблюдается через 20 (5-30) минут после внутривенного введения первой дозы.

При внутримышечном введении биологическая доступность препарата составляет 93 %. Приблизительно 47 % кетамина связывается с белками крови. Первая фаза действия препарата (альфа-фаза) длится приблизительно 45 минут, Т1/2 =3D 10-15 мин. Клинически первая фаза проявляется анестезирующим действием препарата. Кетамин быстро распределяется в тканях, которые имеют хорошее кровоснабжение (например, в мозге). Концентрация кетамина в тканях отвечает двухфазной открытой модели. Прекращение анестезирующего эффекта возникает вследствие перераспределения из ЦНС в периферические ткани, в которых кровоснабжение меньше, и биотрансформации в печени в активные метаболиты. Среди метаболитов кетамина есть такой, который вызывает снотворный эффект. Время полувыведения второй фазы (бета-фазы) составляет приблизительно 2,5 часа. 90 % метаболитов удаляется почками. Кетамин проникает через плаценту.

Клинические характеристики

Показания

Применять как анестезирующее средство (монотерапия) при проведении недлительных (кратковременных) диагностических процедур и хирургических вмешательств у детей и в некоторых особых случаях у взрослых: введение в наркоз и его поддержание.

Для проведения общего наркоза в комбинации с другими препаратами (особенно с бензодиазепином) лекарственное средство назначать в меньшей дозе.

Особые показания для применения кетамина (отдельно или в комбинации с другим препаратом):

- болезненные процедуры (смена повязки у больного с ожогами);

- нейродиагностические процедуры (пневмоэнцефалография, вентрикулография, миелография);

- эндоскопия;

- некоторые процедуры в офтальмологии;

- диагностические и хирургические вмешательства в области шеи или ротовой полости; при лечении зубов;

- отоларингологические вмешательства;

- гинекологические экстраперитонеальные вмешательства;

- вмешательства в акушерстве, введение в наркоз для операции кесарева сечения;

- вмешательства в ортопедии и травматологии;

- проведение наркоза больным в шоковом состоянии и с гипотензией, в связи с особенностями действия кетамина на сердце и кровообращение;

- проведение наркоза больным, у которых предпочтение отдается внутримышечному введению препарата (например, детям).

Противопоказания

- Повышенная чувствительность к действующему веществу или к другим компонентам препарата.

- Эклампсия, преэклампсия.

- Кетамин противопоказан пациентам, у которых повышение артериального давления может представлять серьезную угрозу для жизни; больным с черепно-мозговой травмой, внутричерепным кровоизлиянием, инсультом, тяжелыми сердечно-сосудистыми заболеваниями, нарушениями мозгового кровообращения.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Одновременное использование барбитуратов и/или других средств для наркоза с Кетамином продлевает время пробуждения после наркоза.

Одновременное применение с диазепамом может продлить период полувыведения кетамина и увеличить его фармакодинамические эффекты, поэтому не нужно их смешивать в одной системе при введении.

Кетамин в комбинации с атракурием и тубокурарином может усиливать блокаду нервно-мышечной передачи, включая угнетение дыхания и апноэ.

Применение галогенированных анестетиков одновременно с кетамином может продлить период полувыведения кетамина и увеличить время пробуждения после наркоза. Совместное применение кетамина (особенно в высоких дозах или при быстром введении) с галогенированными анестетиками повышает риск развития брадикардии, гипотензии или снижения сердечного выброса.

Применение кетамина с другими лекарственными средствами, которые снижают активность центральной нервной системы (например, этанол, фенотиазины, антигистаминные препараты или миорелаксанты), может усиливать угнетение ЦНС и/или увеличивать риск развития дыхательной недостаточности. Может возникать потребность в уменьшении дозы препарата при одновременном применении снотворных, седативных и транквилизаторов. Сообщалось, что кетамин является антагонистом снотворного эффекта тиопентала.

У пациентов, получающих терапию тиреоидными гормонами, увеличивается риск повышения артериального давления и тахикардии при применении Кетамина.

Одновременное применение антигипертензивных препаратов и кетамина увеличивает риск развития гипотензии.

При комбинации с аминофилином (теофиллином) может снижаться судорожный порог. Есть данные о непредвиденных судорогах мышц-разгибателей, которые возникали на фоне одновременного приема этих лекарственных средств.

Препараты, подавляющие CYP3A4, снижают печеночный клиренс и повышают в плазме крови концентрацию субстратов CYP3A4, таких как кетамин. Одновременный прием кетамина и ингибиторов CYP3A4 требует снижения дозы кетамина для достижения оптимального клинического эффекта.

Препараты, стимулирующие CYP3A4, повышают печеночный клиренс и снижают в плазме крови концентрацию субстратов CYP3A4, таких как кетамин. Одновременный прием кетамина и стимуляторов CYP3A4 требует повышения дозы кетамина для достижения оптимального клинического эффекта.

Симпатомиметики (прямого или опосредованного действия) и вазопрессин могут усиливать симпатомиметические эффекты кетамина. Одновременное применение с эргометрином может привести к повышению артериального давления.

Особенности применения

Можно комбинировать с любым видом местной анестезии.

Лекарственное средство должен назначать специалист - анестезиолог.

Как и при применении других средств для общей анестезии, при применении кетамина нужно подготовить инструменты и оборудование для реанимации.

Поскольку при применении лекарственного средства возможно угнетение дыхания, необходимо наличие аппарата для искусственной вентиляции легких. Применение аппарата должно комбинироваться с применением аналептиков.

Внутривенно Кетамин нужно вводить медленно (в течение 1 минуты). Быстрое введение препарата может привести к угнетению дыхания или его остановке и резкому повышению артериального давления.

Поскольку при терапии Кетамином фарингеальные рефлексы, как правило, сохранены, следует избегать механического раздражения глотки. При вмешательстве на гортани, глотке или трахее необходима комбинация Кетамина с миорелаксантами и тщательный контроль дыхания.

При хирургических вмешательствах с привлечением висцеральных путей болевой чувствительности может быть необходимым введение других анальгетиков.

При применении Кетамина в амбулаторных условиях пациента можно отпустить только после полного восстановления сознания и в сопровождении взрослого человека.

Кетамин следует применять с особой осторожностью при таких состояниях:

- хронический алкоголизм и острая алкогольная интоксикация.

Кетамин метаболизируется в печени, и полное высвобождение его через печень приводит к прекращению клинических эффектов. Продление срока действия может возникнуть у больных с циррозом печени или при других видах печеночной недостаточности. Поэтому дозу кетамина следует снижать для таких пациентов. Также сообщалось об отклонении печеночных проб от нормальных показателей, которые были связаны с длительным применением препарата, в частности, эти отклонения наблюдались у пациентов, принимавших препарат более 3 дней, или у лиц с наркотической зависимостью;

- повышенное давление в спинномозговом канале;

- проникающая травма глаза и/или повышение внутриглазного давления (например, глаукома), так как давление может значительно увеличиться даже после однократного применения кетамина;

- наличие в анамнезе судорог, психических заболеваний (например шизофрения, острый психоз);

- острая интермиттирующая порфирия;

- гипертиреоз или заместительная терапия препаратами щитовидной железы (увеличивается риск повышения артериального давления и частоты сердечных сокращений);

- инфекционные заболевания верхних дыхательных путей и легких (так как кетамин повышает чувствительность глоточного рефлекса, который в свою очередь может привести к ларингоспазму);

- опухоли головного мозга, травма головы или гидроцефалия.

Реакции, которые могут наблюдаться после выхода пациента из наркоза.

Психологические расстройства могут варьироваться от легких к более тяжелым, таким как фантастические переживания, подобные тем, которые мерещатся во сне, яркие видения, галлюцинации, ночные кошмары, постнаркозный делирий (часто проявлялся диссоциативными ощущениями и чувством свободного полета), в некоторых случаях эти состояния сопровождаются спутанностью сознания, психомоторным возбуждением, иррациональным поведением. Вышеперечисленные проявления наблюдались лишь у нескольких пациентов.

В период выхода из наркоза может наблюдаться острый делирий. Эту реакцию можно предупредить путем введения бензодиазепинов или снижением вербальных, тактильных и визуальных раздражений. Но это не исключает наблюдения за жизненно важными параметрами.

Поскольку Кетамин повышает потребление миокардом кислорода, его следует с осторожностью применять пациентам с гиповолемией, дегидратацией или болезнями сердца, особенно при ишемической болезни сердца (например, застойная сердечная недостаточность, состояние ишемии и инфаркт миокарда). Также с осторожностью применяют Кетамин пациентам с артериальной гипертензией легкой и умеренной степени и при тахиаритмиях.

Для больных с артериальной гипертензией или сердечной недостаточностью необходим мониторинг сердечной функции во время наркоза. Премедикация диазепамом уменьшает гипертензивную реакцию. Максимум повышения артериального давления (20-25 %) наблюдается через несколько минут после внутривенного введения препарата, но через 15 минут артериальное давление возвращается к исходным значениям. В зависимости от состояния пациента, повышение артериального давления может рассматриваться как положительный эффект или как побочная реакция. Кардиостимулирующее действие кетамина можно предотвратить предварительным внутривенным введением диазепама в дозе 0,2- 0,25 мг/кг массы тела.

Кетамин не рекомендуется применять в течение длительного периода. Есть данные о зарегистрированных случаях цистита, включая геморрагический цистит у пациентов, получавших Кетамин в течение длительного срока (от 1 месяца до нескольких лет).

При длительном применении может развиться гепатотоксичность (более 3 дней).

Также сообщалось о случаях злоупотребления кетамином. Есть данные, которые показывают, что кетамин способствует возникновению таких проявлений: дисфории, галлюцинаций, симптома «обратного кадра», ощущения страха и тревоги, бессонницы или дезориентации, также случаев цистита или геморрагического цистита. Применение кетамина на ежедневной основе в течение нескольких недель может вызвать зависимость, особенно у лиц, которые имеют или имели наркотическую зависимость. Поэтому применять препарат при вышеупомянутых состояниях и заболеваниях нужно под тщательным наблюдением медперсонала и с осторожностью.

Это лекарственное средство содержит меньше 1 ммоль/дозу натрия (23 мг)/дозу натрия, то есть практически свободно от натрия.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Кетамин проникает через плаценту. На это следует обратить внимание в случае оперативных акушерских манипуляций во время беременности, за исключением введения препарата во время операции кесарева сечения или родов через естественные родовые пути. Безопасность применения во время беременности и в период лактации не была установлена, и такое применение не рекомендуется.

Кетамин проникает в организм новорожденного при введении беременной внутривенно ≥ 1,5 мг/кг в течение родов, что может быть причиной дыхательной недостаточности и низкой оценки по шкале Апгар у новорожденного.

При введении беременной внутривенно ≥ 2 мг/кг в течение родов повышается артериальное давление и тонус матки.

Применение в период лактации не рекомендуется. Исследования на животных показали репродуктивную токсичность.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Пациенты должны быть предупреждены, что управлять автомобилем или работать с другими механизмами и заниматься любыми другими опасными видами деятельности запрещено в течение как минимум 24 часов после анестезии.

Кетамин может ухудшать когнитивную функцию, что может повлиять на способность управления транспортным средством.

Способ применения и дозы

Применять внутримышечно, внутривенно или внутривенно капельно.

Индивидуальная реакция на Кетамин, как и на другие анестетики системного действия, зависит от дозы, пути введения и возраста пациента. Поэтому подбор дозы препарата должен проводиться индивидуально.

При применении в комбинации доза Кетамина должна быть снижена.

Нижеприведенные дозы применяют для взрослых, пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) и детей.

Внутривенное введение. Вводить нужно медленно в течение 1 минуты.

Начальная доза 0,7-2 мг/кг массы тела, которая обеспечивает хирургическую анестезию на протяжении 5-10 минут приблизительно через 30 секунд после введения (больным с высоким риском, больным пожилого возраста или больным, которые находятся в состоянии шока, рекомендуется доза 0,5 мг/кг массы тела).

Внутримышечное введение. Начальная доза 4-8 мг/кг массы тела, которая обеспечивает хирургическую анестезию на протяжении 12-25 минут через несколько минут после введения.

Внутривенно капельно. 500 мг Кетамина добавить к 500 мл 0,9 % раствора натрия хлорида или 5 % раствора глюкозы.

Начальная доза: 80-100 капель в минуту.

Поддерживающая доза: 20-60 капель в минуту (2-6 мг/кг массы тела в час).

Доза для взрослого составляет 2-6 мг/кг массы тела в час.

Поддерживающая анестезия. В случае необходимости половину начальной дозы или начальную дозу можно вводить повторно внутримышечно или внутривенно.

Появление нистагма, двигательная реакция на раздражение указывают на недостаточность наркоза, поэтому в таком случае может появиться необходимость во введении повторной дозы. Однако непроизвольные движения конечностей могут появляться независимо от глубины наркоза!

Дети.

Лекарственное средство применяют в педиатрической практике.

Передозировка

Терапевтический индекс у Кетамина широк. При введении больших доз или при быстром внутривенном введении может наблюдаться дыхательная недостаточность. В таком случае до восстановления адекватного спонтанного дыхания нужно проводить искусственную вентиляцию легких и при необходимости вводить аналептики.

Побочные реакции

Со стороны иммунной системы.

Редко: анафилактические реакции.

Нарушение обмена веществ.

Нечасто: анорексия.

Психические расстройства.

Часто: галлюцинации, аномальные или кошмарные сновидения, спутанность сознания, психомоторное возбуждение, неадекватное поведение.

Нечасто: чувство тревоги.

Редко: делирий, симптом «обратного кадра», дисфория, бессонница, дезориентация.

Со стороны нервной системы.

Часто: нистагм, повышение тонуса скелетных мышц и тонико-клонические судороги.

Со стороны органов зрения.

Часто: диплопия.

Неизвестная частота: повышение внутриглазного давления.

Кардиальные нарушения.

Часто: повышение артериального давления и частоты сердечных сокращений.

Нечасто: брадикардия, аритмия.

Сосудистые нарушения.

Нечасто: гипотензия.

Со стороны дыхательной системы.

Часто: увеличение частоты дыхания.

Нечасто: угнетение дыхания, ларингоспазм.

Редко: обструкция дыхательных путей или остановка дыхания.

Со стороны гепатобилиарной системы.

Неизвестная частота: изменение лабораторных показателей функции печени, медикаментозное поражение печени.

Со стороны желудочно-кишечного тракта.

Часто: тошнота, рвота.

Редко: слюнотечение.

Со стороны кожи и подкожных тканей.

Часто: крапивница, эритема и/или кореподобная сыпь.

Со стороны почек и мочеиспускания.

Редко: цистит, геморрагический цистит.

Общие нарушения и реакции в месте введения.

Нечасто: реакции в месте введения, включая боль и/или сыпь в месте введения лекарственного средства.

Срок годности. 3 года.

Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ºС.

Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость

Барбитураты запрещено вводить в одном шприце вместе с Кетамином в виду химической несовместимости. В случае необходимости одновременного применения Кетамина с диазепамом препараты следует вводить отдельно, не смешивать в одном шприце или инфузии.

Не применять растворители, не указанные в разделе «Способ применения и дозы».

Упаковка.

По 2 мл в ампуле; по 10 ампул в пачке; по 5 ампул в блистере, по 2 блистера в пачке.

По 10 мл во флаконе; по 5 флаконов в пачке; по 5 флаконов в блистере, по 1 блистеру в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

ПАО «Фармак».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности

Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.