Ріксубіс

Інструкція по застосуванню

Ріксубіс

(Rixubis)

Cклад

діюча речовина: coagulation factor IX;

1 флакон з порошком містить фактора коагуляції крові IX рекомбінантного (нонаког гамма) 250 МО, 500 МО, 1000 МО, 2000 МО або 3000 МО;

допоміжні речовини: L-гістидин, натрію хлорид, кальцію хлориду дигідрат, маніт (Е 421), сахароза, полісорбат 80;

флакон з розчинником містить: воду для ін'єкцій - 5 мл.

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: біла ущільнена ліофілізована маса.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Фактор згортання крові IX.

Код АТХ B02B D04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Рекомбінантний фактор IX містить рекомбінантний фактор згортання крові IX.

Рекомбінантний фактор згортання крові IX являє собою одноланцюговий глікопротеїн, який належить до серинових протеаз вітамін K-залежних факторів згортання крові. Рекомбінантний фактор згортання крові IX ‒ це рекомбінантний, створений на основі ДНК білок, призначений для терапевтичного застосування, який має структурні та функціональні характеристики, порівнянні зі структурними та функціональними характеристиками ендогенного фактора IX. Фактор IX активується за участю комплексу фактора VIIa/тканинного фактора у зовнішній системі коагуляції та за участю фактора XIa у внутрішній системі коагуляції. Активований фактор IX в поєднанні з активованим фактором VIII активує фактор X. Це призводить в кінцевому підсумку до перетворення протромбіну в тромбін. Після цього тромбін перетворює фібриноген у фібрин, в результаті чого може утворюватися згусток. Фактор ІХ є неактивним або його активність значно знижена у пацієнтів з гемофілією B; у такому разі може виникнути потреба проведення замісної терапії.

Гемофілія B являє собою пов'язану зі статтю, вроджену патологію системи згортання крові, яка виникає у результаті зниження рівня або повної відсутності фактора IX, що призводить до профузних кровотеч у суглоби, м'язи чи внутрішні органи або спонтанно, або в результаті випадкової чи хірургічної травми. Замісна терапія підвищує плазмовий рівень фактора IX, що забезпечує тимчасову корекцію дефіциту фактора і зупиняє тенденцію розвитку кровотеч.

Механізм дії. У пацієнтів з гемофілією B спостерігається дефіцит фактора згортання крові IX, який є необхідним для ефективного гемостазу. Лікування із застосуванням препарату Ріксубіс тимчасово заміщує відсутній фактор згортання крові IX.

Застосування препарату Ріксубіс підвищує плазмові рівні фактора IX і може тимчасово виправити дефект коагуляції у цих пацієнтів шляхом зменшення активованого часткового тромбопластинового часу.

Фармакокінетика.

Рандомізоване сліпе контрольоване перехресне фармакокінетичне дослідження застосування препарату Ріксубіс та іншого комерційного препарату, що містить рекомбінантний фактор IX, було проведено за участю осіб за відсутності у них кровотечі (віком ≥ 15 років). Учасники дослідження отримували один з препаратів у вигляді внутрішньовенної інфузії. Діапазон доз для препарату Ріксубіс та іншого препарату, що містить рекомбінантний фактор IX, становив від 71,3 до 79,4 МО/кг і від 70,1 до 80 МО/кг відповідно. Фармакокінетичні параметри були розраховані на основі вимірювань активності фактора IX в зразках крові впродовж 72 годин після проведення кожної інфузії.

Фармакокінетичну оцінку препарату Ріксубіс було повторено в проспективному відкритому неконтрольованому дослідженні застосування препарату Ріксубіс особам, які взяли участь у попередньому перехресному фармакокінетичному дослідженні, а потім отримували Ріксубіс впродовж 26 ± 1 (середнє значення ± середнє відхилення) тижнів для стандартної профілактики з періодом накопичення принаймні 30 днів експозиції до застосування препарату Ріксубіс. Діапазон доз для препарату Ріксубіс в цьому повторному фармакокінетичному дослідженні становив від 64,5 до 79,2 МО/кг.

Активність препарату Ріксубіс була еквівалентною активності іншого препарату, що містив рекомбінантний фактор IX, враховуючи дані про площу під кривою «концентрація в плазмі крові-час» (AUC). У таблиці 1 представлені фармакокінетичні параметри для всіх оцінюваних учасників дослідження (згідно з протоколом аналізу).

Таблиця 1

Фармакокінетичні параметри для препарату РІКСУБІС після одноразового і повторних дозувань

aПлоща під кривою «концентрація в плазмі крові-час» від 0 до нескінченності (після інфузії).

bРозраховується як (Cmax ‒ концентрація фактора IX на вихідному рівні), поділена на дозу препарату в МО/кг, де Cmax являє собою максимальну концентрацію фактора ІХ після інфузії.

cОб'єм розподілу в рівноважному стані.

Дані, отримані від раніше лікованих пацієнтів, які брали участь у повторному in vivo тестуванні з вивчення відновлення протягом 26 тижнів, показали, що покрокове відновлення фактора IX узгоджується з плином часу (таблиця 2).

Таблиця 2

Покрокове відновлення препарату Ріксубіс через 30 хвилин після інфузії

аРозраховується як (C30 хв ‒ концентрація фактора IX на вихідному рівні), поділена на дозу препарату в МО/кг, де C30 хв являє собою концентрацію фактора ІХ через 30 хвилин після інфузії.

bЯкщо не збігається з візитом тижня 26.

Клінічні характеристики

Показання

Ø Лікування і профілактика епізодів кровотеч у пацієнтів, хворих на гемофілію В.

Ø Періопераційне лікування пацієнтів, хворих на гемофілію В.

Ø Стандартна профілактика для запобігання кровотеч або зменшення частоти епізодів кровотеч у пацієнтів, хворих на гемофілію В.

Ріксубіс не показаний для індукції імунної толерантності у пацієнтів з гемофілією В.

Протипоказання

Ø Підвищена чутливість до препарату Ріксубіс або його допоміжних речовин, а також до білка хом'яка;

Ø синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром);

Ø ознаки фібринолізу.

Особливі заходи безпеки.

Утилізуйте використані флакони і систему Baxject II, а також голку та шприц, якими проводилося введення препарату, від'єднавши їх один від одного, в контейнері зі щільними стінками, призначеному для утилізації колючих і ріжучих інструментів. Не викидайте вміст цього контейнера в звичайне побутове сміття.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Даних про взаємодію препаратів рекомбінантного фактора згортання крові ІХ з іншими лікарськими засобами немає.

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості

Під час застосування препарату Ріксубіс були зареєстровані реакції гіперчутливості. Можуть розвинутися анафілактична реакція та інші реакції гіперчутливості. Ризик є високим під час ранньої фази початкового впливу концентратів фактора IX у раніше нелікованих пацієнтів, зокрема у пацієнтів з високим ризиком генних мутацій. Ранні ознаки алергічних реакцій, які можуть прогресувати до розвитку анафілактичної реакції, включають ангіоневротичний набряк, тяжкість в грудній клітці, артеріальну гіпотензію, сонливість, нудоту, блювання, парестезії, неспокій, свистяче дихання, задишку. У разі якщо розвиваються реакції алергічного або анафілактичного типу, слід негайно припинити застосування препарату та почати відповідне лікування. У разі розвитку тяжких алергічних реакцій слід розглянути можливість проведення заходів із застосуванням альтернативних гемостатичних препаратів.

Опубліковано повідомлення, які показують зв'язок між виникненням інгібітора фактора IX і алергічними реакціями. При наявності інгібітора необхідно оцінити стан пацієнтів, у яких розвиваються алергічні реакції.

Ріксубіс містить залишкові кількості білків яєчників китайського хом'яка. У пацієнтів, які отримували лікування цим препаратом може розвинутися підвищена чутливість до зазначених білків.

Інгібітори

Необхідно регулярно проводити оцінку стану пацієнтів щодо появи в них інгібіторів фактора IX за допомогою відповідних клінічних спостережень і лабораторних досліджень. Якщо очікувані рівні активності фактора IX в плазмі крові не будуть досягнуті або якщо кровотеча не контролюється після застосування розрахованої дози препарату, слід провести аналіз, за допомогою якого будуть визначені концентрації інгібітора фактора IX. У разі появи у пацієнта інгібітора зверніться в спеціалізований центр лікування гемофілії.

Пацієнти, у яких з'явилися інгібітори фактора IX, мають підвищений ризик розвитку тяжких реакцій гіперчутливості або анафілаксії у разі повторного застосування препарату Ріксубіс. Застосування препарату Ріксубіс пацієнтам з високим титром інгібіторів фактора IX може бути неефективним; у такому випадку потрібно розглянути інші терапевтичні можливості.

Нефротичний синдром

Після спроби індукції імунної толерантності у пацієнтів з гемофілією В, у яких в крові були присутні інгібітори фактора IX, були зареєстровані випадки нефротичного синдрому. Безпека та ефективність застосування препарату Ріксубіс у разі індукції імунної толерантності не встановлені.

Тромбоемболічні ускладнення

Застосування препаратів, що містять фактор IX, було пов'язано з розвитком тромбоемболічних ускладнень (наприклад тромбоемболії легеневої артерії, тромбозу, артеріального тромбозу). Через потенційний ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень необхідно проводити спостереження за пацієнтами з метою раннього виявлення ознак тромбоемболії і виснажливої коагулопатії, коли препарат Ріксубіс застосовується пацієнтам із захворюваннями печінки, з ознаками фібринолізу, в пери- та післяопераційному періоді або пацієнтам з ризиком розвитку тромбоемболічних явищ або ДВЗ-синдрому. Переваги лікування препаратом Ріксубіс та ризик розвитку цих ускладнень повинні бути зважені у пацієнтів з ДВЗ або у тих, хто піддається ризику розвитку ДВЗ або тромбоемболічних ускладнень.

Лабораторні дослідження для моніторингу

Щоб підтвердити, що адекватний рівень фактора IX був досягнутий і підтримується, необхідно відстежувати рівні активності фактора IX в плазмі крові шляхом виконання одноетапного аналізу згортання крові (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Якщо очікувані рівні активності фактора IX в плазмі крові не будуть досягнуті або якщо кровотеча не контролюється у разі застосування рекомендованої дози препарату Ріксубіс, слід провести моніторинг щодо наявності інгібіторів фактора IX. Результати аналізів, що використовуються для визначення присутності інгібітора фактора IX, потрібно титрувати в одиницях Бетезда (БО).

Застереження

Вміст натрію

Розрахований вміст натрію в рекомбінантному факторі IX - 19 мг на флакон. Це слід враховувати пацієнтам, які знаходяться на дієті з низьким вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність: категорія C.

Дослідження репродуктивної функції тварин на фоні застосування препарату Ріксубіс не проводилися. Також залишається невідомим, чи може препарат Ріксубіс чинити шкідливу дію на плід при застосуванні під час вагітності або впливати на відтворення репродуктивного потенціалу. Ріксубіс слід призначати вагітним жінкам тільки у разі явної необхідності.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає Ріксубіс у грудне молоко людини. У разі необхідності лікування слід вирішити питання про припинення годування груддю на період лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Інформація про наслідки впливу рекомбінантного фактора IX на здатність керувати автотранспортом або іншою технікою відсутня.

Спосіб застосування та дози.

Для внутрішньовенного введення тільки після відновлення препарату.

Загальні положення

· Кожен флакон препарату Ріксубіс містить діючу речовину, рекомбінантний фактор IX (rFIX) у кількості, вказаній в міжнародних одиницях на флаконі.

· Починають лікування під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні гемофілії.

· Дози і тривалість лікування препаратом Ріксубіс залежать від вираженості недостатності фактора IX, місця локалізації та ступеня кровотечі, клінічного стану і віку пацієнта, а також фармакокінетичних параметрів фактора IX, таких як покрокове відновлення і період напіввиведення.

· Доза препарату Ріксубіс може відрізнятися від дози, що міститься в препаратах фактора IX, отриманих з плазми крові. Пацієнтам, в яких спостережуваний діапазон відновлення фактора IX знаходиться на нижній межі норми, може бути потрібна корекція дози препарату Ріксубіс.

· Оцінку активності фактора IX проводять з метою визначення, чи рівень необхідної активності фактора IX в плазмі крові вже досягнутий. У разі потреби слід відкоригувати дозу препарату і частоту повторних інфузій в міру потреби.

Інгібітори

Необхідно провести оцінку стану пацієнта щодо можливості появи інгібіторів фактора IX у разі, якщо очікувані рівні активності фактора IX в плазмі крові не були досягнуті або якщо кровотеча не піддається контролю після застосування відповідної дози препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Рекомендації щодо дозування препарату

Розрахунок початкової дози препарату

Початкова доза препарату Ріксубіс розраховується на основі емпіричних висновків, що у разі застосування однієї міжнародної одиниці препарату Ріксубіс на 1 кг маси тіла очікується збільшення циркулюючого рівня фактора IX на 0,9 МО/дл плазми крові (на 0,9 % норми).

Розрахунок початкової дози препарату Ріксубіс для лікування епізодів кровотеч:

Початкова доза препарату =3D маса тіла (кг) х бажаний приріст рівнів фактора IX (у % норми або у МО/дл) x зворотна величина спостережуваного відновлення (МО/кг у перерахунку на МО/дл).

Відновлення показників у раніше лікованих пацієнтів

В основі розрахунку дози препарату для відновлення показників окремо у кожного пацієнта лежить проведення серії аналізів з оцінки активності фактора IX з урахуванням широкого спектра міжіндивідуальних відмінностей у відновленні показників. Титрування дози препарату проводять з урахуванням клінічної відповіді пацієнта та окремих фармакокінетичних параметрів, зокрема покрокового відновлення і періоду напіввиведення.

У разі покрокового відновлення на 0,9 МО/дл плазми крові (на 0,9 % норми) доза препарату розраховується таким чином:

Доза препарату (МО) =3D маса тіла (кг) х бажаний приріст рівнів фактора IX (у % норми або у МО/дл) x 1,1 дл/кг).

Приклади (якщо припустити, що базовий рівень фактора IX у пацієнта становить < 1 % норми):

1. У разі введення препарату Ріксубіс у дозі 4550 МО пацієнту з масою тіла 70 кг слід очікувати такого максимального післяінфузійного підвищення рівня фактора IX: 4550 МО x 0,9 МО/дл/(МО/кг)/70 кг =3D 58,5 МО/дл (на 58,5 % від норми).

2. Для пацієнтів з масою тіла 60 кг потрібне максимальне підвищення рівня фактора IX на 70 %. Відповідна доза препарату має становити: 60 кг х 70 МО/дл/0,9 МО/дл/(МО/кг) =3D 4667 МО.

Контроль і профілактика епізодів кровотеч і періопераційне лікування

Інструкції щодо дозування препарату Ріксубіс для контролю і профілактики епізодів кровотеч і періопераційного лікування представлені в таблиці 3 і таблиці 4 відповідно. Переконайтеся, що рівень активності фактора IX досягається та підтримується впродовж заданого періоду часу.

Таблиця 3

Дозування препарату у разі контролю і профілактики епізодів кровотеч

Таблиця 4

Дозування препарату у разі періопераційного лікування

Стандартна профілактика

Рекомбінантний фактор IX можна застосовувати для тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з тяжкою формою гемофілії B. Рекомендована доза для раніше лікованих пацієнтів становить від 40 до 60 МО на 1 кг маси тіла 2 рази на тиждень. Може виникнути потреба в індивідуальному титруванні дози препарату залежно від фармакокінетики кожного окремо взятого пацієнта, віку пацієнта, характеру кровотечі та фізичної активності.

Пацієнти літнього віку

Клінічні дослідження препарату Ріксубіс не включали осіб віком від 65 років. Невідомо, чи будуть пацієнти літнього віку реагувати інакше, ніж пацієнти молодшого віку. Підбір дози препарату для пацієнтів літнього віку потрібно проводити індивідуально.

Підготовка та відновлення

Наведені нижче процедури передбачені як загальні керівні принципи підготовки та відновлення препарату Ріксубіс. Завжди працюйте на чистій поверхні та мийте руки перед виконанням таких процедур:

1. Під час процедури відновлення використовуйте асептичні методи.

2. Прогрійте флакон з препаратом Ріксубіс (сухий концентрат фактора) і флакон USP зі стерильною водою для ін'єкцій (розчинник) до кімнатної температури.

3. Зніміть кришки з флаконів, що містять концентрат фактора та розчинник.

4. Перед використанням флаконів продезінфікуйте пробки за допомогою бактерицидного розчину, яким ретельно протріть пробки впродовж кількох секунд, і дайте їм висохнути. Помістіть флакони на рівну поверхню.

5. Відкрийте упаковку з пристроєм Baxject II шляхом зняття захисної плівки, не торкаючись внутрішньої поверхні. Не діставайте пристрій Baxject II з упаковки. Зверніть увагу, що пристрій Baxject II призначений для використання лише з одним флаконом, що містить препарат Ріксубіс, і з одним флаконом USP, що містить стерильну воду для ін'єкцій; тому для розведення і вилучення в шприц вмісту другого флакона потрібно використовувати інший пристрій Baxject II.

6. Переверніть упаковку з пристроєм Baxject II вверх дном і помістіть пристрій на флакон з розчинником. Натисніть вниз, щоб повністю насадити прозорий пластиковий штифт на пробку флакона.

7. Візьміть упаковку за її краї і зніміть упаковку з пристрою Baxject II. Не знімайте захисний ковпачок синього кольору з пристрою Baxject II. Не торкайтеся пластикового штифта білого кольору, що залишився відкритим. Тепер флакон з розчинником під'єднаний до пристрою Baxject II і готовий для підключення до флакона з препаратом Ріксубіс.

8. Для підключення флакона з розчинником до флакона з препаратом Ріксубіс переверніть флакон з розчинником так, щоб він знаходився зверху, та помістіть його зверху на флакон, що містить концентрат препарату Ріксубіс. Швидко повністю насадіть пластиковий штифт білого кольору на пробку флакона, що містить препарат Ріксубіс, натиснувши прямо вниз. Розчинник потрапить у флакон, що містить препарат Ріксубіс, за допомогою вакууму.

9. Акуратно і впродовж тривалого часу за допомогою кругових рухів перемішайте вміст під'єднаних флаконів до повного розчинення порошку. Не струшуйте. Не охолоджуйте після відновлення.

Застосування

Тільки для внутрішньовенного болюсного введення.

• Безпека та ефективність введення препарату Ріксубіс шляхом тривалої інфузії не встановлені.

• До застосування огляньте лікарські засоби, призначені для парентерального введення, на наявність твердих часток і зміни кольору. Розчин повинен бути прозорим і безбарвним. Не використовуйте препарат Ріксубіс у разі, якщо Ви помітите будь-які частки або помутніння розчину; повідомте про це компанію Бакстер.

· Виконувати введення препарату і поводитися з набором та голками, призначеними для введення препарату, слід з обережністю. У разі черезшкірної пункції з використанням голки, забрудненої кров'ю, можуть передаватися інфекційні вірусні захворювання, включаючи ВІЛ (СНІД) і гепатит. При пораненнях необхідно отримати невідкладну медичну допомогу. Після одноразового використання помістіть голки в спеціальний контейнер.

· Препарат Ріксубіс слід вводити при кімнатній температурі і протягом 3 годин після відновлення. Будь-який невикористаний препарат необхідно утилізувати.

1. Разом з цим препаратом слід використовувати пластиковий шприц.

2. Зніміть захисний ковпачок синього кольору з пристрою Baxject II. Під'єднайте шприц до пристрою Baxject II. Будьте обережні, щоб не втягнути повітря в шприц.

3. Переверніть систему вверх дном (флакон з концентратом фактора тепер зверху). Заповніть концентратом фактора шприц, потягнувши поршень повільно назад. Від'єднайте шприц від флаконів.

4. Під'єднайте голку, призначену для внутрішньовенного введення, до шприца за допомогою інфузійного пристрою з крильцями («метелика»), якщо він доступний. Направте голку вверх і видаліть бульбашки повітря, обережно постукуючи пальцем по шприцу та повільно і обережно виштовхуючи повітря зі шприца і голки. Якщо пацієнт отримує більше одного флакона препарату Ріксубіс, у такому разі вміст кількох флаконів може бути набраний в один шприц.

5. Накладіть джгут і підготуйте місце введення препарату, протерши шкіру належним чином серветкою, змоченою спиртовим розчином.

6. Введіть голку в вену і зніміть джгут. Повільно введіть препарат Ріксубіс. Введіть розчин зі швидкістю, що не перевищує 10 мл за хвилину.

7. Вийміть голку з вени і, використовуючи стерильну марлеву серветку, притискуйте місце інфузії протягом декількох хвилин.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату Ріксубіс в педіатричній практиці не встановлені.

Передозування. Ефекти застосування рекомбінантного фактора IX у вищих за рекомендовані дозах не були охарактеризовані.

Побічні реакції

Найбільш частими небажаними реакціями, що спостерігалися в > 1 % учасників клінічних досліджень, були: порушення смаку, біль у кінцівках і позитивний результат тесту на антитіла до фурину.

Небажані реакції, які спостерігалися в > 1 % учасників клінічних досліджень, наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Короткий опис небажаних реакцій

а Див. розділ «Імуногенність».

Імуногенність

За кожним з 91 учасника дослідження проводилося спостереження щодо гальмування і зв'язування антитіл до фактора IX, а також щодо зв'язування антитіл до білка яєчників китайського хом'яка і фурину в такі моменти часу: під час скринінгового дослідження, через 72 години після першої інфузії препарату Ріксубіс і комерційного препарату, що містить рекомбінантний фактор IX, у перехресній частині фармакокінетичного дослідження, після 5 і 13 тижнів після першого введення препарату Ріксубіс і далі кожні 3 місяці. Антитіла до фурину були протестовані внутрішньолабораторно за допомогою імуноферментного аналізу (ELISA). Титри на рівні 1:20 або 1:40 вважалися сумнівними у разі використання вищеописаного валідованого методу дослідження, оскільки ці титри були занадто низькими, щоб їх можна було перевірити за допомогою підтверджуючого тесту.

Пацієнтів з нейтралізуючими антитілами до фактора IX виявлено не було. У тринадцяти учасників дослідження (14,3 %) спостерігалися низькі титри антитіл до фактора IX, які не належали до нейтралізуючих антитіл, в одній або більше часових точках. У двох з цих 13 учасників ці антитіла були виявлені під час скринінгових досліджень до отримання препарату Ріксубіс. Жодних клінічних несприятливих результатів не спостерігалося у будь-кого з цих 13 учасників дослідження.

У тринадцяти учасників дослідження (14,3 %) були виявлені антитіла до фурину (невизначена специфічність). У чотирьох з цих 13 учасників дослідження антитіла були виявлені під час скринінгових досліджень до лікування препаратом Ріксубіс. В одного учасника дослідження були виявлені антитіла після лікування препаратом порівняння і до лікування препаратом Ріксубіс. Ще один учасник дослідження мав позитивний титр антитіл на рівні 1:80, який не був виявлений під час дослідження в більш пізній момент часу і, отже, вважається тимчасовим. Другий учасник дослідження мав позитивний результат на антитіла, який був отриманий після закриття бази даних, що також розглядався як тимчасовий результат. Жодних клінічних несприятливих результатів не спостерігалося у будь-кого з цих 15 учасників дослідження.

У ході проведення дослідження у разі використання того ж самого методу, як і під час клінічного дослідження, з 500 здорових добровольців 7 % учасників дослідження мали титри антитіл на рівні 1:20 або 1:40 і 1,2 % учасників дослідження мали більш високі титри антитіл ‒ в діапазоні від 1:80 до 1:320. Ці антитіла розглядаються як частина природної реакції імунної системи. На сьогодні ці антитіла не були пов'язані з будь-якими клінічними несприятливими результатами.

Виявлення утворення антитіл значною мірою залежить від чутливості та специфічності методу дослідження. Крім того, на спостережувану частоту виявлення позитивних антитіл (включаючи нейтралізуючі антитіла) в аналізі можуть впливати кілька факторів, включаючи методологію виконання аналізу, обробку проб, час взяття проб, супутньо застосовувані лікарські препарати та першопричинне захворювання.

Тромбогенність

Жодних клінічних даних немає щодо тромбоемболічних ускладнень в учасників дослідження. Серед тромбогенних маркерів (тромбін-антитромбін III, протромбіновий фрагмент 1,2 та D-димер), що визначалися в ході фармакокінетичної частини комбінованого дослідження, не було виявлено ознак, які б вказували на клінічно значущу тромбогенність у разі застосування або препарату Ріксубіс, або препарату порівняння, що містить фактор IX.

Досвід застосування препарату в післяреєстраційний період

Оскільки про нижчезазначені реакції надходили спонтанні повідомлення від популяції невизначеної чисельності, не завжди можна надійно оцінити їх частоту або встановити причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату.

Розлади з боку імунної системи: гіперчутливість (включаючи такі симптоми, як задишка, свербіж).

Небажані реакції, які спостерігалися у разі застосування ще одного рекомбінантного фактора IX: недостатнє відновлення фактора IX, розвиток інгібітора, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, артеріальна гіпотензія і тромбоз.

Термін придатності. 2 роки.

Відновлений розчин зберігати при кімнатній температурі не більше 3 годин.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі від 2 ºС до 8 ºС. Не заморожувати.

Впродовж усього терміну придатності препарат може зберігатися при кімнатній температурі (не вище 30 ºС) лише протягом 1 року. Для цього необхідно зазначити на коробці дату вилучення препарату з холодильника.

Якщо препарат зберігається при кімнатній температурі, подальше його зберігання у холодильнику неможливе.

Несумісність

Цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка

1 флакон з порошком ліофілізованим в комплекті з 1 флаконом з розчинником (вода для ін'єкцій) по 5 мл разом з пристроєм для розчинення Baxject ІІ в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Бакстер Хелскеа Корпорейшн.

Місцезнаходження виробника та адреса місця проводження його діяльності

1700 Ранчо Конеджо Бульвар, Саузенд Оукс, СА-91320, США.

Заявник

Бакстер Хелскеа Корпорейшн.

Місцезнаходження заявника

1700 Ранчо Конеджо Бульвар, Саузенд Оукс, СА-91320, США.